Alina Pash стала номінанткою Music Moves Europe Awards 2022. В ефірі "Радіо Промінь" співачка розповіла, на що витратить грошовий приз у разі перемоги, про "новий період" у житті та альбом, а також про свою найсумнішу пісню.
"Маю на меті розвивати смакову палітру українців"
Як сталося, що тебе номінували на музичну премію Європейського Союзу Music Moves Europe Awards 2022?
Мабуть, я посилаю вібрації, працюю, і це помічають. Мені просто надіслали повідомлення про те, що я номінована. Уявляєте? Це було сюрпризом.

Розкажи про цю премію.
Я дізналася про неї відносно нещодавно, десь 2-3 роки тому. І коли alyona alyona стала її лауреаткою, я пораділа, що взагалі Україну такі премії починають номінувати, починають бачити на фестивалях. Україна стає актуальнішою для всього світу. Це дуже радує.
На премію номінують 15 артистів, які є найперспективнішими, які можуть зробити особливий крок і завоювати мільйонні аудиторії. І мене дуже тішить, що я потрапила у цю п’ятнадцятку зі своїм своєрідним карпатським стилем. І я буду дуже рада його представити у місті Гронінген в Нідерландах 20 січня 2022 року на церемонії вручення премії.
Я знаю, що ми всі в Україні можемо об’єднуватися для гарних речей, в тому числі й підтримувати одне одного. Тому б щиро хотіла попросити проголосувати за мене, тому що маленька дівчинка в мені кричить: "Так, так, будь ласка, підтримайте мене!", для того, щоб могла отримати приз глядацьких симпатій. А він вміщає в собі не тільки цю назву, а ще й фінансову винагороду в розмірі 5 тисяч євро.
І повірте, я маю куди їх вкласти, а саме – в музичну творчість. Все вже чітко розписано, як можна використати ці гроші на благо.
Для того, щоб українська музика дійсно звучала далі й могла розвиватися. Я маю на меті розвивати смакову палітру українців. Мені дуже хочеться множити стильові грані української музики, показувати, що вона може звучати абсолютно по-різному.
"Мотанка" – перша пісня, яка з'явилася в новому періоді Аліни Паш
Аліно, про що пісня "Мотанка"?
Варто сказати, що це перша пісня, яка з'явилася в новому періоді Аліни Паш. Я його саме так і називаю – "новий період". Період прийняття себе, період вже не тої бунтарки, яка опирається, яка намагається й собі, і світу щось довести. Це спостерігалося в мої творчості. І мені безумовно подобається це зростання. Тому що по своїх альбомах і піснях я навіть бачу своє психологічне зростання. І зараз розумію, що прийшла та ера, в яку я хочу навпаки прийняти себе, прийняти в собі цих і маленьку, і юну дівчинку, і жінку, хочу обійняти їх разом і сказати: "Я з вами, а ви зі мною – і це прекрасно. Сіймо добро, жіночність, любов у цьому світі, бо ми можемо". І з "Мотанкою" почався цей період.
Саундпродюсером пісні виступив мій хороший друг, надзвичайно талановитий Євген Яременко, відомий як Pahatam. Я давно з ним хотіла попрацювати. Саме він написав кілька хітів для Івана Дорна та групи "Грибы". Пісня "Тает лёд", яка просто облетіла все і всіх у свій час, – це його робота, він є її автором. І він є автором музики "Мотанки".
З цієї пісні взагалі все почалося. Пам'ятаю, що почула цей біт і зрозуміла, що він звучить у стилі R'n'B, навіює відчуття двохтисячних, коли мені хотілося більше жіночності. Зараз я відкриваю в собі юність, дівочість, і це проявляється у мелодиці "Мотанки", в словах, які там вживаю.
Найактуальніша карпатська відьма ХХІ століття з вами зараз на зв’язку – Аліна Паш!
І я знаю, що це моє невигадане єство, яке я просто хочу далі множити, показувати, що я українська дівчина і я є така. І я впевнена, що багато цікавих дівчат можуть мене зрозуміти. Ця пісня саме для них – для тих, хто хоче себе проявити.
Оскільки мотанка є стародавньою традицією українців, її заговорювали саме на добрі речі. То я заговорюю цю пісню на те, щоб нова ера в моїй творчості принесла максимальне благо для мене і для всього довколишнього світу. Я живу в Україні й мені хочеться говорити про українське красиво, так, як я його відчуваю. А відчуваю, що українське R'n'B може бути мелодичне, красиве, і навіть діалектне. Хтось називає це суржиком, але це не суржик – це русинська мова. І мені хочеться показувати, що є люди, які можуть зрозуміти ці слова. Для когось вони можуть бути якимись унікальними, екзотичними. У пісні, до речі, є багато слів екзотичних, наприклад, тих, якими починається другий куплет: "Вшитко май шікоуно, чуєш, инакім не годна", які перекладаються як "давайте швиденько, я інакше не можу". Слово "вшитко" — це "все, все довкола", "май шіконо" — "швидше", "инак" – "інакше", тобто "инакім не годна" означає "інакше не можу".
Фольк завжди буде присутнім у твоїй творчості?
Стовідсотково. Коли думаю про Закарпаття, відчуваю природню силу гір, традиції, відчуваю родину, своїх пращурів, відчуваю силу. І я з цього хочу черпати натхнення й далі. І буду черпати, тому що іншої закарпатської співачки я не бачу на теренах України, яка б могла класно і з максимальною любов’ю говорити про свій регіон. Впевнена, що зараз це потрібно Україні, щоб ми актуально звучали. Бачу, як це сприймають люди, для них ця екзотика якась особлива. Тому що ми – не тільки вінок і вишита сорочка, ми – це така дика естетика, етніка, яка може бути інакше представлена.
Як гадаєш, чи може з тобою статися така метаморфоза, що після тридцяти зрозумієш, що тобі треба заробити на хатинку біля моря, на авто без верху? І тому треба співати щось простіше?
Мені ще не тридцять, але я вже про це думаю. Можливо, так, доведеться співати щось простіше, бо в мене достатньо складні форми того, що створюю. Але я буду створювати пісні у своєму баченні, пропускаючи крізь себе. Зробити щось, чим я буду просто заробляти гроші, але йти проти себе я не зможу, я не така людина. Повірте, я вже пробувала, і закінчилося це тяжкою психологічно історією.
Розумію, що через призму Аліни Паш як вже такого своєрідного образу, як мене називають, "амбасадорки Закарпаття", я можу бути близькою людям, народу, більшості. Просто вони, мабуть, ще не познайомились зі мною до кінця. І я зроблю все для того, щоб люди побачили й почули мене справжню, без складнощів.

В альбомі є найсумніша й найщиріша пісня в моєму житті
З ким працювала над альбомом "НОРОВ"?
Це мініальбом із чотирьох треків, в якому вперше я співпрацювала з однієї людиною. Тому що досі всі мої альбоми були зібрані із пісень, над якими ми працювали з кількома різними саундпродюсерами. І тому, можливо, часом здавалося, що в попередніх альбомах пісні різні. Різні люди їх робили, але я якоюсь своєю ниткою сплітала їх разом. А тут вже повноцінна історія співпраці з однієї людиною, з одним саундпродюсером Pahatam.
В "НОРОВІ" представлені чотири пісні карпатської дівчини, яка переживає своєрідну трансформацію. Мені здається, там багато веселих, мелодійних моментів, які ви досі від мене не чули. Але водночас в ньому є, мабуть, і найсумніша пісня в моєму житті. Найщиріша пісня, яка має назву "Абулія".
Абулія – це психологічний термін, це остання стадія депресії, коли вже нічого не хочеш, в тебе немає бажання ні їсти, ні спати, не бачиш цілей для життя. Це страшний стан. І я розповідаю у пісні про те, що часом люди у відносинах не можуть закінчити ці стосунки, зробити крок, щоб все зупинити. І ніби абулія з людьми трапляється: вони вже нічого не хочуть, вони навіть не можуть це зупинити й наче благають, щоб хтось перерізав цей зв'язок.
Ця пісня про отакий мій своєрідний досвід у відносинах. Мені двадцять вісім років, і мені здається, що тільки зараз я маю реальне бажання зустрітися із собою. Тому що розумію, що ніхто мене не врятує, ніякий чоловік, а тільки я сама це можу зробити.