Український інститут звернувсяУкраїна двічі подавала заявку на проведення Manifesta в Києві. У 2018 році організатори заходу остаточно відмовили українській стороні через війну на Донбасі та тимчасово окупований Росією Крим. до керівництва європейської бієнале Manifesta з пропозицією провести її в Україні у 2028 році і висловив готовність стати партнером у процесі підготовки та проведення. Ініціатива була підтримана і минулого тижня у Косово під час відкриття 14-ї бієнале. На зв’язку з Радіо "Культура" була креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська.
Що взагалі таке Manifesta?
Manifesta – це номадична бієнале. Номадична означає, що вона пересувна. Тобто для кожної нової експоозиції вона шукає собі нову домівку, нове місто, тому міста зазвичай змагаються за право провести Manifesta. Щодва роки це нове європейське місто.
Що означає проведення Manifesta в Україні, навіть через кілька років?
Наразі я би сказала, що це питання відкрите і ми в процесі обговорення. Хоча це не перша наша розмова про Manifesta в Україні для мене особисто, ще до появи Українського інституту я була з ними на зв’язку, ми говорили про можливість проведення в нас. І зараз уже в ролі креативної директорки Українського інституту це моя друга спроба.
Ми подавали заявку від Києва у 2018 році. Тоді ми не пройшли, перемогло місто Пріштіна в Косово, де, власне, цього разу відбувається бієнале. Але з початком повномасштабного вторгнення з нами сконтактували представники бієнале і запитали, як ми дивимося на те, щоб відновити цю розмову. Ми відразу погодилися: коли, як не зараз?
Зараз вже немає ніяких перепон і війна перш за все не є перепоною для того, щоб почати говорити про Manifesta у 2028 році в Україні. Якою вона буде, який формат ми зараз обговоримо – швидше за все це буде не стандартна, не конвенційна виставка, а це буде який процес, який буде пов'язаний з відбудовою української культури, інфраструктури. Тобто ми будемо використовувати цей інструмент Manifesta для того, щоб відновити українську культуру після війни і трагічних наслідків.
Таке рішення ухвалили винятково через війну?
Оскільки це вже не перша спроба діалогу про Manifesta в Україні, я думаю, що, очевидно, ні. Напевно, що українська культура, мистецтво є цікавими для цієї європейської бієнале. Але війна стала останнім тригером, щоб остаточно підтримати ініціативу.
Якщо зазвичай за право провести бієнале міста змагаються, то цього разу Manifesta не вимагає від нас підготовки ніяких заявок. Тобто це рішення ніби йде автоматично і підтримане радою і дирекцією Manifesta, і власне всією спільнотою, до якої входять усі міста, які раніше приймали Manifesta.
Чи є якісь проєкти, які б уже готові були представити на майбутньому фестивалі?
Конкретного нічого наразі немає. Тому що ми на самому початку розмови про те, якою має бути ця Manifesta. Цей процес має бути інклюзивним. Ми хочемо, щоб до нього були долучені представники перш за все культурної, креативної спільноти, і ми разом запропонували формат. Але найбільше розмов до сьогодні відбувалося навколо питання сучасної мистецької освіти в Україні, створення її нових форм. Але це знову ж таки тільки одна з версій і розмова про це відкрита, вона триває і буде ще тривати якийсь час.
Більше про українське мистецтво
- 10 геніальних українських художників, яких знає увесь світ
- Як створюються тактильні копії колекції мистецтва Музею Ханенків: фоторепортаж
- Короткий екскурс у "documenta" — наймасштабнішу виставку сучасного мистецтва у світі
- "Харківська школа має стати фундаментальною частиною наративу про українське сучасне мистецтво"
- Колективна пам’ять та візуальні видання: як художники працюють з минулим
Читайте нас у Facebook або Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
