Ця країна сіє смерть, а не "розумне, добре, вічне": українські кіномитці закликають до бойкоту Росії

Ця країна сіє смерть, а не "розумне, добре, вічне": українські кіномитці закликають до бойкоту Росії

Ця країна сіє смерть, а не "розумне, добре, вічне": українські кіномитці закликають до бойкоту Росії

У зверненнях Ада Роговцева, Сергій Буковський, Володимир Войтенко, Андрій Халпахчі, Михайло Іллєнко, Роман Балаян та Любомир Госейко виступили проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну та долучилися до бойкоту російської культури.

Сім історій від діячів української кіноіндустрії опублікував американський тижневик Variety. Ці звернення також опублікувало Державне агентство з питань кіно на своєму сайті.

Ада Роговцева, акторка театру та кіно, розповіла, що залишається в Україні й займається волонтерством у себе вдома:

"Хлопці приходять прийняти душ, випрати білизну. Даю їм чисту білизну. Вони приносять мокрі шкарпетки, тож я їм з такою радістю дарую чисті. Я їх годую. Поки щось було, я готувала своє. А зараз мені приносять продукти: суп, каша, картопля, все готове. Сьогодні вручили вареники.

Стежу за тим, щоб, коли вони зайшли в будинок, він був і чистим, і повним їжі.

Страшно, коли нічого не робиш. Коли вночі сидиш у підвалі, то неприємно. А коли цілий день чимось займаєшся, то не страшно. І час летить дуже швидко. Я пишаюся тим, що люди, які на передовій, саме такі. Люди, які зараз страждають, такі. Вони сміливі, чудові люди. Онук і зять у добровольчих загонах, воюють, захищають. Моя дочка та невістка – волонтерки. Вони організували серйозний волонтерський пункт, вони сестри і матері для солдатів. Бійці люблять їх.

Я народилася оптимісткою. Але в останні роки в мені з’явилися деякі інші якості. Я почала ненавидіти. І я дуже ненавиджу вбивць.

Ненавиджу людей, які підіймають руку на дитячу лікарню, підіймають автомат на дитину, безпорадну жінку, на мого героя. 18 числа цього місяця я мала грати в харківському театрі. Немає де грати зараз. А хлопчика, з яким я мала грати у виставі, вбили. Він був світлий, чистий молодий чоловік. Був. Це як поховати сина. Я знаю, що таке біль.

Я вважаю, що показ російських фільмів на кінофестивалях абсолютно неприпустимим зараз. Ця країна сіє смерть, а не "розумне, добре, вічне".

"Мені байдуже, як Путін піде з цього світу": українські кіномитці закликають до бойкоту Росії
Ада Роговцева. Голос UA

Український кінорежисер та актор Сергій Буковський евакуювався до Софії, що в Болгарії. Він розповів історію про родичів із Москви, а також про те, як на людей впливає путінська пропаганда:

"Наше село знаходиться поблизу міста Василькова, біля якого точаться запеклі бої. Саме тут у перший день війни, 24 лютого, о 5 ранку ми почули вибухи. Потім вибухнула нафтобаза… Нічого не було видно, скрізь чорний дим.

Ми взяли двох наших собак, їжу для них і пішли. На два дні нас прихистили учасники нашого семінару, а потім ми поїхали через Румунію до Болгарії, до наших друзів. Зараз я в Софії. Усі жорсткі диски з фільмами і матеріалами залишаються вдома. Слава Богу, наш продюсер завантажив весь матеріал для нової роботи, яку я тільки почав редагувати. Зараз ми думаємо, як продовжити роботу, надзвичайно важливу для нинішнього часу…

Я росіянин за походженням, народився в Башкирії. Моя мама — кіноактриса Ніна Антонова, народна артистка України — теж з Росії. Як і мій батько, кінорежисер Анатолій Буковський, який родом із Балашова. Усе життя я прожив у Києві; це моє рідне місто. Україна – моя Батьківщина.

Мені байдуже, як Путін піде з цього світу — чи то через постріл у голову, чи він буде задушений шарфом. Так чи інакше, його кінець близький.

Але що мене хвилює — насправді я жахаюся: мої двоюрідні брати з Москви надіслали веселу комп’ютерну листівку, щоб привітати мою маму та дружину з Міжнародним жіночим днем ​​8 березня. Там побажання мирного неба над нашими головами. Їм, як і мільйонам інших громадян Російської Федерації, промили мізки – чи, можливо, я б сказав, що їхні мізки повністю вимили.

На це були цілеспрямовано витрачені мільярди доларів Путіна. І цією роботою була зайнята російська культурна сфера, в тому числі й кіно – "найголовніше з усіх мистецтв", за словами Леніна.

Я точно знаю, що починаючи з 2014 року в Російській Федерації створювалися фільми про російські війська — героїв, які прийшли звільняти народ Криму та Донбасу від українських націоналістів. Кіноактор Пореченков особисто приїхав підтримати російську армію у штучно створеній ЛНР/ДНР і навіть вправлявся при цьому стріляти з рушниці.

Чотирнадцять років тому ми зі знімальною групою створили фільм "Живі" про український голод — Голодомор 1932–33 років, геноцид українського народу, здійснений Росією за мовчазної підтримки більшості її населення.

Під час широкого дослідження ми виявили, що посольства іноземних держав інформували свої уряди про те, що відбувається в Україні. Валлійський журналіст Гарет Джонс поплатився життям за те, що розповів Європі та Америці про це звірство.

Але ніхто не хотів цього чути.

У цей час Бернард Шоу відвідав СРСР. У 1950-х роках Пол Робсон приїхав виступати для радянської молоді. В останні роки Шерон Стоун фотографувалася з Путіним. У 2017 році Олівер Стоун взяв інтерв’ю у Путіна для його фільму "Знай свого ворога".

Хіба це не підтримує російську культуру?"

"Мені байдуже, як Путін піде з цього світу": українські кіномитці закликають до бойкоту Росії
Сергій Буковський.

Володимир Войтенко, голова правління Спілки кінокритиків України, український кінознавець, евакуювався з родиною з Києва до села поблизу Житомира. Він розповів, що коли Росія вдерлась у Крим та у східні регіони України, колеги з кіноіндустрії відчайдушно боролися:

"Навесні 2014 року, коли Росія вже вторглася в Крим і розправлялася з луганцями і донеччанами, моїми земляками й колегами-кінематографістами, актори, продюсери, режисери відчайдушно билися. Але хто міг уявити таке?

Я маю відповідь, я ніколи не сумнівався — а ви знаєте українську історію останніх століть — завжди те саме, кров і сльози.

Так, сумнівів не було, але стати безпосередньою жертвою очікуваної агресії нестерпно і безнадійно. У цьому плані я намагаюся обійти емоції.

За винятком одного: російські фільми при всіх своїх художніх достоїнствах так чи інакше є імперською зброєю "русского мира" і мають бути вилучені з показу на всіх світових платформах – кінотеатрах, стрімінгових, фестивалях та інших. Це буде справжнє роззброєння кривавої, агонізуючої Російської імперії.

У наших серцях є те, що не вмирає..."

Ця країна сіє смерть, а не "розумне, добре, вічне": українські кіномитці закликають до бойкоту Росії
Володимир Войтенко.

Роман Балаян, режисер, евакуйований з Києва й на момент інтерв'ю знаходився на кордоні Угорщини та України:

"Буде щонайменше дивно після нелюдських, фашистських дій Росії в Україні, починаючи з 24 лютого 2022 року, якщо міжнародні кінофестивалі дозволять російським фільмам брати участь у своїх програмах цьогоріч".

Ця країна сіє смерть, а не "розумне, добре, вічне": українські кіномитці закликають до бойкоту Росії
Роман Балаян.

Артдиректор Київського міжнародного кінофестивалю "Молодість", член Європейської та Української кіноакадемії Андрій Халпахчі залишається в Києві. Він розказав, що цілком підтримує ігнорування російського кінематографу:

"Я повністю підтримую повний бойкот російського кіно, незважаючи на громадянську позицію деяких режисерів.

Нещодавно відомий російський критик написав дуже гарну статтю про колективну відповідальність російської інтелігенції, в тому числі й режисерів. А колективна відповідальність тягне за собою колективну відплату.

Я дуже поважаю таких режисерів, як Олександр Сокуров, Андрій Звягінцев та багатьох інших, чиї самотні голоси виступали проти російської пропаганди. Але, на жаль, їх було замало, і сьогодні світ спостерігає велику трагедію українського народу. Останніми роками фестиваль "Молодість" відмовився від будь-яких російських фільмів у своїй програмі.

На минулорічному Каннському фестивалі я не потиснув руки своєму давньому другу, директору Московського кінофестиваля Кирилу Разлогову.

У мене були докори сумління після його смерті, але сьогодні я переконаний, що його участь в організації кінофестивалю в Криму та мовчазна підтримка політики Путіна сприяли тому, що відбувається зараз. І кров убитих дітей в Україні теж на його совісті.

Єдиний спосіб змінити фашистський режим путінської Росії – це повна ізоляція російського суспільства, російської культури та спорту. Якщо Росія називає криваву війну в Україні, яка веде до геноциду українців, спецоперацією, дозволю собі іронізувати: це не санкції проти російських кінорежисерів, це хірургічне лікування для порятунку російського кіно. Тому я знову закликаю до повного бойкоту російського кіно".

Ця країна сіє смерть, а не "розумне, добре, вічне": українські кіномитці закликають до бойкоту Росії
Андрій Халпахчі. Фото: Molodist

Режисер, сценарист, актор і професор Державного університету театру, кіно і телебачення Михайло Іллєнко евакуйований до Чехії. На його думку, російська культура в минулому дуже м’яко просочувалась у душі людей, у їх повсякденне життя, у мову через різні свої елементи – літературу, поезію, кіно:

"Як би це не було огидно, але саме російська культура і російська мова завжди були провідним ешелоном ніжного вторгнення в душу, в побут, в мову спілкування через шедеври російської літератури, поезії, кіно...

Росія завжди вміла обіймати геніїв. Згадаймо українця Миколу Гоголя. Генії хотіли писати, малювати, співати – творити. Заробляти. А Росії завжди потрібні були афоризми про себе – геніальні формули національної унікальності, загадковості, незламності…

Якось у метро я почув від продавця бенгальських вогнів: генії для імперії не дуже дорогі, принаймні дешевші за вино з сусідами. Росія завжди продавала бенгальські вогні відмінної якості. Вони яскраво горять, залишаються в пам’яті, освітлюють шлях до російської мови, російських міфів про національну неповторність, загадковість, непереможність… І тоді звучить: "Росія там, де російська мова!"

І починається війна.

Бойкот є тверезою відповіддю на цю стратегію. Бойкот ніжного вторгнення і водночас — розвитку власної культури.

Ми запізнилися на 30 років".

Ця країна сіє смерть, а не "розумне, добре, вічне": українські кіномитці закликають до бойкоту Росії
Михайло Іллєнко.

Раніше повідомлялось, що Українська кіноакадемія закликала бойкотувати російське кіно на всіх рівнях.

Французький кінокритик українського походження Любомир Госейко наразі переїхав до Франції. Він закликав до бойкоту російського кіно на всіх кінозаходах у Франції та Європі:

"Українські режисери закликали до бойкоту російського кінематографа, і це не залишилося непоміченим французькою пресою. Проте, хоча Каннський кінофестиваль досі задовольнився заявою про відмову від офіційних російських делегацій, не всі фестивалі у Франції, присвячені російському кіно, погоджуються бойкотувати покази російських фільмів.

Травневий фестиваль Les Reflets du cinéma, який пройде з 18 по 27 березня в Ле-Мані, буде присвячений чорноморському кіно, на якому будуть представлені як українські, так і російські фільми. Керівництво цього культурного заходу запевняє, що бойкотів художніх і короткометражних фільмів російських режисерів не буде. Найвідоміший фестиваль російського кіно в Онфлері не відбудеться. Попереду анонс російських кінофестивалів у Монпельє та Бордо.

Разом з українськими режисерами я закликаю до бойкоту російського кіно на всіх кінозаходах у Франції та Європі".
Війна — усі останні новини

Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас.

На початок