"Це суспільна угода": депутатка Інна Совсун про заборону російської мови в Києво-Могилянській академії

"Це суспільна угода": депутатка Інна Совсун про заборону російської мови в Києво-Могилянській академії

Ексклюзивно
"Це суспільна угода": депутатка Інна Совсун про заборону російської мови в Києво-Могилянській академії
.

У стінах Національного університету "Києво-Могилянська академія" заборонили розмовляти російською. Відтепер ця норма прописана у Правилах внутрішнього розпорядку НаУКМА, які затвердили 27 січня.

Про правове трактування такого рішення й суперечки навколо нього в публічному просторі Суспільне Культура ексклюзивно поспілкувалося з народною депутаткою партії "Голос", старшою викладачкою кафедри політології "Києво-Могилянської академії" Інною Совсун.

Суспільна угода

Перше питання загальне й ділиться на два підпункти: яке ваше ставлення до заборони російської мови, і, зокрема, до заборони спілкування нею між собою у стінах університету?

Перше, що я можу сказати, – я випускниця Могилянки і я викладаю в Могилянці. Хоча до управлінської вертикалі стосунку не маю і про це рішення (заборону російської мови, — ред.) дізналася із соціальних мереж і новин. Це для мене не чуже середовище і я приблизно уявляю, які процеси там відбувалися і відбуваються.

Друге, що теж правда, що Могилянка завжди в принципі була українськомовним університетом. Коли я вступила до університету у 2001 році, була загальна домовленість, що університет спілкується українською. Це не було унормоване якимось юридичним чином, але, як я вже потім зрозуміла, на відміну від інших, в тому числі київських вишів, у Могилянці це завжди було важливою частиною культури, щоб студенти спілкувалися українською мовою. Російська в нас дуже рідко лунала в університеті в принципі. Нічого не забороняли, не виганяли з університету, якщо хтось говорив російською, але це було ознакою доброго тону в університеті.

Мовний омбудсман підтримав заборону російської мови у НаУКМА

Але зараз, наскільки я розумію з пояснення адміністрації, — я не можу представляти адміністрацію, я так само, як і ви, просто читаю повідомлення, — що зараз це рішення, вочевидь, не має інструментів примусу і контролю. Тому що ніхто, звичайно, не буде слідкувати, встановлювати камери чи прослуховування того, як студенти спілкуються.

Наскільки я розумію мотивацію цього рішення, яке прийняте і адміністрацією, і студентами спільно, — це радше певна суспільна угода в межах певного університету, декларація цінностей.

Якщо це в такому розрізі читати – це наша цінність, що ми українськомовний виш. Як інструмент юридичної дії, то тут, звичайно, можуть виникати питання по тому, як це контролювати, які заходи покарання можуть бути за це тощо. Вочевидь, що це неможливо.

Тому я думаю, що це залишиться декларативною нормою. Декларативною не в поганому сенсі слова, а як декларація цінностей певної спільноти.

Народна депутатка Інна Совсун фракція голос про заборону російської мови в Києво-Могилянській академії
Депутатка Верховної ради Інна Совсун. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Закон і мова

Ви були заступницею міністра освіти, тож хотіла поставити вам питання з правової точки зору: хто взагалі має регулювати мовне питання – університет чи держава?

Є певні законодавчі норми, які регулюють використання мови в публічному просторі, для цього є законодавство про мову. Плюс воно частково ретрансльовано в освітньому законодавстві, де прописано, що мовою навчання в Україні є українська, також можуть використовуватися мови Європейського Союзу. Але це безпосередньо про навчальний процес – про те, як викладають.

Правдою також є те, що ці норми порушуються. Вони порушуються у двох вимірах. З одного боку, у великій кількості університетів, особливо сходу України, проводяться заняття російською мовою. Цього менше зараз, ніж було 10 років тому, але це все одно залишається правдою.

А в більшості університетів України, навіть якщо заняття проводять українською мовою, то користуються російськомовними джерелами літератури.

І в цьому плані законодавство про мову теж порушується, тому що ми апріорі припускаємо, що будь-який студент України володіє російською мовою. Це той простір, де законодавчо регулювати можна, тому що це питання використання мови в публічному просторі.

У нас підручники з вищої математики російською мовою. Уявіть собі дитину, яка провчилась 11 років в школі українською мовою, яка знає терміни українською, а потім приходить в яку-небудь політехніку і їй дають підручник вищої математики російською. Де-факто це порушує навіть чинне законодавство, але на це не зважали дуже довгий час. Тобто тут можна говорити про державне врегулювання.

Тих, хто говорить виключно українською, стало більше: дослідження

Але якщо говорити про мову спілкування в просторі, який не є публічним, в приватному сплікувані студентів, то це з юридичної точки зору дуже складне питання. Я не впевнена, чи тут є, скажімо так, механізми інфорсменту, реалізації цієї норми. Наприклад, студентки у вбиральні обговорюють щось. Як ти проконтролюєш, якою мовою вони говорять?

Тут, я думаю, треба якимись іншими інструментами, не законодавчим регулюванням, а на рівні окремих спільнот, в тому числі університетських, які можуть пропагувати якісь цінності. Головне не переборщити, щоб це не перетворилося на формальні вимоги, які всі виконують для галочки.

Загальна позиція така, що держава регулює те, що стосується публічного використання, в тому числі навчальний процес у публічному просторі, а все решта – такі інструменти впливу, як просвіта, підтримка тощо.

депутатка Інна Совсун про заборону російської мови в Києво-Могилянській академії
Інна Совсун. Фото: Голос

Щодо того, щоб не переборщити, — спостерігаємо, що деякі фейсбук-дописувачі вважають, що в цьому випадку переборщили. Що б ви їм відповіли?

Я думаю, що у нас є деяка тенденція в країні — довго не робити нічого, а потім робити дуже різкі кроки. Було би краще робити поступово і, скажімо так, м’якшими методами. Але ж правда також в тому, що це теж не робилося, розумієте? І тут що робити?

Я пам'ятаю, що ще 5 років тому з мене в Харкові сміялися через те, що я говорю українською мовою. Чи це прийнятно на тоді 25-му році незалежності України? Тут питання того, як трактувати це рішення. Якщо це така декларація спільних цінностей, тоді окей. Юридичного механізму втілити це, слідкувати за інцидентами просто немає.

Я думаю, що адміністрації треба було трошки інакше це подати – що це наша колективна угода. Тоді було би менше питань. Думаю, що проблема у формі, в якій це було подано, і саме ця форма викликала бурхливу дискусію.

Але те, що треба якимось чином сприяти українізації — це питань не викликає. А форма — поки що ми всі в суспільстві її ще шукаємо. Краще б ми її шукали і знайшли на початку 90-х, я думаю, що нам вдалося б уникнути багатьох проблем.
"Сечі немає терпіти борошна": як російські іпсошники ламають зуби об українську мову

Мовний омбудсмен для університетів

Днями була новина про те, що в Харкові в університеті ім. Каразіна запровадили посаду мовного омбудсмена для університету. На вашу думку, чи може мати результат така практика, чи буде вона ефективна? Додам, що в цьому ВНЗ призначення омбудсмена стосувалося саме викладання російською, тому що ці прецеденти продовжували траплятися і студенти на це скаржилися.

Університет Каразіна на загал хороший, це моє рідне місто, у мене там багато однокласників навчалися. У Харкові є ще більш російськомовні університети, наприклад, ХАІ чи деякі менші університети. Але Каразіна, звичайно, флагман. Він завжди був проукраїнським, там ніколи не було питань до проукраїнської позиції керівництва. Там траплялися непоодинокі випадки, коли викладали російською мовою.

Це цікавий експеримент, давайте подивимося, як він спрацює. Це хороша ініціатива, цивілізований спосіб підійти до цього питання. Хай вони переглянуть програми, подивляться, який у них відсоток літератури російською мовою, чим можна замінити, чи, можливо, немає чим замінити.

Тоді треба говорити про державну програму з підтримки наукового книговидання, я це дуже лобіюю і дуже підтримую, бо це реально проблема.

Ці підручники з математики російською мене просто… Це просто неможливо на 30-му році незалежності країни, що ми цьому не приділили увагу. Тому університети шукають різні способи відреагувати на цей суспільний запит щодо українізації. Це цікава ініціатива, подивимося, як воно спрацює.

Навіщо університету Каразіна власний мовний омбудсмен – коментує Тарас Кремінь

Ретравматизація

Мотивацією Могилянки було зокрема те (у їхній заяві так йдеться), що чимало студентів загинули в російсько-українській війні, і з поваги до них, до їхньої пам’яті вони ухвалюють таке рішення.

Це якраз співпало в часі – у нас в один день загинуло двоє студентів під Бахмутом і це не могло не додати певної тональності дискусії. У Могилянці багато служать, це правда. А друге — тут ще є питання того, як окремі студенти, та й в принципі всі люди, можуть реагувати, коли вони чують російську мову. Особливо, якщо вони самі українськомовні чи з українськомовних регіонів, але з тих чи інших причин зіткнулися напряму з російською агресією.

У мене був випадок на одній з пар у Київській школі економіки, де я теж викладаю, це не стосувалося конкретно російської мови, але. Минулого літа ми обговорювали питання війни в академічному плані, читали тексти та інше. Один зі студентів вимкнувся серед пари, а потім написав мені листа: "Пані Інно, я дуже перепрошую але в якийсь момент мене сильно накрило і я не зміг продовжити брати участь у дискусії. Можна я напишу вам відпрацювання?".

Тому що хтось говорив російською?

Ні, це не стільки про російську мову, скільки про те, що треба розуміти, що є частина життєвого досвіду, який зараз для людей може бути травматичним.

І для когось може бути травматичним чути російську мову.

Я не кажу, що для всіх, але, бачите, у мене була така історія особиста з обговоренням війни. Я не бачила досліджень якихось з цього приводу, але я можу припустити, що може бути всяке, треба до цього дуже уважно ставитися. Це законодавчо не врегулюєш, тобто це таке радше питання просвіти і пояснення, що для когось це може бути неприємно з тих чи інших причин.

"Будь-яка жива мова породжує нові слова нового часу": могилізація, бавовна, Джонсонюк, everybody, мопеди, ППОнеділок

Що відомо про відмову вивчати російську мову в закладах освіти України

  • У листопаді минулого року у столиці повністю вилучили російську мову з навчальних програм комунальних закладів дошкільної та загальної середньої освіти. За рішення проголосували 64 депутати Київської міської ради.
  • У Черкасах не лишилося жодної школи, де б вивчали російську мову та літературу. В одній зі шкіл з початком повномасштабної війни перейшли на українську мову навіть без підручників.
  • З наступного навчального року в житомирських школах більше не вивчатимуть російську мову. Викладачі предмету без роботи не залишаться – викладатимуть інші предмети.
  • Російська мова в школах Одеської області не буде викладатися як предмет, але батьки за бажанням зможуть обрати її як факультатив.
  • Згідно з рішенням виконкому Миколаївської міськради, з 1 вересня у школах Миколаєва забороняється використання та вивчення російської мови.

Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

На початок