Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" призначили нового виконувача обов'язків генерального директора. Ним став Максим Остапенко, який раніше керував заповідником "Хортиця".
У Мінкульті розповіли, що він є фахівцем в галузях охорони пам’яток історії та культури, музеєзнавства, археології, реставраційних робіт. Максим Остапенко — кандидат історичних наук, автор понад 30 наукових праць з історії острова Хортиця та Нижнього Подніпров’я, співавтор дослідження та реставрації унікальних об’єктів підводної спадщини. Також від початку повномасштабного вторгнення він перебував у лавах Збройних сил України.
Про виклики на новій посаді Максим Остапенко розповів в ефірі "Культури на часі".
Які першочергові завдання перед вами стоять? Чи визначили ви для себе вже якійсь перший фронт робіт?
Керівництво таким об’єктом, як Києво-Печерська Лавра – це надзвичайна відповідальність. Усі кроки мають бути виваженими та потужними по своїм наслідкам, адже помилки на таких об’єктах робити не можна. І найголовніше — перетворити Національний заповідник з місця скандалів, місця протистояння на потужну національну пам’ятку, центр української культури і духовності. Задача надважлива, враховуючи, що ми знаходимося у стані повноцінної війни.
Києво-Печерська Лавра має повернути український вимір і стати об’єктом, який буде надихати суспільство боронити цю землю, працювати на майбутнє і виховувати дітей.
Тут є унікальний колектив фахівців, величезна кількість фантастичних пам’яток, але їх треба у хорошому значенні слова "розкрутити", показати, що Києво-Печерська Лавра – це українська пам’ятка. Бо десятиліттями її намагалися перетворити на оплот "русского мира" і зараз заповідник через це певним чином потерпає зокрема й по кількості відвідувачів.
Чи перебуватимуть найближчим часом і в майбутньому якимось чином представники московського патріархату на території або у будь-якій частині території Києво-Печерської Лаври?
Це питання зараз вирішує комісія Мінкульту, а наша задача — прийняти всі об’єкти, які знаходяться на Нижній Лаврі і ті об’єкти, які незаконно використовувалися у межах Верхньої Лаври, до складу заповідника. У який спосіб буде використовуватися заповідник у майбутньому, визначить стратегія, яка буде обговорюватися широко і буде узгоджена з усіма релігійними громадами.
У якому стані наразі заповідник, чи оглядали ви вже територію і наскільки там занедбані приміщення? Я бачила у публікаціях після аудиту комісії від Мінкульту, що там є певні занедбані приміщення. Чи є серед цих приміщень культурні пам’ятки, які зруйновано чи пошкоджено?
Києво-Печерська Лавра є унікальним архітектурним ансамблем. Звісно, що для його утримання необхідні величезні ресурси. На жаль, з початком агресії РФ були фактично припинені реставраційні роботи на багатьох пам’ятках, значно скоротилося фінансування і до спецрахунку, і до основного фонду. Відповідно заповідник перебуває в непростому стані щодо фінансування тих напрямків, якими він має займатися. Але крім цих проблем є ще момент, що територія Лаври частково використовувалася не за призначенням – були пошкоджені унікальні пам’ятки як місцевого, так і національного значення.
Ось, наприклад, старовинна огорожа на вулиці Ближньопечерській. За результатами аудиту взагалі написали, що керівництво УПЦ МП знищило цю пам’ятку архітектури. Чи підлягає вона відновленню?
Крім таких випадків, є ще фантастична кількість незаконних будівель, які треба проаналізувати. У більшості це робилося без відповідних дозволів, проєктної документації і в охоронній археологічній зоні пам’ятки ЮНЕСКО. Треба приймати рішення, що робити з цими новобудами, які з них можуть бути знесені, а які необхідно буде перелаштовувати під потреби майбутнього використання заповідника. Також необхідно привести до ладу і до всіх вимог закону існування об’єктів, особливо Нижньої Лаври.
Загалом 15 капітальних споруд було збудовано саме за останні роки. І більшість з них робилася або взагалі без будь-яких погоджень і проєктно-кошторисної документації, або з погодженням, але... Ми розуміємо, яким чином це робилося. Просто йшла команда від першої особи держави, від Януковича або від прем’єр-міністра, дозволити робити представникам УПЦ МП все, що захочуть. Колектив намагався чинити спротив, але це було поза межами їх впливу.
Зараз ситуація і в суспільстві, і в керівництві Міністерства культури і Кабінету міністрів принципово змінилася. І є позиція, що вся Лавра – і Верхня, і Нижня частини – має перейти у державну власність. Усе має бути проведено відповідно до вимог законодавства, оскільки у таких унікальних пам’ятках, де сконцентровано 140 важливих об’єктів, має повністю все виконуватися у відповідності до закону, вимог ЮНЕСКО і національного законодавства.
Цікаво, чи увійдуть до комплексу заповідника ці 36 — ви сказали 15, тут за результатами аудиту 36 — незаконних споруд.
Загалом 36 споруд і 15 з них капітальних.
Стосовно цього аудиту – також були виявлені факти незаконної передачі у користування київській метрополії, приватній академії та академії УПЦ пам’яток культурної спадщини. Як їх зараз повертати? Чи маєте ви вже якісь напрацювання з цього приводу?
Після завершення роботи комісії Мінкульту будуть зроблені необхідні висновки і зрозумілі подальші дії. Я поки що входжу у справи – поки в мене тільки два робочих дні, до цього я перебував у лавах ЗСУ. Зараз ми з колективом і керівниками намагаємося знайти механізм і зробити все, щоб урядове рішення і повернення Лаври у державну власність сталося якомога швидше.
Якщо проводити паралелі з відновленням заповідника "Хортиця", то яким чином той досвід може вам допомогти зараз?
На "Хортиці" була надзвичайно складною земельна проблема. Величезний острів 2,5 тисячі гектарів у центрі Запоріжжя – моя команда і колектив зробили все, щоб повернути всю землю Хортиці у державну власність. Попри те, що були рішення різних років, Хортиця була каменем роздору для всього міста. Дуже багато людей хотіли взяти участь у "розподілі" цих земель. За роки боротьби ми повернули більше 2 тисяч гектарів, вони оформлені вже як державна власність і далі є можливість розвиватися і зберігати пам’ятки Хортиці, її природну складову, розбудовувати туристичну інфраструктуру і все, що потрібно для розвитку заповідника. Я сподіваюся, що цей досвід, який забрав багато років, разом з непростими судовими тяганинами та адміністративними рішеннями, знадобиться тут, у межах Лаври.
З іншого боку, я хотів би сказати, що особисто поки бачу певний інформаційний провал. Тому що в Лаврі працюють чудові працівники, фахівці своєї справи, але ми зараз знаходимося у складі Міністерства культури та інформполітики. Суспільство надзвичайно мало отримує позитивної цікавої інформації щодо пам’яток, якою є власне Києво-Печерська Лавра. Більше чуємо скандалів. Саме відновлення співпраці зі ЗМІ, з соцмережами, з громадянським суспільством, яке не байдуже до власної історичної спадщини – от у цьому я бачу перші кроки. Поки що Лавра абсолютно незаслужено випала з культурно-інформаційного простору України.
Тут колосальна кількість об’єктів, які можуть допомогти виховати патріота, допомогти людині відчути своє місце в історії України і в тій боротьбі, яку Україна століттями вела проти московських окупантів. І зараз Лавра має стати в ряд таких важливих культурних об’єктів культурно-інформаційного фронту.
Що тепер буде з вашою службою у Збройних силах України?
Я був демобілізований з лав ЗСУ і зараз очолюю заповідник, перейшов на інший фронт. Я сподіваюся, що він виявиться дуже ефективним, оскільки тут є потужний колектив, який може не просто захищатися, а вміє, і я впевнений, буде наступати на культурному напрямку.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
