Скільки українських пам'яток культури зруйнували російські війська за час війни

Скільки українських пам'яток культури зруйнували російські війська за час війни

Скільки українських пам'яток культури зруйнували російські війська за час війни
.

Від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 464 епізоди воєнних злочинів Росії проти української культурної спадщини. За даними Міністерства культури та інформаційної політики України, внаслідок обстрілів російських окупантів зазнали руйнацій і пошкоджень 139 об’єктів культурної спадщини України. Мова йде про пам’ятки національного та місцевого значення, об’єкти цінної історичної забудови тощо.

Окрім того, були знищені або постраждали 361 мистецький об’єкт та заклад культури. Це релігійні споруди, бібліотеки, музеї та заповідники. Злочини російських окупантів було зафіксовано у 15 регіонах України. Найбільше пошкоджень виявлено у Харківській та у Донецькій областях.

"Культурні пам'ятки України мають надзвичайне значення для національної свідомості перш за все і національних почуттів, усвідомлення себе як українця. І культурна спадщина має бути матеріально присутньою в повсякденному житті і навколишньому середовищі – це один із дуже важливих аспектів", – розповідає історик Олександр Охріменко.

Сюжет про зруйновані пам'ятки культури
Фото: Сергій Лаєвський

Сюжет про зруйновані пам'ятки культури
Фото: ДСНС Чернігівської області

Сюжет про зруйновані пам'ятки культури
Фото: скрін з відео Руслана Стоколоса

27 лютого 2022 року в селі Іванкові Київської області внаслідок обстрілів російської армії згорів історико-краєзнавчий музей, в якому зберігалися роботи української народної художниці – Марії Примаченко. Напередодні працівники музею попередньо сховали всі 14 картин художниці, а коли почалася пожежа, ризикуючи життям, витягнули їх зі зруйнованої будівлі, що палала. Нині музей внесли у перелік об'єктів для першочергової відбудови та шукають підтримки у міжнародних партнерів.

Сюжет про зруйновані пам'ятки культури
Будинок "Слово" у Харкові після бомбардування. Фото: соцмережі

Сюжет про зруйновані пам'ятки культури
Будинок "Слово" у Харкові після бомбардування.

7 березня російська армія обстріляла харківський будинок "Слово", де мешкали поети Розстріляного відродження. Будівля внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Свого часу там мешкали Володимир Сосюра, Микола Куліш, Павло Тичина та інші поети, яких репресувала радянська влада.

"Дуже трагічно, що ми втратили і музеї, і театри, й інші культурні пам'ятки, можливо, які не мають статусу національної пам'ятки чи статусу національного надбання, однак їхня втрати для місцевої громади може бути значною", – розповідає історик Олександр Охріменко.

Сюжет про зруйновані пам'ятки культури
Дерев'яний скит Святогірської лаври, фото: Юрій Кочевенко

12 березня окупанти скинули бомби на Свято-Успенську Святогірську лавру на Донеччині. Внаслідок вибуху у храмах Лаври вилетіли віконні рами. Тоді в приміщенні святині знайшли прихисток понад 500 біженців із дітьми з Харкова та Ізюма. Після бомбардування керівництво Лаври повідомило, що на території обителі та міста не було жодних військових формувань.

"Як на мене, на нас зараз лежить відповідальність за збереження цих пам’яток для наших нащадків. Щоб вони розуміли, що відбувалося на цих землях", – кандидат історичних наук Оксана Ліфантій.

Сюжет про зруйновані пам'ятки культури
Маріупольський драматичний театр.

Сюжет про зруйновані пам'ятки культури
Завали драмтеатру у Маріуполі,фото з телеграм каналу радника мера Маріуполя Петра Андрющенка

16 березня окупанти скинули надпотужну бомбу на Маріупольський драматичний театр. За даними Associated Press, близько 600 людей всередині та ззовні будівлі загинули від ворожого обстрілу окупантів. Цей театр був прихистком для майже тисячі цивільних маріупольців, які рятувалися від безперервних бомбардувань.

"Зруйнований театр в Маріуполі буде дуже сильно асоціюватися із війною і трагічними подіями. І це може тригерити населення і будувати дуже важкий образ цього театру. При такій реставрації, реконструкції потрібно враховувати думку місцевої громади і людей, які живуть там. Нам болісно дивитися на цю пам'ятку в сучасному вигляді, нам краще збудувати деінде, щоб ми могли нормально сприймати і театральні постановки, і вистави, і все інше, а цю залишити, наприклад, як музейний експонат", – вважає історик Олександр Охріменко.

"Пам’ять про історію, яка є ось в таких матеріальних втіленнях – рухомих, нерухомих пам’ятках, – є важливою в першу чергу для того, щоб народом, який є таким певним зберігачем й охоронцем цих пам’яток, розвиватися, пам’ятаючи про минуле, і про загрози, які в собі несуть в тому числі і сусідні народи, які велику частину історії могли бути поневолювачем. Я зараз, звичайно, кажу про РФ", – підсумовує кандидат історичних наук Оксана Ліфантій.

Більше про відбудову України

Читайте нас у Facebook або Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

На початок