Ганна Гідора — українська художниця, яка поєднує живопис і лендарт, а також багато уваги приділяє педагогічній діяльності та кураторським практикам. У рідних Сумах у 1993 році вона заснувала відділ образотворчого мистецтва у Вищому училищі мистецтв і культури, а у 2001-му стала однією із засновниць лендарт-симпозіуму "Могриця", який згодом перетворився на один із ключових просторів для митців, що працюють із темою довкілля. Для практики Гідори тема природи та довкілля також надзвичайно важлива.
Суспільне Культура розповідає про художницю у 5 фактах.
Викладання
Ганна Гідора має великий педагогічний досвід, який розпочався у 1993 році зі створення відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва у Вищому училищі мистецтв і культури в Сумах.
Художниця викладала основи живопису, графіки та кераміки, а також проводила майстеркласи для студентів. Її підхід поєднував художню практику з теоретичним аналізом композиції, кольору та форми.
Викладацька діяльність допомогла їй сформувати бачення мистецтва як діалогу між поколіннями.
Кераміка
У перші десять років творчості (1986–1996) Ганна Гідора звернулася до кераміки, використовуючи шамот для створення багатоколірних композицій. У своїх роботах вона надихалася архетипічними формами минулого та поєднувала давні символи й різкі кольорові контрасти.
Саме цей період заклав основу її подальших досліджень форм і кольору.
Живопис
Живопис — один із головних напрямів художниці. Після 1996 року вона стала більше звертатися саме до цієї мистецької форми. В її палітрі переважають охряно-зеленуваті, сіро-блакитні або золотисто-червоні тони з глибокими контрастами лілово-коричневих і бірюзово-жовтих поєднань.
Роботи Ганни Гідори зберігаються у Сумському художньому музеї та Національному музеї-заповіднику Т. Г. Шевченка у Каневі.
Довкілля та ландшафт
На думку художниці, мистецтво не може бути відірваним від контексту довкілля. Для Ганни Гідори дуже важливим є довколишнє середовище.
У її лендарт-практиці стихії впливають на форму й зміст інсталяцій. У своїх роботах вона прагне співпрацювати з довкіллям, лагідно інтегруючи мистецтво в ландшафт, не пошкоджуючи його, а навпаки — підкреслюючи його особливість.
Її проєкти в природному середовищі розкривають думку, що мистецтво — це елемент екологічної взаємодії, а не засіб експансії.
Лендарт-симпозіум у Могриці
Гідора є співзасновницею та кураторкою міжнародного лендарт-симпозіуму "Могриця. Простір покордоння", що була організована біля села Могриця на Сумщині.
Симпозіум збирає художників з різних регіонів і країн, долучаючи їх до експериментального творчого процесу. Цей проєкт охоплює твори та об’єкти, що змінюються в діалозі з вітром, туманом, дощем і росою та іншими природними явищами.
"Ми навіть мали таку концепцію: якщо ми бачимо, що людина не дуже розуміє, про що практика лендарту, але при цьому професійно готова, то ми пропонуємо приїхати волонтером або в гості на день-два-три, пожити на місці. Просто саме місце диктує багато. Побувавши тут трохи, починаєш розуміти, про що йдеться", — пояснювала художниця в інтерв'ю.
Гідора наголошує, Могриця є для неї втіленням простих і фундаментальних речей, відкритості й довіри між митцями та довкіллям.
Від початку повномасштабного вторгнення доступ до цього ландшафту неможливий, лендарт-симпозіум існує у формі переміщеного фестивалю, та все ж продовжує існувати.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
