Під час повномасштабного вторгнення українці відкривають музеї, книгарні та започатковують видавництва. Самі ж книговидавці зізнаються, що роблять це, тому що іншої нагоди може не бути.
Суспільне Культура підготувало серію публікацій, у яких знайомитиме читачів із закладами культури, що відкрилися протягом минулого року, після 24 лютого 2022 року. У цьому матеріалі розповідаємо про нові українські видавництва.
Як це – відкритися під час війни, до яких труднощів потрібно готуватися та які книги очікувати найближчим часом, розповіли засновники видавничого дому та видавництв Андрій Полум'яний (Носач), Олена Новіцька та Макс Кідрук.
Видавництва, засновані в 2022-2023 роках
OLEAN
У липні 2022 року в Україні з'явилося видавництво електронних книг OLEAN. Його заснували випускниці кафедри "Видавничої справи та редагування" Київської політехніки – Олена Новіцька та Анна Свиридюк.
"Ми поставили перед собою мету – змінити культуру читання та зробити вітчизняну книгу доступною україномовним читачам, де б вони зараз не перебували", – розповіли засновниці на своїй сторінці у Facebook.
Анна Свиридюк пішла з проєкту невдовзі після старту. Тож Олена Новіцька зараз видавництвом займається сама.
"Відкривати книгарню – не найстрашніше, що може бути під час війни". Книгарні, що з'явилися після 24 лютого
"Книги видавництва OLEAN можна буде придбати на нашому сайті, який зараз у розробці на фінальній стадії. Також у нас є дистриб'ютори, з якими підписали договір. Тож практично в усіх електронних магазинах, де продаються книжки, будуть доступні книги OLEAN", – розповіла Олена Новіцька.
"Бородатий Тамарин"
Український письменник та мандрівник Макс Кідрук разом із дружиною відкрив власне видавництво "Бородатий Тамарин". Про це він повідомив 15 листопада 2022 року на своїй сторінці в Twitter.
Видавництво спеціалізується на нонфікшні та науковій фантастиці. Перша книга, що вийшла у "Бородатому Тамарині", – "Колонія" Макса Кідрука, вона ж перша з його циклу "Нові темні віки".
У січні 2023 року на сторінці видавництва в Instagram Кідрук презентував серію "Corvus" та зауважив, що перші дві книги серії вже підписані, а обкладинки та анонс можна буде побачити за кілька тижнів.
"Пандемії, війни на Марсі та існування Росії": Макс Кідрук про свій новий роман "Колонія"
"Відмова"
У вересні в Україні з'явилося видавництво "Відмова". До нього увійшло 15 авторів та авторок, які раніше познайомилися на річній програмі письменницької майстерності від LITOSVITA. Видавництво має свій сайт, на якому публікує авторську прозу, поезію, рецензії та інтерв'ю.
"Видавництво "Відмова" – це письменницька спільнота, до якої входять автори майбутніх світових бестселерів, правонаступники крутої української літературної традиції, оптимісти, словоблуди й беззаперечні кандидати на премію "Золотий хрін"", – пишуть автори на сайті.
Також вони зазначають: "Ми хочемо познайомити українських читачів з українськими письменниками, поки й ті, й інші ще живі".
"Прометей"
Видавничий дім "Прометей" був заснований Андрієм Полум'яним. Це універсальне видавництво, яке працюватиме у трьох основних напрямках: нонфікшн, художня та дитяча література.
Одними з перших у видавництві вийдуть твори Іван Багряного, а 21 лютого видавець показав обкладинку нової книги викладачки та письменниці Ганни Городецької "Господь не любить веганів" про героїню, що почувається жабою.
Про сміливість відкритися
Щоб видавати книги під час повномасштабної війни, потрібно бути хоробрими та любити свою справу. Тільки сміливці, розуміючи всі ризики, наважуються відкривати книгарні чи видавництва й продовжують популяризувати читання. Засновник видавничого дому "Прометей" Андрій Полум'яний та засновники видавництв OLEAN Олена Новіцька й "Бородатий Тамарин" Макс Кідрук поділилися своїм досвідом та порадами.
Як ви наважилися відкрити видавництво під час війни?
Ми помітили, що у читачів, нашої потенційної аудиторії, є інтерес до української книжки. І в цілому зараз спостерігаємо тренд, спрямований на поширення українського контенту: багато блогерів переходять на державну мову, масово касуються російські книги та різні видання. І це, власне, те, чого в нас давно не повинно бути, особливо щодо книг на бізнес-тематику.
Раніше я читала багато таких книжок, і більшість з них продавалася російською мовою на українському ринку. Це мене часто обурювало, адже у тебе є вибір тільки читати англійською або російською.
Узагалі для мене видавництво – це мій внесок у розвиток українського книжкового ринку і в розвиток української культури. Тим паче, що мати власне видавництво – це моя давня мрія.
Ще одна причина, чому вирішили створити власне видавництво, – література яка є сьогодні на ринку. Переважно це переклади англійських або британських авторів.
Якщо говорити саме про ділову літературу, то, як на мене, дуже несправедливо обділені увагою польські автори, які ментально ближчі до українців. Я знаю польську мову й читаю їхні книги в оригіналі. Мені було трохи незрозуміло, чому вони в нас непопулярні, адже там є досить якісні книги, які заслуговують на увагу.
Тому на сьогодні з 13 книг, які ми готуємо до випуску, дев'ять – переклади з польської мови, ще три – з іспанської, і одна книга – переказ із французької мови, але автор не француз, а сенегалець.
Зараз ми ведемо переговори з мексиканськими, французькими авторами. Є дуже цікаві, як-от доктор економіки з Сенегалу, і в африканських країнах. Я думаю, що там література може бути корисною для українців.
Мої книги впродовж багатьох років виходили у видавництві КСД. Однак усе, крім верстки та друку, я робив самостійно або з командою, яку сам підібрав. Тому відкриття видавництва було справою часу. Окрім того, і я, і Тетяна (моя дружина і співзасновниця видавництва) давно хотіли видавати ті книги, які нам подобаються як читачам, і яких, на нашу думку, не вистачає на українському ринку.
Але мене переконав ріст цін на друк. Тут йдеться і про здорожчання паперу, яке розпочалося ще в 2021 році, й економічну ситуацію після 24 лютого.
Я знав, що це вибір між поганим варіантом і ще гіршим, але ми все одно вирішили рухатися вперед. Поки все одно важко говорити про успіх, хоч нам і вдалося продати 20 тисяч примірників "Колонії", але хтозна, що чекає далі і які читачі та читачки реагуватимуть на не мої книжки. Хоч я і впевнений, що ті тексти, над перекладом яких ми зараз працюємо, круті.
Чому вирішили видати першою власну книгу?
Макс Кідрук:
"Колонія" повинна була вийти ще навесні 2021 року. І ми знали, що стартовий наклад буде великим, як для українського ринку. Хоча я не був певен, що у пору швидкого сприйняття інформації та ТікТоку книжки на понад 900 ст. будуть цікаві для читачів і чи таких читачів буде достатньо, щоб видавництво могло, як мінімум, існувати.
За освітою я філолог, викладач. У студентські роки працював в одній харківській книгарні, пізніше пішов викладати в школу. Після школи мене прийняли на посаду випускового редактора до великого видавництва, де я фактично і навчився створювати книжкові проєкти.
Видавництво я започаткував сам, бо це моя мрія і мої ризики, але, звісно, в нашій команді є і редактори, і коректори, і дизайнери, ілюстратори, автори та верстальники.
Складно уявити бізнес, який одночасно приноситиме гроші та допоможе розвивати нашу українську культуру. Видання українських авторів – принципове питання для мене, адже, купуючи тільки права на книги з-за кордону, ми впливаємо на перспективи розвитку власної книги, а наші автори нічим не гірші. Дуже хочу, щоб про них знала і читала вся Україна, а згодом і весь світ. Промоція України за кордоном, наша репрезентація самих себе, власної ідентичності та культури – надважлива.
Чи думали в майбутньому відкрити книгарню, як це роблять деякі видавництва?
Андрій Полум'яний
У наших планах та мріях є відкриття декількох книгарень в Україні, коли ми виростемо у велике видавництво, яке зможе собі це дозволити. Українську активістку та письменницю Олену Пчілку якось запитали, навіщо вона будує такий великий маєток у Гадячі, на що та відповіла, що має багато друзів і вони будуть всі збиратися за великим столом у неї вдома.
Це дуже схоже на те, що хочемо організувати з часом і ми. Книгарні – це майданчики не тільки для продажу книг, а ще й культурні центри, освітні хаби, місця, де можна навчитися чогось нового.
Такою я бачу нашу мету. Гроші на їх відкриття колись заробимо, головне — терпіння та нові книги.
Про турботи та виклики
Наразі перед видавцями та книгарями стоїть багато викликів (наприклад, здорожчання та дефіцит паперу тягне за собою здорожчання й самих книжок). З якими труднощами стикнулися?
Андрій Полум'яний:
Дефіцит паперу був ще до початку повномасштабного вторгнення, війна прискорила процес здорожчання книжок. Наразі всі ресурси у країні йдуть на оборону, тож у найближчі роки я навіть не сподіваюся на закупівлі до бібліотек. Варто сподіватися тільки на власні сили.
Ми не можемо собі дозволити платити 50% з прибутку за книгу, яку взяли на реалізацію в торговельну мережу. Це занадто багато і вбиває молодих видавців. Я не буду нав'язувати свої правила ринку, але знаю, що для великих видавництв у більшості показники на рівні 25%. Тобто існують певні подвійні стандарти.
Видавничий дім "Прометей" буде співпрацювати тільки з лояльними та адекватними партнерами. Ми також маємо підтримку різних медіа, я веду власний блог про культуру майже на 20 тисяч читачів, тож проблем розпродати книгу власними силами в мене не буде. Ми живемо в цифрову епоху, тож зараз не треба ходити в книгарні, щоб купити книжки, достатньо клацнути в смартфоні.
Що потрібно знати про Лесю Українку, щоб розуміти її творчість
Олена Новіцька:
Найбільші труднощі, з якими я зараз стикаюся, — це нестача грошей. Я веду видавництво повністю за свій рахунок. Відповідно, мені постійно треба шукати гроші. У мене є інша робота, на якій я працюю, заробляю та вкладаюся у видавництво.
Дякую своїй команді – у мене вже є невеличка. Ці люди мене підтримують. Коли не було світла, води, опалення, мої перекладачі, редактори продовжували працювати, тому що знали: те, що вони роблять, має сенс. Вони бачили, наскільки я горю цією ідеєю, і теж нею запалювалися. А я бачила їхню віддачу та підтримувала в собі мотивацію продовжувати щось робити.
Ще якихось три місяці тому в мене були сумніви щодо того, чи є сенс взагалі робити те, що я роблю. Коли бачиш, як прилітають ракети, як руйнуються будинки, люди втрачають житло й усе, що мають, вони змушені тікати, не мають що їсти, не мають у що вдягнутися – в такі моменти я думаю, чи є сенс робити книжки в таких умовах. У такі хвилини я згадую, що війна – це не лише фізичне знищення.
І для цього нам потрібні книжки та український контент. Це теж наша зброя і це допомагає залишатися на плаву.
12 книг нобелівських лауреатів, перекладу яких не було раніше, видадуть в Україні
Вирішивши створювати електронні книжки, ми позбавили себе витрат на друк. Це було вдалим рішенням, адже ціна на папір та інші матеріали росте значно швидше.
Оскільки ми живемо в цифрову епоху та звикли, що контент має бути на відстані руки в телефоні та інших носіях, ми вирішили, що буде правильно і доцільно заснувати саме видавництво електронних книжок. Тим паче що у Європі такі книжки і видавництва вже є, а от в Україні ми стали першими.
Про книжкові плани
Які книги плануєте видати?
Макс Кідрук:
Маємо два дуже крутих підписаних автори. Над обкладинкою однієї книги вже працює наш дизайнер. Скоро анонсуємо її вихід.
Щодо інших – ми будемо видавати не лише тексти, які точно будуть цікавими, але й огорнули їх у серії, де розпланували все – від легенди й геральдичної тваринки до кольору та логотипів. Писати будемо про це на сторінках "Бородатого Тамарина".
Олена Новіцька:
Враховуючи те, що українці розпорошені зараз по всьому світу і швидше за все певна частина там так і залишиться, ми б не хотіли, щоб вони втратили доступ до книжок українською мовою.
Книги ділового спрямування про бізнес, переговори, контент-маркетинг – універсальні теми, які будуть корисними, адже знання, отримані з цих книжок, вони зможуть застосувати незалежно від того, в якій країні знаходяться.
Видання, які готуються до випуску у видавництві OLEAN:
- "Торгуйся. Дзен переговорів", Мацей Дутко;
- "Контент-маркетинг. Від стратегії до результату", Юстина Бакалярська-Станкевич;
- "Як вміло і без поспіху увійти у світ криптовалют", Рафал Лапаць;
- "Сила невловимих слів. Комунікаційний феномен Зеленського", Марек Стончек.
Як відкрити своє видавництво
Що порадите тим, хто збирається відкривати зараз видавництва?
Андрій Полум'яний:
Мені 22. Я пройшов непростий шлях. Відкриття видавництва – тільки частинка шляху. Маю декілька основних порад на будь-які часи.
Гонорари та зарплати працівникам повинні бути середніми або вищими за середні, бо ми наймаємо на роботу професіоналів, які витратили багато часу та зусиль, щоб стати тими, ким вони є.
Також треба балансувати на матеріалах для книги: звісно, чим якісніше, тим дорожче. Треба розуміти певні стандарти, тобто ніколи не друкувати на поганому папері й намагатися продати це, як витвір мистецтва. Робити книги треба так, щоб ти особисто хотів їх прочитати та купити, поставити на поличку.
І, звісно, потрібно вірити в себе, своїх людей та країну. Перемагають ті, хто наповнені любов'ю: це нас тримає і дає змогу йти далі.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
