Перейти до основного змісту
Не тільки про сміх: розповідаємо про першоквітневе Свято Свободи і вільної України 1917 року — фото

Не тільки про сміх: розповідаємо про першоквітневе Свято Свободи і вільної України 1917 року — фото

Не тільки про сміх: розповідаємо про першоквітневе Свято Свободи і вільної України 1917 року — фото
.

1 квітня 1917 року в Києві відбулося Свято Свободи на підтримку Української революції, яке до Помаранчевої революції 2004 року вважалося найбільшою маніфестацією в історії України.

100-тисячний мітинг патріотичних сил на Софійському майдані засвідчив устремління українців до національного самовизначення та  підтримав територіальну автономію України. Організували його за ініціативою Центральної Ради, пише УІНП.

Не тільки про сміх: розповідаємо про першоквітневе Свято Свободи і вільної України 1917 року — фото
Не тільки про сміх: розповідаємо про першоквітневе Свято Свободи і вільної України 1917 року — фото.

"Великими ріками й малими струмочками з 10 годин ранку текли люде з усіх кінців великої столиці України до головного пункту – Володимирського собору, де вище Київське духовенство, тепер з власної ініціативи, правило панахиду по Шевченкові, – повідомляли "Вісті з Української Центральної Ради" у номері за 3 квітня (21 березня) 1917-го. – А перед собором стояло українське військо під козацьким прапором, маяли численні знамена й прапори організованого по групам українства (робітники, чиновники, шкільна молодь з учителями, селяне і інш.).

14 військових оркестрів і 7 хорів то грають, то співають "Ще не вмерла Україна", "Заповіт", навіть "Марсельєзу". Пройшли Бібіковським бульваром до Хрещатика, привітали міську думу, а потім по Трьохсвятительській вийшли до пам’ятника Богдану Хмельницькому, на площу перед Софійським собором. Залунали дзвони".

Не тільки про сміх: розповідаємо про першоквітневе Свято Свободи і вільної України 1917 року — фото
Не тільки про сміх: розповідаємо про першоквітневе Свято Свободи і вільної України 1917 року — фото.

Українська маніфестація стала кульмінаційним моментом відродження національно-визвольного руху. Видання пише:

"Радісно розходились люде – яких було на святі біля 100 тисяч (бо одного війська тисяч 30) – та гомоніли, що скоро за Вільну Україну до бою вже мілійони побірників стануть".

Не тільки про сміх: розповідаємо про першоквітневе Свято Свободи і вільної України 1917 року — фото
Не тільки про сміх: розповідаємо про першоквітневе Свято Свободи і вільної України 1917 року — фото.

"Кожний з учасників походу, лягаючи спати того вечора, бачив перед очима сотні блакитно-жовтих прапорів, які рвались від подихів вітру до ясного неба і кричали про нашу силу і наше завзяття… А встаючи ранком до щоденної праці свідомий українець не чув вже самотності і не був одиноким – він переконався наочно, що в ногу з ним іде сотня тисяч щирих і завзятих побірників волі", – писав новий часопис українського студентства "Стерно".

Не тільки про сміх: розповідаємо про першоквітневе Свято Свободи і вільної України 1917 року — фото
Не тільки про сміх: розповідаємо про першоквітневе Свято Свободи і вільної України 1917 року — фото.

У "Споминах" Михайло Грушевський пише:

"Своїм грандіозним характером, своїм одушевлінням, своїм ентузіазмом вона перейшла всі наші сподіванки… Українська маніфестація була переломним моментом в розвитку українського руху в Києві".

Не тільки про сміх: розповідаємо про першоквітневе Свято Свободи і вільної України 1917 року — фото
Не тільки про сміх: розповідаємо про першоквітневе Свято Свободи і вільної України 1917 року — фото.

Маніфестація мала значний успіх, виявила високий потенціал українського національно-визвольного руху, на який змусила звернути увагу і російську революційну демократію. Через два дні після неї Міська дума включила до складу депутатів Михайла Грушевського та Івана Стешенка.

Не тільки про сміх: розповідаємо про першоквітневе Свято Свободи і вільної України 1917 року — фото
Не тільки про сміх: розповідаємо про першоквітневе Свято Свободи і вільної України 1917 року — фото.

Голова Центральної Ради назвав день проведення маніфестації найяснішим, найрадіснішим днем свого і українського життя. У своїх спогадах він писав:

"Мета маніфестації 19 березня (за старим стилем, – авт.) була осягнена: вона виявила наглядно й імпозантно, що українство — це не фікція в головах гуртка романтиків чи маніяків-інтелігентів, а жива сила, яка має силу над масами, їх рушає й підіймає".

Війна — усі останні новини

Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Топ дня

Вибір редакції

На початок