Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємося ілюстрації Ірини Потапенко

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємося ілюстрації Ірини Потапенко

Ексклюзивно
Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємося ілюстрації Ірини Потапенко
.

Життя з котами і собаками в підвалі, турбота про найрідніших, сирена, що застає у спідньому й безліч інших життєвих історій — так несподівано тепло художниця Ірина Потапенко говорить про способи пережити найжахливіші дні в житті кожного, кого торкнулася російська військова агресія.

На своїй Facebook-сторінці та в Telegram-каналі Ірина рефлексує ледь не на кожну подію війни. Суспільне Культура поговорило з художницею й представляє широкому загалу її ілюстрації.

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
Ірина Потапенко.

Знайомство

Ірина Потапенко за фахом художниця-ілюстраторка, працювала в анімаційній студії мультиплікаторкою. Розповідає, що зараз ілюструє книги і малює картини, якими ілюструє життя. "Частково відображаю дійсність, частково це моя вигадка", — говорить Ірина.

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
З циклу "Підвальні хроніки війни".

Пінгвіни на дахах

У мирний час малювала веселі картинки, згадує художниця: "Якщо це Одеса, то пінгвіни на одеських дахах, поет, який читає вірші на даху, пегаси. Я робила замальовки у місті, а потім туди додавала казкових персонажів. Місто для мене виглядає так. Напевно, я просто казкарка.

Це така властивість психіки – у мене є потреба насичувати позитивними образами те, що відбувається навколо. Тому що сприймати весь тягар світу, все те, що відбувається — горе, війну, – дуже важко".

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
З циклу "Підвальні хроніки війни".

Війна

Коли почалася повномасштабна війна, у картинах Ірини було багато смутку. Вона розповідає, що цей сум залишився й зараз, але агресії немає.

"Війна прийшла й стала частиною життя, але потрібно намагатися з цим впоратися, додати цю частину до свого життя і переробити її. Не можна сховати голову у пісок і казати, що війни немає. Вона є, і ми всі боїмося, переживаємо. Люди страждають, відчувають багато різних поневірянь, емоцій, втрачають частину сім'ї, житла. Усе це жахливо, але я не можу це не малювати.

Але мене дивляться і читають люди, яким і так важко – хочеться додати в картини щось живе, попри смерть навколо. Побачити у цьому жаху тимчасовість. Вірити, що воно пройде".

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
З циклу "Підвальні хроніки війни".

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
З циклу "Підвальні хроніки війни".

Звідки ж позитив у малюнках? Він є, бо Ірина вірить, у перемогу й відновлення: "Потім ми все одно все відбудуємо, народяться і виростуть діти, вони творитимуть. Вони зводитимуть щось нове на місці зруйнованих будівель і зводитимуть нове на місці зруйнованих сердець".

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
З циклу "Підвальні хроніки війни".

Добрі погляди добрих людей

Ще однією причиною оптимізму своїх ілюстрацій Ірина називає Одесу й одеситів — за її словами, ці люди мають особливий склад: "В Одесі дуже багато сонця, люди добрі, відкриті, позитивні. Я не одеситка, але я більшу частину життя прожила тут.

Я так просочилася цим сонцем, цим морем, просолилася вся. У мені всередині стільки добрих поглядів людей, які оточують мене, що мені просто необхідно видавати їх назовні.

За цей час я зрозуміла, що найбільшу підтримку отримую від людей. Людина складається з людей. З кого ти складаєшся, до тих людей і звертайся, коли ти слухаєш серце. Мені дуже допомагає сім'я: і чоловік, і діти, і друзі. У мене зараз стільки друзів з'явилося — дуже багато!".

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
З циклу "Підвальні хроніки війни".

Малювання, як терапія

Коли малюєш, набагато легше пережити усі ці трагедії, говорить художниця: "Поки я не малювала, перші тижні я хотіла померти. Я не розуміла, як жити: все руйнується, ти не розумієш, що буде далі. Коли перші тижні обстріли, земля трясеться, твоя дитина в жаху, в панічній атаці...

А потім я почала малювати. Я заспокоїлася: щойно я взяла олівець у руки, одразу прийшло розуміння, що нам далі робити".

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
З циклу "Підвальні хроніки війни".

Також, розповідає художниця, виявилося, що багато художників не можуть взятися за олівець: "Багато хто не може малювати у війну. Вони продовжують малювати квіти, краєвиди. Я в жодному разі не засуджую, я дуже хочу малювати квіти.

У мене в саду повно троянд. Я ходжу повз них, дивлюся на них — і йду малюю знову про війну".

Багато художників узялися за пензель після того, як побачили картини Ірини: "Мені писали: "Ось ти малюєш і ми почали". Я думаю, це ж добре, тому що ілюстрація допомагає розповісти про те, що у нас відбувається. Якщо людина від серця малює те, що вона переживає – це дуже емоційне послання. Ми у відповідь отримуємо емоційну підтримку. Також деякі з картин купують".

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
З циклу "Підвальні хроніки війни".

Знайти в собі дитину

Ірина каже — вона б порадила малювати усім: "Не обов'язково малювати щось конкретне, можна просто малювати, брати різні кольори і змішувати, експериментувати. Це дуже хороші дії для психіки. Якщо навіть є потреба намалювати щось погане, можна зробити це, а потім порвати і спалити.

Коли ти перетворюєш свої емоції на якусь дію, перформанс і малюнок — страх йде від тебе через цю дію.

Я, звичайно, не арттерапевтка, але... Діти знають це, вони завжди люблять малювати все, що з ними відбувається. Потрібно знайти в собі дитину і запитати, що вона хоче, спробувати задовольнити її інтереси – дати їй олівець, папір і нехай малює".

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
"Акварельна війна... Акварельна весна".

Комунікація зі світом

Зокрема Ірині писали й іноземці. Через ілюстрації й переклад віршів англійською вони розуміли, що відбувається в Україні. Люди втомлюються від новин, говорить авторка, і щось беземоційне їх уже не зачепить.

"А картинка не має бар'єру, вона проникає людині прямо в серце. Якщо чіпляє емоційно, вони не можуть від цього захиститися.

Вони розуміють, що відбувається щось страшне і щось треба з цим робити, якось допомагати. Мені стали писати іноземці і пропонувати зробити виставку, просили вислати принти. У Америці, у Сіетлі. Я висилала, їх роздруковували на заходах (на підтримку України, — ред). Зараз ось виставка поїхала Європою, частина грошей піде на благодійність".

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
"Остання колискова", "Маріуполь", "Азовсталь".

Алісо, малюю для тебе

Наводимо ілюстрації з циклу "Аліса у зруйнованому місті". Про нього Ірина Потапенко розповідає:

"Коли бомби падали на моє місто, я брала з собою до підвалу "Алісу в країні див" Льюїса Керролла. І я уявляла, що стало б з Алісою, якби вона опинилася в Україні на війні, не в країні див, а в зруйнованому, розбомбленому місті.

Ось Аліса летить між прольотами почорнілої багатоповерхівки. Ось п'є чай з Божевільним Капелюшником на руїнах Маріуполя. От біжить від армії солдатів, притискаючи до грудей кролика. Багато дивних сюжетів. Гірких сюжетів.

А потім я побачила сюжет про маленьку дівчинку Алісу у підвалах "Азовсталі". І я вирішила присвятити серію малюнків цій дівчинці. Алісо, малюю для тебе".

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
"Білий кролик у зруйнованій бібліотеці".

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
"Політ Аліси", "Гусениця, яка осідлала ядерний гриб", "Де твоя посмішка, котик?".

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
"Чаювання під обстрілом. Бідна Соня".

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
"Великий крокет", "Морській бій. Аліса в Одесі стежить за морським горизонтом".

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
"Герцогиня і немовля. Колискова на руїнах", "Біг по колу".

Коти в протигазах і їжаки з мінами. Як зберегти оптимізм, малюючи війну — роздивляємось ілюстрації Ірини Потапенко
"Дядьки! Припиніть! Ви ж не справжні солдати, а казкові! Ви лицарі!".

Читайте більше про українських художників і ілюстрацію:

Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

На початок