Українка Оксана Линів відкриє Байройтський оперний фестиваль у Німеччині. Вона стане першою жінкою-диригенткою за 145-річну історію. Вперше в Україні — слухайте наживо 25 липня о 18:45 на Радіо Культура.
Під час урочистого відкриття слухачі почують найновішу постановку опери "Летючий голландець" Ріхарда Вагнера. Головні партії виконуватимуть Джон Лундгрен, Асмік Григорян та Георг Цеппенфельд.
За день до виступу, 24 липня, у центрі Байройта з'явився прапор України. Оксана Линів написала у фейсбуці: "Дякую за підтримку".
Раніше продюсерка проєкту Наталія Попудрібко розповідала, що Байройтський фестиваль — це мрія, яка стала реальністю. Реформа опери, яку здійснив Вагнер, вимагала не лише зміни підходу до виконавства, а й буквально іншого оперного театру. Композитор не зміг його знайти, тому вирішив побудувати.
"1872 року композитор завітав до невеликого містечка Байройт у Баварії, який і обрав місцем для свого дітища. Архітектурний проєкт Готфріда Земпера врахував усі побажання композитора, зокрема, сховав оркестрову яму та диригента від глядачів. За таким амбітним задумом слідкувала вся тодішня музична спільнота, і фестиваль став відомим буквально з моменту його відкриття", — каже Наталія.
Перший Байройтський фестиваль відбувся влітку 1876 року, і донині проходить щороку. Програма складається виключно з опер Ріхарда Вагнера, а опікуються організацією нащадки композитора.
Виставу-відкриття цьогорічного Байройтського фестивалю українська аудиторія Радіо Культура почує разом із мільйонами слухачів ще 10 європейських радіостанцій, зокрема Франції, Італії, Іспанії, Бельгії, Латвії, Литви тощо.
У понеділок, 19 липня, у програмі "Це класика" ведуча Радіо Культура Наталія Попудрібко та її гостя, голова Київського вагнерівського товариства Марина Черкашина-Губаренко говорили про Оксану Линів — першу жінку за диригентським пультом Байройтського фестивалю — та оперу "Летючий голландець" Ріхарда Вагнера. Прослухати запис програми можна за посиланням.
Про Оксану Линів
Оксана Линів – українська диригентка родом з Бродів Львівської області. Навчалася у Львівському музучилищі імені Станіслава Людкевича та Львівській державній музичній академії.
Починала музичну кар'єру Оксана Линів у Львівській опері. У студентські роки працювала асистентом головного диригента.
"Я побачив, як вона робить коралі з кристаликів маленьких, тобто людина така унікальна, цікава, творча. Окрім того, вона має такий залізний характер. Це поєднується із жіночим началом. Як для диригента, це є дуже потрібно", - розповів диригент Львівської опери Мирон Юсипович.
За розвиток української культури Оксана Линів отримала звання Почесного Амбасадора Львова. У 2016 році вона заснувала Міжнародний фестиваль класичної музики LvivMozArt, і з того часу очолює його як арт-директор. На фестиваль приїжджають музиканти і солісти з різних країн світу. Виступає Оксана Линів і з львівським академічним симфонічним оркестром "INSO-Lviv".
Останні три роки диригентка очолювала оперу у місті Граца, що на південному сході Австрії. В Україні Оксана Линів готує одразу кілька проєктів: займається розвитком талановитої української молоді, заснувала Молодіжний симфонічний оркест України. Зараз вони готують онлайн-концерт та серію документальних фільмів.
Мріє Оксана Линів про те, щоб на все вистачало часу: на реалізацію всіх ідей та можливість побути з рідними, а ще - поїхати у Карпати.
Також диригентка розповіла, що наступного сезону заплановані грандіозні події: "У листопаді я дебютую в лондонському театрі "Ковент-Гарден", а в травні відбудеться мій перший концерт з Берлінським філармонічним оркестром з програмою Стравінського".
Про професію
Журналіст видання The New York Times запитала, чи відчуває Линів як жінка спортив у професійному колі. Линів відповіла, що за останні 15 років все дуже змінилося: "Я не відчуваю ніякої ворожості, навпаки. Є великий інтерес і підтримка: від публіки, від оркестрів, від менеджерів і від критиків".
Про ритуали перед концертом
Линів розповіла The New York Times, що їй важливо випити каву та з'їсти солодке - інших потреб вона не має: "Для мене найголовніше - натхнення. Я покладаюсь на те, що дізнаюся про композиторів заздалегідь так багато, що відчуваю, що знаю їх особисто, що вони майже мої друзі".
