Артдиректор Docudays про останній фільм Мантаса Кведаравічюса: "Режисер заплатив життям за цей фільм"

Артдиректор Docudays про останній фільм Мантаса Кведаравічюса: "Режисер заплатив життям за цей фільм"

Артдиректор Docudays про останній фільм Мантаса Кведаравічюса: "Режисер заплатив життям за цей фільм"
. Фото: V. Skaraičio / lrytas.lt

У програмі "Культура на часі" артдиректор Docudays UA та режисер Роман Бондарчук розповів ведучій Людмилі Чирковій, чому для відкриття цьогорічного Мандрівного Docudays UA обрали фільм Мантаса Кведаравічюса "Маріуполіс 2".

"Цей фільм ще не показували в Україні, він мав прем'єру на Каннському кінофестивалі, де отримав приз. Безумовно, важливо його бачити в Україні й говорити тут, бо це погляд на Маріуполь очима цивільних людей: який ця війна має вигляд для них та як їх змінює. І це надзвичайно важливий досвід для українців та особливо громадян інших країн, аби розуміти, що таке війна на побутовому рівні. Окрім того, це надзвичайно потужний режисер, який заплатив своїм життям за цей фільм – він потрапив у полон і росіяни його вбили. Це остання стрічка Мантаса Кведаравічюса, тому ми хочемо показом "Маріуполіса" і "Маріуполіса 2" віддати йому шану та подякувати", — розповів Роман Бондарчук.

Також Бондарчук зазначив, що культурні події підтримують належний інтелектуальний рівень нації.

"Ми не маємо переставати думати, не маємо піддаватися паніці. Ми маємо збиратися, маємо аналізувати, що саме відбувається, і просто жити повноцінним життям. І мені здається, це надзвичайно важливий елемент нашого спротиву – проведення культурних заходів, бо культура, як відомо, це чи не найважливіше, за що ми б’ємося, це наша ідентичність і наша повносправність", — зазначив режисер.

"Маріуполіс 2" Мантаса Кведаравічюса: що потрібно знати про фільм перед українським прокатом

Мантас Кведаравічюс – литовський кінорежисер, відомий документаліст, який під час повномасштабної війни загинув від рук російських окупантів у Маріуполі. Цьому міcту він присвятив документальну стрічку "Маріуполіс" (2016), в якій тема війни на Донбасі поєднувалася з темою мистецтва, архітектури, міфології.

Глядачі кінопрем'єри також поділилися враженнями від історії Кведаравічюса.

Олександр Павліченко, правозахисник:

"Маріуполь — це одна з таких сторінок, що на сьогодні ще не відкрита і не прочитана в плані документування воєнних злочинів. Те, що якраз фільм "Маріуполіс" є таким заголовним і відкриває фестиваль у 2022 році, це знак у майбутнє, що ми повинні працювати над встановленням фактів вчинених росією злочинів".

Масі Найєм, адвокат та військовий:

"Я, чесно кажучи, відчуваю брак тих реальних історій, що відбувалися в Маріуполі, тому що розумію: це важливо для неповторення того, що відбулося. Тому в мене велике очікування, бо, звісно, переживаю, що знову буде ретравматизація через події, які там сталися".

Альона Пензій, кінознавиця Довженко-Центру:

"Я знаю, що він був змонтований вже після смерті режисера. Я бачила перший "Маріуполіс", який був давно знятий, і як насправді відрізняються ці два фільми".

Денис Іванов, продюсер, кінодистриб'ютор:

"Мантас Кведаравічюс — це дійсно унікальна особа, унікальний голос у світовому кіно. Його перший ігровий фільм "Парфенон" був на Тижні критики Венеціанського кінофестивалю. А як документаліст він зробив собі ім’я своїми роботами та унікальним стилем. Я думаю, що його досить добре знають сучасні фахівці кіно, й те, що він загинув після зйомок цього фільму, — велика втрата для нас усіх.

Він перебував у Маріуполі, зробив таку дуже поетичну артхаусну стрічку. А вже потім він опинився в Маріуполі під час захоплення міста російськими військами та зняв це. На жаль, коли він виїжджав, то трагічно загинув. Наскільки ми зрозуміли, Мантас загинув через те, що його провели через якусь фільтрацію. Режисера просто вбили окупанти й цю стрічку закінчували його колеги. Я думаю, що глядачам варто очікувати досвіду, адже це не фільм хорошого настрою. Певно, це досвід, у який тебе занурює режисер. Це дуже цікава, незвичайна картина".

Нагадаємо, що у 2016 році Кведаравічюс зняв документальний фільм "Маріуполіс" про життя в на той час прифронтовому місті та війну на Донбасі. Фільм нанизує в один сюжет історії людей, які живуть своїм життям і у своєму ритмі. А з них складається дещо більше – портрет міста, яке продовжує буденно жити в передчутті війни.

З початком повномасштабного вторгнення литовський режисер повертається в Маріуполь. Він хоче продовжити фіксувати життя міста під загрозою війни. Вдалині тривають бої за "Азовсталь", видніється Маріупольський драмтеатр, позначений як місце схованки дітей. Режисер загинув у російському полоні в окупованому Маріуполі – у місті, яке знімав 7 років тому і хотів знімати знову. І дещо таки встиг.

Після смерті режисера, його продюсери та співробітники вирішили продовжити справу. Відзнятий ним матеріал за п'ять тижнів перетворила на повнометражну картину співавторка режисера та його цивільна дружина, українка Ганна Бєлоброва, разом із монтажеркою першої частини "Маріуполіса" Дунею Сичовою. Це сталося після того, як тіло Кведаравічюса з неймовірними труднощами доставили із зони бойових дій на батьківщину до Литви.

Суспільне Мовлення стало медіапартнером найбільшого в Україні 19-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, що триває з 12 листопада по 30 грудня та побував у 22 областях України й вперше — за кордоном.

Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

На початок