Віра в кіно: рецензія на документальний фільм "Явних проявів немає" Аліни Горлової

Віра в кіно: рецензія на документальний фільм "Явних проявів немає" Аліни Горлової

Віра в кіно: рецензія на документальний фільм "Явних проявів немає" Аліни Горлової
Фото: скріншот з фільму

Документальний фільм Аліни Горлової – це історія жінки, яка повертається з війни й, борючись із ПТСР та панічними атаками, намагається повернутися до нормального життя. Те, що зазвичай залишається за лаштунками героїчних історій про українських воїнів, Аліна Горлова зафіксувала у фільмі — весь шлях жінки: від реабілітації до повернення на роботу. Ведуча авторської програми на Радіо "Промінь" Віра Сивачук розповідає про документальний фільм "Явних проявів немає".

Уявляєте, який шок чекає на світову документалістику, коли всі гуру режисури, котрі зараз приїжджають до нас, дороблять свої проєкти? Коли шоураннер серіалу "Картковий будинок" Бо Віллімон завершить фільм про російські злочини у Бучі. Коли актор і режисер Шон Пенн, який був у Києві у перші дні російського вторгнення, покаже російську агресію і український спротив зблизька? Ой, що буде – декому і не снилося. А поки західні проєкти на підході, пропоную подивитися українське документальне кіно. Яке розповідає історії війни уже вісім років. Отож, документальний портрет "Явних проявів немає", режисерка Аліна Горлова, Україна, 2018 рік.

Віра в кіно: рецензія на документальний фільм "Явних проявів немає" Аліни Горлової
Режисерка Аліна Горлова.

Про що фільм "Явних проявів немає"

Героїня фільму, майор Оксана Якубова повертається додому після трьох років на війні. Але сісти на потяг і скинути форму – це ще не все. Треба навчитися жити "тут". А це непросто, – якщо "там" побачив забагато.

Скільки побачила Оксана, – можемо лише уявити. Заступниця командира по роботі з особовим складом, вона їздила на опізнання загиблих, складала рапорти і повідомляла рідним. Тепер у неї панічні атаки і страх, яких не було на війні.

Оксана не знає, про що говорити з рідними. Як позбутись почуття провини і як жити далі. Людина, яка тоді не боялась померти, тепер боїться спускатись у метро. Природа чи психологи, скандинавська хода чи плавання, поїздка у військову частину чи нова робота. У годинній стрічці ми пройдемо адаптацію до мирного життя однієї з них. Ветеранів війни, у яких явних проявів немає. Зате безліч прихованих.

Віра в кіно: рецензія на документальний фільм "Явних проявів немає" Аліни Горлової
Документальний фільм "Явних проявів немає" Аліни Горлової. Фото: скріншот з фільму

Що вражає у фільмі

Доведеться сказати банальність, яку вже проспівав хор західних фестивальних критиків, – це справді сильне кіно. Хоча, здавалося б, усе просто: одна героїня, її історія і майже монолог, який зрідка переривають запитання. І все. Ніяких кадрів із війни, документальних чи постановочних. Візуальний ряд стрічки справді дуже стриманий.

Що ж тоді так вражає? Найперше – героїня та її відвертість. Сильна (а ми бачимо це впродовж усієї історії) жінка, яка не може впоратись із внутрішніми ранами війни. І не боїться в цьому зізнатися на камеру. Не боїться ділитися дуже особистим, навіть своїми страхами. Вона пошепки проговорює спогади, які її не відпускають, – і від цих зізнань мороз по шкірі.

Внутрішні кадри, які бачить перед собою героїня, не потрібно візуалізувати – достатньо в цей момент бачити її обличчя.

І ще одна перемога фільму – органічна операторська робота. Що я маю на увазі? Що камера майже весь фільм не випускає жінку з поля зору. Відчуває її настрій, змінюючи ракурс. І, звісно, помічає деталі, які можуть розповісти про героїню ще більше.

Висновок

ПТСР. Здається, ми так звикли до цієї абревіатури, що перестали її помічати в потоці інших наслідків війни. Тим більше, нині. Документалка Аліни Горлової якраз про те, що легкого посттравматичного синдрому не буває. Що внутрішні рани такі ж глибокі, як зовнішні, гояться довго і не до кінця, і від них не застраховані навіть найсильніші.

"Явних проявів немає" – це теж своєрідна психотерапія. Для тих, хто не знає, як повернутись. І для тих, хто не знає, як зустрічати.

Більше рецензій на українське та світове кіно

Читайте нас у Facebook та Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

На початок