Шість хвилин для тих, хто любить Київ. Рецензія на фільм "Це побачення" Надії Парфан

Шість хвилин для тих, хто любить Київ. Рецензія на фільм "Це побачення" Надії Парфан

Шість хвилин для тих, хто любить Київ. Рецензія на фільм "Це побачення" Надії Парфан
Фото:@berlinale.de

16 березня в онлайн-кінотеатрі Takflix вийшов короткометражний фільм з офіційної програми Берлінале – "Це побачення" режисерки Надії Парфан про Київ під час війни. Це шість хвилин швидкісної їзди передранковим Києвом: від Подолу до Михайлівської. Шість хвилин, упродовж яких ми гортаємо культові місця нашого міста, – на контрастах війни і миру. Рецензія на стрічку – від оглядачки Радіо Промінь Віри Сивачук.

Про що фільм

Київ, світанок. Авто на швидкості мчить з Подолу у напрямку центру. Краєм ока впізнаєш маршрут: Набережна, Поштова, Боричів Тік, Андріївський узвіз.

Вулиці порожні. Ще світять ліхтарі. Де-не-де вигулькує сонний перехожий. Пам'ятники в скафандрах із мішків з піском. Авто вискакує на Михайлівську – і встигає завернути за кілька метрів від виставки трофейного металобрухту. Нарешті машина гальмує. Позаду чути поліцейську сирену. З авто виходить людина в камуфляжі. На неї хтось чекає.

Читайте також: "Головний актор фільму – Київ": інтерв'ю з Іллею Гладштейном про фільм "Це побачення" та перспективи кіно в Україні
Шість хвилин для тих, хто любить Київ. Рецензія на фільм "Це побачення" Надії Парфан
Фото: скріншот з фільму Клода Лелюша "Це побачення" (C’était un rendez-vous, 1976)

Знавці кінокласики можуть помітити, що стрічка Надії Парфан нагадує  короткометражку Клода Лелюша "Рандеву", в якій загадковий хтось екстремально мчить ранковим Парижем (сама режисерка уточнює, що це не наслідування, а омаж). "Це побачення" теж намагається витримати інтригу – хто за кермом і до кого поспішає. За 6 хвилин у фільмі не прозвучить жодного слова. Звучатимуть лише двигун і колеса, асфальт і бруківка.

Стрічка ніби грається в хованки з глядачем, – і вдає то втечу, то переслідування. Чим насправді є це небезпечне, але мальовниче ралі Києвом, зняте, до речі, одним кадром, дізнаємося у фіналі.

Чому варто дивитися

Загадка, швидкість, екстрим – і це ще не все, чим приваблює короткометражка Надії Парфан. Історія, обриси якої ми можемо розгледіти, порушує важливу тему. І знялися у ній реальні люди, – активістка з Донеччини Діана Берг і парамедикиня ЗСУ Олена "Тигра". Більше не скажу, щоб не робити спойлерів.

Але найголовніший герой стрічки – це Київ. І його культові місця. Здається, із початком великої війни у них щось змінилося. Стали як знайомі незнайомці. Чи, може, це ми підзабули, який чарівний Київ на світанку?

Шість хвилин для тих, хто любить Київ. Рецензія на фільм "Це побачення" Надії Парфан
Розбита російська техніка. Фото: кадри з фільму "Це побачення", надав Takflix

Висновок

Глядачі жартують, що за 6 хвилин "Це побачення" порушує всі можливі та неможливі правила дорожнього руху. Як, до речі, свого часу і "Рандеву" Клода Лелюша (дехто з любителів екстремальної їзди, всупереч здоровому глузду, навіть намагався повторити заїзд із класичної короткометражки).

Головне у всій цій історії – не забувати, що це лише КІНО. Яке хоче всіма візуальними засобами передати відчуття драйву і магії руху. А з іншого боку, якоїсь миті справді хочеться пристебнути ремінь безпеки. І дописати в титрах, – будь ласка, не повторюйте в реальному житті.

Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

На початок