30 серпня Верховна Рада у першому читання ухвалила новий закон "Про медіа" №2693-д. "За" проголосували 233 депутати. Його схвалення є одним з критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до ЄС.
"Попри заяви деяких політичних сил — проєкт Закону про медіа ухвалено за основу. Наголошую: це — євроінтеграційний законопроєкт", — цитує заяву Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука пресслужба парламенту у Telegram.
Водночас деякі депутати та активісти заявляють, що він містить низку послаблень для російськомовної медіаіндустрії та існують "небезпеки розмінування культурного кордону з Росією". Зокрема, закон містить:
- зменшення української пісенної квоти на радіо на 10%;
- повернення артистів-росіян на екрани через нівелювання переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
- скасування заборони на популяризацію органів російської влади та її окремих представників у телепередачах і фільмах;
- скасування заборони на приниження та зневажання української мови у фільмах;
- дозвіл телеканалам транслювати фільми російською;
- скасування заборони пісень російських виконавців.
Крім того, законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (типу Netflix чи Facrbook). Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення.
Заступниця голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук стверджує у своєму дописі у Facebook, що "профільний підкомітет, який я очолюю, буде працювати у форматі робочих груп для доопрацювання законопроекту".
Нардеп "Європейської солідарності" Микола Княжицький у коментарі "Детектору медіа" заявив, що ухвалений Радою у першому читанні варіант законопроєкту фактично скасовує заборону російської музики та "чорні списки" російських виконавців: "Фактично цим законом скасовується законопроєкт, який забороняє використання російської музики в ефірі, скасовуються "чорні списки". Це називається нібито впровадженням нового механізму, згідно з яким Нацрада буде голосувати, кого туди вносити, натомість скасовується вся робота СБУ за 7 років".
Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко заявив у Facebook, що законопроєкт лише на 10% складається з положень, які Україна зобов’язалася ухвалити перед ЄС, а решта тексту, за його словами, це "бажання влади отримати більше впливу на медіа: виписувати їм приписи, штрафи й закривати": "Влада не врахувала жодного пункту з численних критичних зауважень від українських журналістів, експертів та міжнародних фахівців".
Про зміни в українському культурному законодавстві
- З бібліотек вилучатимуть книжки із закликами до ворожнечі та антиукраїнською пропагандою
- Коцарство, маланка, коровай: Мінкульт розширив перелік нематеріальної культурної спадщини України
- У школах більше не вивчатимуть російських письменників на зарубіжній літературі
- В Україні 77 бібліотек досі мають імена російських діячів
Читайте нас у Facebook або Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!