У столиці до запуску клубу, названого на честь композитора Бориса Лятошинського, пройде концерт з прем’єрами українських симфонічних творів. Захід пройде 23 січня у Kyiv Symphony Hall.
Про це повідомляє Укрінформ.
За словами засновників клубу, їхня спільнота названа на честь композитора і класика української музики Бориса Лятошинського, оскільки навколо його постаті об’єднався гурток українських композиторів-шістдесятників "Київський авангард". Це, своєю чергою, встановило ще один орієнтир української музики для сучасних і наступних композиторських генерацій. Тому в програмі концерту 23 січня можна буде передусім почути "голос" самого Лятошинського, а також композиторів молодших генерацій – Юрія Іщенка, Євгена Станковича та Євгена Петрова.
Засновниця Лятошинский-клубу Любов Морозова додала, що із програмою "Голоси. Українська музика ХХ–ХХІ століть" можна не лише почути, але й відчути імпульси української історії останнього сторіччя, адже музика є справжнім документом часу.
За участю ансамблів та оркестру Kyiv Symphony Orchestra з диригентом Луїджі Ґаджеро на концерті прозвучать маловідомі твори Лятошинського (Струнний квартет №4, Сюїта для квартету духових), "Чотири ідилії" Іщенка та прем’єри – прелюдія для оркестру "Кварти" Лятошинського (чекала свого виконання більше століття), соната для флейти, гобоя та віолончелі "Голоси" Станковича (створена у 1966 році). Також Kyiv Symphony Orchestra вперше виконає новий твір "Зʼява" Петрова, за який композитор отримав ІІІ премію на Всеукраїнському композиторському конкурсі імені Мирослава Скорика.
"Лятошинський-клуб має на меті не лише актуалізацію українського репертуару від Лятошинського, його учнів і молодших генерацій у концертній практиці. Ми також прагнемо відкривати українцям самих себе – через маловідомі або невідомі сторінки музичної історії, невидані твори, зв’язки, що поєднують музику з архітектурою, літературою, соціумом, традицією меценатства", – розповіла виконавча директорка Лятошинський-клубу Анна Ставиченко.
За її словами, це можливо лише у спільноті однодумців, яку вони формують навколо імені Лятошинського та українського музичного мистецтва ХХ–ХХІ століть.
"Борис Лятошинський є дуже нестандартною фігурою в українській культурі. Всією своєю сутністю він жадав інноваційних процесів, і його вплив на наступні покоління композиторів і музикантів беззаперечний. Впевнена, що саме цей пошук інноваційних та нестандартних ідей є одним з провідних пріоритетів як культури, так і бізнесу", –зазначила дослідниця спадщини Лятошинського та наукова консультантка Лятошинський-клубу Тетяна Гомон.
Як повідомили організатори клубу, Лятошинський-клуб – це "спільнота пасіонаріїв від культури та бізнесу, покликаних відкривати, примножувати та просувати українську музику на Батьківщині та для всього світу".
"Сьогодні, коли нація переживає новий етап самоідентифікації, питання актуалізації вітчизняного мистецтва, велика доля якого залишилася невідомою для широкої аудиторії через ідеологічні лещата колоніальної політики, стоїть надзвичайно гостро", – зазначили організатори Лятошинський-клубу.
Що відомо
Борис Лятошинський народився 22 грудня 1894 року (3 січня 1895) в Житомирі. У 1918 році закінчив юридичний факультет Київського університету святого Володимира, в 1919 році – Київську консерваторію в класі композиції Р. М. Глієра. З 1920 року був викладачем Київської консерваторії, у 1935 році став професором (в 1935-1938 і 1941-1944 роках – професор МГК імені П. І. Чайковського). У 1944-1949 роках був завідувачем кафедри теорії музики КГК імені П. І. Чайковського.
Лятошинський був головою Асоціації сучасної музики, яка діяла в 1926-1929 роках, членом оргбюро Спілки композиторів України (1932-1939), оргкомітету СК СРСР (1939-1948). У 1939-1941 роках був головою, потім – членом правління СК УРСР. При цьому він піддавався критиці влади під час радянської кампанії по боротьбі з формалізмом.
Лятошинський помер 15 квітня 1968 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
До творчої спадщини Лятошинського входять: опери "Золотий обруч", "Щорс" та "Український квінтет", п’ять симфоній, три симфонічні поеми, п’ять струнних квартетів, романси, кантати, музика до драматичних спектаклів, кінофільмів, а також хоровий цикл "З минулого".
Читайте також: На Вінниччині розробили логобук для музею композитора Леонтовича
