Київський Будинок кіно може опинитися під загрозою продажу. Частину співробітників звільнили, а серед кінематографістів ширяться чутки, що будівлю готують до банкрутства та передачі на модернізацію.
Чутки про те, що Будинок кіно планують продати, з'явилися в мережі після повідомлення відеодизайнера Дмитра Загребельного.
"Персонал масово звільняють, оренди закривають, за нові оренди виставляють цінник рівня сучасних дорогих офісів — щоб ніхто не прийшов. Вірогідно, будівлю готують до банкрутства та передачі "на модернізацію", — написав він на своїй сторінці у соцмережі.
Цю інформацію сайту "Вісті" частково підтвердив Генеральний директор МКФ "Молодість" Андрій Халпахчі. Він сказав, що приміщення наразі справді спорожніло, ніби його ховають.
До карантину в Будинку кіно весь час відбувалися масові заходи. Працювало кафе, ресторан. Прибуток від оренди дозволяв утримувати приміщення. Як повідомляє видання, наразі єдиним джерелом утримання Будинку кіно залишається державний бюджет — це 300 тисяч гривень щороку. Така сума була призначена ще у 90-ті — до того, як ці кошти фактично "з'їла" інфляція.
Голова Спілки кінематографістів — організації, якій належить цей будинок, — Олесь Янчук спростував інформацію, що будівлю збираються продавати. У коментарях виданню він запевнив: як і інші культурні заклади, Будинок кіно зачинили на час карантину. Проте його заступник Сергій Тримбач підтвердив, що частину співробітників довелося звільнити, тому що немає можливості платити їм зарплату.
Як каже одна з членів Спілки кінематографістів, директорка кінотеатру "Жовтень" Людмила Горделадзе, щоб продати будівлю, потрібно отримати згоду всіх членів Спілки, а це фактично неможливо.
Проте, на думку багатьох кінематографістів та культурних діячів, непевним фінансовим станом Будинку кіно можуть скористатися, щоб забрати в них приміщення. Це питання є критичним для збереження культурної гідності.
"Київський Будинок кіно має безперечну історичну та культурну цінність, як і архітектурну, яка не потребує покращення. Тут, в рідкісному для України поліпрофессіональному спілкуванні і змішуванні, формувалися покоління кінематографістів, критиків, художників, письменників, артистів, філософів, громадських діячів. Тут, на фестивалі "Молодість", отримували перші в своїй кар'єрі нагороди такі зірки, як Франсуа Озон і Том Тиквер, — каже відомий арткуратор та критик Костянтин Дорошенко.
Дорошенко наводить приклад Берліна, Нью-Йорку та Парижа, де подібні місця консервуються, зберігаються і підтримуються з незмінністю інтер'єрів.
"Ресторан "Вавилон" і кафе в Будинку кіно зберегли свій первісний дизайн, продуманий і створений художниками за спеціальним державним замовленням в 1970-ті. І немає, мабуть, творчої людини в Києві, народженої до 2000 року, у якого не було б спогадів про відвідини цих закладів. Більш того, мої 20-річні колеги арткритики недавно запрошували мене саме у "Вавилон", і не щоб потішити невластиву мені ностальгію, але тому, що самі його люблять, як щось чесне, що зберегло дух і естетику часу", — пояснює Дорошенко.
"Не всяке кіно вимагає надсучасного обладнання. Берлінський кінотеатр "Babylon", побудований в 1920-х, збирає в своїх невеликих залах безліч глядачів, від туристів до підлітків, які приїжджають з інших кінців міста, на ретроспективні покази світової класики та інші культурні події. Для контакту з кожним культурним продуктом потрібна своя атмосфера, цього не уніфікувати і не замінити новими технологіями. Це питання культури пам'яті і національної гідності".
Що відомо
Будинок кіно — зразок "радянського футуризму", побудований у 1974 році за проєктом українського архітектура Федора Боровика.
Його інтер'єр оформлений творами експериментальних майстерень художньої кераміки.
Є культурним центром, в якому вже багато років проводяться виставки, фестивалі та інші заходи.
Читайте також
Київрада збирається голосувати за знесення чотирьох історичних будівель Києва
На ВДНГ проводять обшуки СБУ та Нацполіція
У Нововолинську хочуть знищити монументальне панно з українським прапором
