Перейти до основного змісту
У суспільстві виникли дискусії щодо ухваленого Радою закону "Про Медіа"

У суспільстві виникли дискусії щодо ухваленого Радою закону "Про Медіа"

У суспільстві виникли дискусії щодо ухваленого Радою закону "Про Медіа"
. Фото: Верховна рада

30 серпня Верховна Рада у першому читання ухвалила новий закон "Про медіа" №2693-д. "За" проголосували 233 депутати. Його схвалення є одним з критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до ЄС.

"Попри заяви деяких політичних сил — проєкт Закону про медіа ухвалено за основу. Наголошую: це — євроінтеграційний законопроєкт", — цитує заяву Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука пресслужба парламенту у Telegram.

Водночас деякі депутати та активісти заявляють, що він містить низку послаблень для російськомовної медіаіндустрії та існують "небезпеки розмінування культурного кордону з Росією". Зокрема, закон містить:

  • зменшення української пісенної квоти на радіо на 10%;
  • повернення артистів-росіян на екрани через нівелювання переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
  • скасування заборони на популяризацію органів російської влади та її окремих представників у телепередачах і фільмах;
  • скасування заборони на приниження та зневажання української мови у фільмах;
  • дозвіл телеканалам транслювати фільми російською;
  • скасування заборони пісень російських виконавців.

Крім того, законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (типу Netflix чи Facrbook). Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення.

Заступниця голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук стверджує у своєму дописі у Facebook, що "профільний підкомітет, який я очолюю, буде працювати у форматі робочих груп для доопрацювання законопроекту".

Нардеп "Європейської солідарності" Микола Княжицький у коментарі "Детектору медіа" заявив, що ухвалений Радою у першому читанні варіант законопроєкту фактично скасовує заборону російської музики та "чорні списки" російських виконавців: "Фактично цим законом скасовується законопроєкт, який забороняє використання російської музики в ефірі, скасовуються "чорні списки". Це називається нібито впровадженням нового механізму, згідно з яким Нацрада буде голосувати, кого туди вносити, натомість скасовується вся робота СБУ за 7 років".

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко заявив у Facebook, що законопроєкт лише на 10% складається з положень, які Україна зобов’язалася ухвалити перед ЄС, а решта тексту, за його словами, це "бажання влади отримати більше впливу на медіа: виписувати їм приписи, штрафи й закривати": "Влада не врахувала жодного пункту з численних критичних зауважень від українських журналістів, експертів та міжнародних фахівців".

Про зміни в українському культурному законодавстві

Читайте нас у Facebook або Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

Топ дня
Вибір редакції
На початок