17 травня відкрився 75-й Каннський кінофестиваль, який триватиме до 28 травня. Цьогоріч фестиваль має відчутний відголосок війни в Україні. Зокрема захід стартував з фільму "Ріж" Мішеля Хазанавічуса, з назви якого прибрали літеру "Z", що зараз сприймається як символ російських окупантів.
Також вчора червону доріжку фестивалю сколихнула акція активістки організації SCUM, яка вийшла із закликом на тілі перестати ґвалтувати жінок в Україні.
Ведучі Українського радіо Олена Гусейнова і Наталія Соколенко поспілкувалися з продюсеркою Юлією Сінькевич, яка перебуває в Каннах, про те, як публіка цього року сприймає українське кіно та які відносини між українськими та російськими кінорежисерами, які беруть участь в події.
Як приймають українське кіно в Каннах
"Вчора відбулась прем’єра першого в офіційній програмі українського фільму "Памфір" українського режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука. Усі іноземні колеги й преса кажуть, що це – один з найкращих фільмів програми. До нього величезна увага, зала була повна, потрапити майже неможливо, квитків немає. Фільм справді надзвичайно сильний, я під великим враженням та бажаю йому хорошої фестивальної історії", – розповіла Юлія Сінькевич.
Продюсерка додала, що вчора був український показний день, на кіноринку було презентовано безліч українських кінопроєктів: окремо ігрових, а окремо – документальних, які зараз перебувають у виробництві:
"Також була панельна дискусія, де говорили про ситуацію в українській кіноіндустрії під час війни та те, яким чином наші партнери можуть бути корисними, що є для нас больовими точками та які шляхи вирішення проблем. Питань, звісно, більше, ніж відповідей, але є величезне бажання допомагати Україні, бути солідарними та знаходити можливість підтримки кіноіндустрії та наших фільмів".
"Бюджети і Держкіно, і Українського культурного фонду, і Українського інституту були кардинально скорочені, тому що кошти були перенаправлені на наш захист. Проте є багато як європейських, так і світових ініціатив, які збирають кошти на підтримку кінематографістів, документальних проєктів. Зараз це складно назвати проєктами, тому що документалісти скоріше документують те, що відбувається, і використовують це для міжнародних медіа і для наших ЗМІ. Проте в подальшому з цього, скоріше за все, будуть і авторські проєкти", – зазначила Сінькевич.
Водночас продюсерка додала, що українській державі треба бути проактивно налаштованою щодо питань культури, не зважаючи на підтримку світу: "Треба розуміти на цей момент важливість підтримки культури і власне нашій державі знаходити можливість підтримувати кіноіндустрію, адже є величезна небезпека у відтоці кадрів. Люди можуть піти з професії або виїхати за кордон, і це призведе до стагнації індустрії. З боку світової кіноспільноти є бажання допомагати, але ми також маємо бути активними".
"Щодо тематики, то останні вісім років більшість українських фільмів так чи інакше пов'язані з війною і зараз лише сильніше видно, що відбувалось до, чому для нас ця війна, яка повномасштабно розгорнулась, не є сюрпризом", – зазначила Сінькевич.
Продюсерка додала, що у межах кінофестивалю майже всі режисери, коли представляють свої стрічки, там чи інакше торкаються теми України та загрози миру у світі: "Усі кажуть, що, знімаючи фільми, уявляли їх в іншому контексті, але зараз вони прочитуються зовсім з іншої точки зору, враховуючи, що світ змінився".
Російський vs український кінематограф: хто перемагає
Учора Каннський кінофестиваль сколихнув й кінорежисер Сергій Лозниця, який зробив вчора ввечері багато контроверсійних заяв, виступивши на захист російської мови і культури. Щодо бойкоту російського кіна режисер заявив, що російські кінематографісти є жертвами агресії, як і українці.
"Розуміння причин бойкоту для західної Європи дається надзвичайно складно, розуміння причин цієї агресії – також. Ми маємо дуже багато як приватних, так і публічних розмов, де пояснюємо з точки зору історії, культури, економіки, що це означає. Адже навіть якщо російські фільми зняті на приватні гроші підсанкційного олігарха, за них сплачені податки, які пішли на війну проти України.
На цьому інформаційному полі дуже складно битися, особливо враховуючи, що Лозниця в західному світі є одним з найвідоміших українських режисерів. До нього звертаються, на нього орієнтуються, але інші українські кінематографісти не поділяють його точку зору".
"Уже минулого року на Каннському кінофестивалі, коли була прем’єра його фільму "Бабин яр. Контекст", була критика з боку України, що такі меседжі є шкідливими для нас. Вони є перекручуванням історичної правди. Тому, звичайно, в нас позиція єдина, але багато журналістів чи не першим питанням ставлять питання бойкоту, стосунків та можливості діалогу з росіянами".
"Як на мене, зараз ми маємо говорити про себе: хто ми такі, чому ви маєте знати українське кіно та культуру, що почитати, подивитись, аби дізнатись про українців більше. Адже головна думка, яка звучить: ми дуже мало про вас знаємо", – пояснила Сінькевич.
Наостанок продюсерка торкнулась й питання присутності російських делегацій на Каннському кінофестивалі та того, як вони співіснують в одному просторі з українцями:
"Зараз росіян в Каннах не настільки багато, як раніше, тому особистого перетинання з ними немає. У цілому ж всі з розумінням ставляться до того, що українці не хочуть зустрічатися з росіянами. Відтак відкритого протистояння, конфлікту та навіть спілкування я не мала. Росіян мало через об'єктивні логістичні проблеми, також делегаціям було відмовлено в участі на кіноринку. Багатьом російським проєктам відмовлено в акредитації. Вони отримали меседж, що їм тут не раді".
"Разом з тим не скажу, що щось змінилося в лобіюванні російського кіно, крім того, що Україні надали простір для власного голосу. На скандальні заяви того ж Серебреннікова (російський режисер висловився проти "скасування" російської культури через напад РФ на Україну та закликав допомагати сім’ям російських військових і росіянам-переселенцям, а також пом'якшити санкції проти російських олігархів, – прим. ред.) жодної реакції від Каннського фестивалю не було. На всі запити щодо сумнівності фінансування його фільму так само були дані якісь дуже абстрактні відомості про те, що це знімалося до війни. Але, попри все, митці відчувають, що зараз червона доріжка - це обгортка, адже ми маємо довкола дуже серйозну загрозу, яка не так вже й далеко від Каннського узбережжя", – підсумувала Юлія Сінькевич.
Війна — усі останні новини
- Почався ювілейний 75-й Каннський кінофестиваль: чого очікувати цьогоріч
- У Каннах відбудеться світова премʼєра фільму "Памфір" Дмитра Сухолиткого-Собчука
- Каннський кінофестиваль відмовив у акредитації російським журналістам
- Фільм про буковинську Маланку: на промоцію стрічки виділили 1,5 мільйона гривень
- "Диктатор програє": Зеленський виступив на Каннському кінофестивалі
- "Втомились, не втомились — у нас люди гинуть кожен день": інтерв'ю з Олександром Яцентюком, актором фільму "Памфір"
Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
