Літературознавець Богдан Тихолоз заявив, що стаття Дмитра Дроздовського "Українське шістдесятництво: розставляючи крапки…" на 53% складається з запозиченого тексту праці "Поети-шістдесятники" самого Тихолоза.
Про це він повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
"Я стверджую, що Дмитро Дроздовський без мого дозволу та посилання на першоджерело використав мій авторський текст обсягом бл. 37 тисяч знаків (0,93 авторського аркуша – себто близько 20 сторінок!), що становить понад 53 відсотки від загального обсягу підписаного його іменем тексту, чим грубо порушив мої авторські права та принципи академічної доброчесності, загальноприйняті у фаховій спільноті", — заявив Богдан Тихолоз.
Інші ж 47% роботи Дроздовського містять, за словами Тихолоза, "значною мірою, колаж-компіляцію з цитат з інших джерел, більшість із яких вказані наприкінці "статті" "Дроздовського" під рубрикою "Список використаної у тексті літератури".
Як доказ Тихолоз наводить порівняльну таблицю із зіставленням фрагментів тексту обох праць:
Повністю її можна переглянути за посиланням.
Богдан Тихолоз закликав фахову спільноту до публічного осуду Дмитра Дроздовського, виключення його з усіх можливих експертних і вчених чи методичних рад та критичної перевірки та переоцінки автентичності наукових положень інших його праць.
У відповідь на звинувачення Тихолоза Дроздовський опублікував на своїй фейсбук-сторінці перелік наукових і науково-популярних, інформаційних та публіцистичних матеріалів, які подавав разом з іншими документами як експерт УКФ.
Він написав: "Чомусь такі ситуації викликають особливий захват у колах, які б мали бути джерелом гуманізму, а отже, підтримки, а не кровожерливості. Принаймні мені так здавалося. Невже в цьому сила? Завжди намагався допомагати колегам і друзям у різних ситуаціях – професійних і людських, без осуду й пліткарства. Помилявся сам, прагнув виправити помилки. Чи доброчесність – це не про виправлення помилок?"
Додав до посту й таке зображення:
Тим не менш, як заявив Тихолоз у своєму наступному пості, в особистому листуванні Дроздовський відмовився визнавати себе неправим:
"Всі мої вимоги ДД відкинув як неприйнятні для нього. А першу (про публічне визнання всіх випадків плагіату) й четверту (про компенсацію моральної шкоди) просто зігнорував".
Тож Богдан Тихолоз заявив, що подаватиме в суд і написав "прощального листа" Дроздовському:
Що відомо
Це не перше звинувачення Дроздовського в плагіаті.
2018 року у його монографії виявили плагіат під час її розгляду для захисту на докторську дисертацію. Тоді про це написала літературознавиця Тамара Гундорова:
"Вдалося вже визначити, що розділи 1.3, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.6, 3.1, 3.2, 4.2, 4.4 списані повністю; вступ і розділи 1.1, 1.2, 1.4, 2.7 та висновки – частково. Інші розділи ще просто не проаналізовані, оскільки вже не несуть жодної інтриги: форми і способи плагіату цілком зрозумілі.
Плагіат Дроздовського має міжнародний характер, адже він поцупив безліч статей різних науковців зі всього світу. Вже вдалося встановити, що український "науковець" списав докторську автора з Нової Зеландії, магістерську з Тарту, також не цурався списувати статті з англомовних джерел, зокрема британських вчених та з іспаномовних джерел", — написала вона.
Згодом експертна комісія встановила, що книжка містить 64% плагіату. У підсумку рішення друкувати монографію Дроздовського анулювали.
Читайте також
Білл Гейтс написав книгу про те, як запобігти пандемії
Заборонено майже 300 видань, дозволено близько 22 тис.: як регулюється ввезення книг із РФ в Україні
Книжкове піратство: нові сюжети про авторське право та public domain
Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу
