Милий у шалаші, "часікі тікают". Переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок

Милий у шалаші, "часікі тікают". Переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок

Милий у шалаші, "часікі тікают". Переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок
. Колаж: Марія Туча

За радянських часів з'явився абсолютно новий пласт "народної мудрості". Нові приказки й прислів'я свідомо генерувалися ідеологами для скерування думок і дій радянської людини в потрібне русло. Також були й давніші вислови, які, проте, набували нових значень чи трансформувалися в зручніші сенси.

"Щастя любить тишу", "дав Бог зайку, дасть і лужайку", "з милим і в шалаші рай" — що насправді означають ці фрази? Суспільне Культура продовжує екскурс у зміст звичних для нас висловів і запрошує задуматися про їхній вплив на наші життя.

Першу частину про філософію життя, роботу й гроші читайте тут, а сьогодні поговоримо про сім'ю, стосунки й психологічні установки.

Про сім'ю й стосунки

  • Не жили заможно, нема чого й починати; гроші — не головне; "бедность нє порок"

Радянській людині не треба було багато, бо в неї не було можливості мати хоча б щось. Такі фрази можна було почути найчастіше від тих, хто змирився зі злиднями. Тема грошей у радянській і пострадянській народній мудрості часто маргіналізована, адже за логікою СРСР для простого пролетаря не передбачалося можливості заробити власні статки.

Тож простіше не пояснювати дитині, чому грошей на морозиво немає, а сказати "хорошого потрошку".

Тему статків зачіпають і фрази "у тісноті та не в обиді" та "з милим і в шалаші рай". Хто це придумав? Люди, що не можуть забезпечити нормальні умови для власної родини? Насправді приказка про те, що любов і особисте щастя важливіші за матеріальний добробут і комфорт. Але для чого порівнювати нематеріальне й фізичне, все одно лишається незрозумілим.

  • "Поки не доїси, з-за столу не встанеш"; "у нас харчами не перебирають"

Чимало вже дорослих дітей згадають години над холодною манною кашею, яку обов'язково треба було доїсти. Культ їжі, бажання всіх нагодувати й нарікання на "нездорову" худощавість — це зокрема наслідки злочину Голодоморів, якими радянська влада катувала своїх громадян.

Зараз наших західних однолітків дивує те, що українські батьки питають уже дорослих нас "чи ти поїв?". Тобто? Не "як у тебе справи" чи "які новини", а про те, що кожна самостійна людина робить обов'язково й майже на автоматі — харчується. Але такою є турбота покоління людей, яке виросло в Радянському Союзі.

Сім'я і побут. Переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок

Також хто з нас не пам'ятає безапеляційну фразу, якою закривали роти всім дітям за столом — "когда я єм, я глух і нєм". Можливо, для нервів батьків і умовних піонервожатих це дійсно було порятунком, але як смішно спостерігати за дорослими людьми, які притягують цей вислів у своє сучасне життя. Ця фраза перетворює ритуал прийому їжі, частиною якого в багатьох культурах є спілкування, на звичайне споживання для насичення.

Культура світської бесіди вийшла з чату.

Щоправда, заради справедливості варто сказати, що є і аргумент на підтримку доцільності мовчання під час прийому їжі. Це дослідження, що коли людина відволікається, то процес насичення відтерміновується, й вона, як наслідок, їсть більше, ніж потрібно. Але в піонертаборах навряд заглиблювалися в такі деталі.

Сім'я і побут. Переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок

А от на цих фото дітей, здається, не просять бути німими. Та й від їхніх звуків ніхто не страждає.

Сім'я і побут. Переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок
  • Яйце курку не вчить; молоко на губах не висохло; "будеш мати свою сім'ю, там будеш командувати"

"Старший" чи "старіший" не завжди означає "мудріший". А такими фразами найчастіше маніпулювали тоді, коли в суперечці закінчувалися логічні аргументи.

У сучасному світі це називається ейджизм.
  • Дав Бог зайку, дасть і лужайку, "часікі тікают"

Незручні питання про онуків стали вже фольклором. Планування сім'ї — болюча тема, коли про неї говорять люди з різних поколінь. Старшому поколінню характерно вважати, що вони пожили довше, а отже, знають більше (див. попередній абзац) й можуть дозволити собі певну прямоту нібито "на благо".

Але насправді питання батьківства дуже делікатне, тож якщо людина (навіть якщо це ваша дитина чи родич/ка) не піднімає його з вами самостійно, то від обговорення цієї теми, а тим паче порад, варто втиматися. Інакше це буде просто нетактовність.

Читайте Поганий мир краще хорошої війни: переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок
Сім'я і побут. Переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок
  • Щастя любить тишу; "сор из избы не выносят"

За логікою авторів фрази про тишу, про своє щастя краще нікому не розповідати, адже тоді можна набути собі заздрісних ворогів. Звісно, ми ніколи не можемо передбачити реакцію інших людей, але також беззаперечним є те, що радість примножується, коли нею ділишся. У кожного в житті є люди, здатні щиро порадіти без косих поглядів. Тож мудрість фрази можна переглянути, якщо уважно вибирати тих, кому можна довіритися.

"Не виносити з хати сміття" найчастіше має значення не сваритись публічно. Але деякі сім'ї аж занадто піклуються про свою репутацію в очах оточення, обираючи імітувати щастя й тримати все в собі, а не вирішувати власні проблеми. Таке трактування фрази також небезпечне тим, що людина може боятися поділитися, попросити допомоги, якщо вона їй потрібна, адже вона ввжатиме, що "винесе з хати" зайве.

  • "Що про нас люди/сусіди скажуть?"

На думку психолога Майкла Жерве, клієнтами якого є власники світових рекордів, олімпійці, всесвітньо відомі художники та музиканти, людський острах перед думкою інших людей став у сучасному світі ірраціональною і непродуктивною нав'язливою ідеєю.

"Якщо прагнути відповідати уявленням оточуючих і менше звертати увагу на власні таланти, переконання й цінності, можна завдати шкоди своєму потенціалу", — говорить психолог.

Сім'я і побут. Переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок
  • Б'є, значить любить

Чисто російський оксюморон, від якого волосся стає дибки. І який варто негайно викинути зі свого слововжитку.

Сім'я і побут. Переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок
Фото: Настя Шумілова / The Village Україна

Психологічні установки

  • "Раніше депресій не було. Раніше в полі народжували"

В епоху доказової медициниДоказова медицина — використання в медичній практиці технологій і лікарських препаратів, ефективність яких доведена у фармакоепідеміологічних дослідженнях із застосуванням математичних оцінок імовірності успіху й ризику. варто відмовитися від методів й установок, які не мають за собою раціональних пояснень. "А ти менше сиди за комп'ютером і не буде депресії", — звідки з'являлися такі фрази?

Проблеми зі здоров'ям, особливо психологічні, яких нібито не видно, простіше заперечити й знецінити, аніж лікувати. Думки про те, що лікуватися потрібно травками-припарками, так званими народними методами, таблетки шкодять організму, а лікарі зацікавлені, щоб пацієнти до них ходили й тому спеціально калічать людей, — це наслідок низької освіченості й недовіри до системи радянської медицини.

Читайте Росіяни крадуть меми! Чи це смішно, чи небезпечно — говорять медійники, культурознавці, творці мемів
Сім'я і побут. Переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок
  • Відкладене життя: "Цей сервіз — для гостей, це — на свято"

Якщо людина постійно живе в реальності дефіциту продуктів, можна зрозуміти її бажання відкласти щось смачненьке до свят. Натомість ця звичка має особливість екстраполюватися на все життя — наприклад, не носити гарний одяг, бо він занадто гарний і ти можеш його зіпсувати, чи як-от із сервізом — використовувати його не за призначенням, а як прикрасу, ознаку статусності.

Пийте ранковий чай із красивих чашок і носіть найкраще вбрання щоденно! Адже це просто речі, які можна використати для власної насолоди.

Сім'я і побут. Переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок
  • "Не ний, не плач, як дівчисько"

Окрім сексистського порівняння осіб жіночої статі із чимось принизливим, фраза є ігноруванням і висміюванням емоцій. Емоції — людська реакція на подразники, вони природні. Психологи кажуть, що негативні емоції потрібно проживати так само, як і позитивні, а стримуючи їх, людина робить собі гірше. Неправильним є формулювання "контролювати емоції", — його рекомендують замінити на "керувати", тобто скеровувати ті чи інші прояви в потрібне русло, зокрема щоб не зашкодити іншим (наприклад, можливо, навіть справедливим гнівом).

Тобто сварити чи навіть принижувати дитину за те, що вона щось відчуває або ще не навчилася керувати своїми реакціями — безглуздо й жорстоко. У подальшому це спровокує лише травму.

Плач деяких дітей батьки передражнювали, блогерка Марія Озірна розповіла, що її родичі аплодували їй, коли вона плакала, ніби це спектакль. Це створило для неї дискомфорт із вираженням почуттів у дорослому житті. "Щоб не сумувати, треба працювати", — такі фрази лише табуюють негативні емоції, а не вирішують проблему.

Сім'я і побут. Переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок
Скріншот Twitter @dukhovne_lychko

А на думку тих, хто вірить у прикмети, не можна ні плакати, ні сміятися — багато хто з нас чув "якщо зараз сильно смієшся, то згодом будеш сильно плакати". Скажімо так, доказів цьому вчені досі не знайшли.
  • "Я" — остання буква в алфавіті; скромність усім до лиця

Просуванню особистості як бренду в Радянському Союзі точно не вчили. Тепер занадто скромні дорослі "останні букви" пропускають у резюме розділ soft skills, страждають на синдром самозванця та по кілька років бояться попросити підвищення зарплати на роботі.

  • Не вмієш — не берись

Зосередження уваги на помилках, а не на досягненнях, породжує не більш якісну роботу, а страх помилитися. Чи не краще просто сказати "давай я ще раз покажу, як треба", а в ідеалі додати заохочувальну фразу "у тебе все вийде"?

Читайте Ботоферми, бавовна, Кисельов. Що таке ІПсО, або інформаційно-психологічні операції
  • Любов треба заслужити

"Як тебе любити, якщо ти постійно огризаєшся? Ми годували тебе, одягали, а від тебе нічого не дочекаєшся. Я на тебе все життя поклала. Невдячний/а", — такі фрази нав'язують почуття провини. Варто пам'ятати, що жодна дитина не вибирала, чи з'являтися їй на світ.

Так само й порівняння з інишими в негативному контексті скоріше не змусять дитину/людину більше працювати над собою, а подарують невпевненість у собі. Згадуємо мем про "сина маминої подруги" — цікаво, як він там?

Сім'я і побут. Переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок

Читайте нас у Facebook або Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

На початок