В український прокат 2 липня виходить стрічка "Світ Юрського періоду. Відродження", яка стала сьомою частиною у франшизі "Юрського періоду".
Події відбуваються через п'ять років після "Світу Юрського періоду 3: Домініон". Екологія планети виявилася значною мірою несприятливою для динозаврів. Ті, хто залишилися, існують в ізольованих екваторіальних середовищах із кліматом, що нагадує той, у якому вони колись процвітали.
Фармацевтична компанія найняла оперативницю Зору Беннетт (Скарлетт Йоганссон) для секретної місії. Разом із палеонтологом доктором Генрі Лумісом (Джонатан Бейлі) вона має проникнути на таємний острів, де досі є динозаври, та взяти зразки ДНК у трьох найбільших істот, що живуть у воді, у повітрі та на суходолі.
У цьому матеріалі для Суспільне Культура кінокритикня Альона Шилова згадує історію франшизи "Світ Юрського періоду" — від створення динозаврів для першого фільму до сюжету останніх фільмів, а також розповідає, чим вирізняється новий фільм "Світ Юрського періоду. Відродження".
"Парк Юрського періоду" (1993): зародження франшизи
- "Щелепи" на суші та режисура Стівена Спілберга
Історія "Парку Юрського періоду" починається із однойменного науково-фантастичного роману Майкла Крічтона, що був опублікований у 1990 році. Режисер Стівен Спілберг, відомий своєю увагою до нових культурних тенденцій і висококонцептуальних історій, придбав права на роман ще до його публікації — у 1989 році Спілберг разом зі студією Universal заплатив 1,5 мільйона доларів за права на екранізацію.
Спілберга зачарувала центральна ідея "Парку Юрського періоду": тематичний парк, наповнений живими динозаврами, що стали можливими завдяки генній інженерії. Ця історія охоплювала як науково-фантастичні елементи, так і глибоко вкорінені людські страхи, що здавалося ідеальним рецептом для мейнстримного блокбастера.
У тематичному матеріалі для BBC Грегорі Вейкман зауважує про режисера:
"Улітку 1984 року саме вихід фільмів «Індіана Джонс і Храм Долі» (який він зрежисував) та «Гремліни» (який спродюсував) підштовхнув до запровадження рейтингу PG-13. Раніше він уже спричиняв суперечки через «Щелепи». Цей фільм вийшов зі спеціальним доповненням до рейтингу, адже глядачі вважали, що він може бути надто лячним для молодших дітей. Власне, він завжди знімав страшні фільми, які водночас залишалися доступними для дитячої аудиторії".
Вейкман зазначає, що це стало однією з причин, чому до Спілберга звернулися з проханням екранізувати "Парк Юрського періоду". Навіть сам режисер помітив схожість між романом Крічтона та його класичною стрічкою "Щелепи" 1975 року. Обидва фільми розповідають про істот, які занурюють людські життя у хаос. А також про людську зверхність, коли йдеться про стосунки між ними та природою. В обох історіях зав'язка розгортається повільно, поступово підвищуючи градус напруги, перш ніж на екран вриваються насильство і смерть.
Цікаво, що попри покупку прав Спілберг не був певен, що саме він має екранізувати "Світ Юрського періоду". Як пише Джозеф Макбрайд у книзі "Стівен Спілберг: Біографія", режисер називав "Світ Юрського періоду" "«Щелепами» на суші". Але Спілберга зрештою переконала можливість попрацювати з новим набором фізичних реалій. Як зазначає Макбрайд: "Це секретна частину фільму. Він працює на фізичному та вісцеральному рівні".
"Паралелі між «Щелепами» та «Парком Юрського періоду» найбільш очевидні у початкових сценах. В обох фільмах він лише натякає на акулу та велоцирапторів. Ви чуєте їх, бачите спалахи їхніх очей, їхні рухи. Він ніби дражнить вас так само, як у фільмі «Щелепи», де він показав вам плавник. Він показує людей, на яких нападають, а не те, що на них нападає", — зазначає Джеймс Кендрік, професор кіно та цифрових медіа в Бейлорському університеті та автор книги "Темрява у блаженстві: Переосмислення фільмів Стівена Спілберга".
- Революція у світі цифрових ефектів: створення динозаврів
Візуальні ефекти у "Парку Юрського періоду" ознаменували значний зсув в історії кінематографу. До цього часу динозаврів у кіно показували за допомогою анімації або гумових костюмів: як приклад стрічка "Кінг Конг" (1933), де гігантська горила билася з динозавром.
Спілберг, однак, хотів, щоб його динозаври відчувалися справжніми — не просто видовищними, а живими. Ця амбіція привела до новаторської співпраці між двома титанами візуального мистецтва: Stan Winston StudioStan Winston Studio — легендарна студія практичних спецефектів, яка створювала реалістичних істот для культових фільмів, зокрема "Термінатора, "Хижака" і "Чужих". Вони працювали з топовими режисерами — Стівеном Спілбергом, Джеймсом Кемероном, Тімом Бертоном — і поєднували аніматроніку, грим та лялькову механіку на рівні революції для свого часу. та Industrial Light & Magic (ILM)Industrial Light & Magic (ILM) — це провідна студія комп’ютерної графіки, заснована Джорджем Лукасом для створення візуальних ефектів у "Зоряних війнах". Вона першою у світі реалізувала фотореалістичне CGI у великих фільмах, зокрема "Парку Юрського періоду", "Термінаторі 2", "Форресті Гампі". ILM відкрила нову еру спецефектів, зробивши цифрові технології невіддільною частиною сучасного блокбастера..
Спочатку більшість динозаврів на екрані планували "оживити" за допомогою аніматроніки. Команда Stan Winston створила повнорозмірні моделі — зокрема, тиранозавра висотою у шість тисяч метрів — з гідравлічними та ляльковими системами для імітації рухів м'язів і шкіри.
Але справжній прорив стався, коли ILM запропонувала використовувати CGI (комп'ютерну графіку) для відтворення більших, динамічніших кадрів динозаврів. На той час це був сміливий, неперевірений підхід: CGI ніколи не використовували для створення фотореалістичних тварин такого масштабу.
Спілберг та продюсерка Кетлін Кеннеді були вражені тестовою анімацією, що зображувала тиранозавра в русі. Саме цей фрагмент переконав їх перенести кілька ключових сцен із динозаврами у цифровий формат.
Таке новаторське поєднання аніматроніки та CGI створило істот, які рухалися реалістично та загрозливо. Ці візуальні ефекти не просто не втратили актуальності — вони здійснили революцію в Голлівуді. "Парк Юрського періоду", по суті, заклав основу цифрових ефектів в епоху сучасних блокбастерів, проклавши шлях для таких франшиз, як "Володар перснів", "Гаррі Поттер" та "Аватар".
- Касові збори та зародження імперії
Після виходу на екрани у червні 1993 року "Парк Юрського періоду" став справжньою кіносенсацією, заробивши понад 900 мільйонів доларів у світовому прокаті, а згодом перевищив 1 мільярд доларів після повторних релізів. На той момент він швидко став найкасовішим фільмом усіх часів, закріпивши за собою статус світового культурного феномена.
Величезний комерційний успіх фільму заклав основу для франшизи, а також анімаційних серіалів, відеоігор, іграшок, атракціонів у тематичних парках та величезної сувенірної імперії. Те, що починалося як один фільм, перетворилося на одну з найцінніших франшиз кінокомпанії Universal.
Від острова до світу: короткий гід усіма фільмами "Юрського періоду"
- Парк Юрського періоду 2: Загублений світ (1997)
Події відбуваються через чотири роки після "Парку Юрського періоду". Нову команду відправляють на Ісла Сорна (другий острів), де динозаври розгулюють на волі. Світ поринає у хаос, коли тиранозавра з острова перевозять до Сан-Дієго.
"Парк Юрського періоду 2: Загублений світ" отримав змішані відгуки: його хвалили за екшн і візуальні ефекти, але критикували за слабкий сценарій і брак емоційної глибини.
Стрічка розширила всесвіт і представила ідею динозаврів на материку, але не досягла критичного та культурного значення оригіналу.
- Парк Юрського періоду 3 (2001)
Доктора Алана Гранта обманом змушують повернутися на острів Сорна, щоб допомогти знайти зниклого хлопчика. Намагаючись відшукати дитину, доктор разом із командою стикається з більш агресивними видами динозаврів, такими як спінозавр.
Сприйняття фільму варіювалося від негативного до змішаного: "Парк Юрського періоду 3" вважається найслабшою чатсиною з оригінальної трилогії.
Хоча фільм показав нові загрози з боку динозаврів і містив удосконалену аніматроніку, він була сприйнятий як одноманітний і позбавлений сюжетної новизни.
- Світ Юрського періоду (2015)
Сюжет розгортається через 22 роки після подій оригіналу. У світі існує повнофункціональний тематичний парк "Світ Юрського періоду", куди люди приїздять, щоб побачити динозаврів. Небезпека виникає, коли генетично модифікований гібридний динозавр, індомінус рекс, тікає, та спричиняє хаос на острові.
Загалом фільм був прийнятий позитивно: його хвалили за видовищність і ефект ностальгії, хоча деякі критики відзначили шаблонність сценарію.
"Світ Юрського періоду" успішно перезапустив франшизу для нового покоління і відродив глобальний інтерес до неї.
- Світ Юрського періоду 2 (2018)
Через виверження вулкана на острові динозаврам загрожує вимирання. Представники парку їх рятують і привозять на материк, що призводить до нелегального клонування та аукціонів.
"Світ Юрського періоду 2" був прийнятий неоднозначно: його хвалили за візуальні ефекти, але критикували за заплутаний сюжет і різку зміну тональності.
Стрічка змістила історію від тем виживання на острові до глобальних наслідків, ввівши теми клонування людини та біоетики, що дало франшизі більш антиутопічний тон.
- Світ Юрського періоду: Домініон (2022)
Динозаври тепер живуть поруч із людьми по всьому світу. Сюжет повертається до ключових героїв, включно із персонажами оригінальної трилогії, і розповідає про те, як вони протистоять екологічним загрозам та генетичній корупції.
"Домініон" позиціонувався як епічне завершення саги, але не виправдав очікувань багатьох фанатів франшизи. Його критикували за нецілісний сюжет та недостатнє розкриття головних персонажів. Незважаючи на це, "Домініон" закріпив перехід франшизи від жанру горору та тем виживання до глобального науково-фантастичного трилера.
Рецензія на "Світ Юрського періоду: Відродження"
(наявні спойлери)
"Світ Юрського періоду: Відродження" став сьомим доповненням до франшизи і розповідає історію оперативниці Зори Беннетт (Скарлетт Йоганссон) та доктора-палеонтолога Генрі Луміса (Джонатан Бейлі). Героїня має взяти зразки ДНК у трьох найбільших істот — заради того, аби використати ДНК динозаврів для розробки ліків від хвороб серця.
Зора збирає команду, до якої доєднується капітан та колишній колега-оперативник Данкан (Магершала Алі) і ще декілька людей, імена яких немає сенсу згадувати. Чому? Тому що навіть сам фільм не витрачає часу на їхнє розкриття та розвиток: з самого початку вони є очевидною мабутньою поживою для динозаврів. Це часта ознака неякісного сценарію (особливо у фільмах жанру екшн) — коли сценаристи, очевидно, хочуть вбити у майбутньому своїх персонажів (у цьому випадку згодувати і динозаврам) і замість того, щоб вибудувати драматичну історію та змусити глядачів переживати за героїв, їхню смерть використовують суто як демонстрацію загрози. Щоб вона справляла враження, але персонажів не було шкода. Бо як можна співпереживати героям, про яких ти геть нічого не знаєш?
Хоча, не те щоб у сценаристів добре йшли справи і з головними героями. Пливучи на острів, герої Скарлетт Йоганссон та Магершала Алі вивалюють одне на одного свої травми та передісторії (що звучить вкрай штучно і неприродно, адже вони знайомі багато років, але їхні фрази звучать так, ніби зустрілися вперше). Зора оплакує смерть свого знаймого-оперативника (втім, фільм про це швидко забуває, тож і глядачам про це пам'ятати не треба), а Данкан емоційно відмежувався від світу, бо втратив сина. Ці трагічні передісторії є, по суті, найглибшими характеристиками персонажів. В усьому іншому вони просто солдатики, які увесь подальший хронометраж будуть ганятися за динозаврами.
Надії подавав персонаж Джонатана Бейлі — захоплений палеонтолог Генрі, який мав критикувати капіталізм та жадібність фармацевтичних компаній і загалом представляти світлу сторону моралі фільму з вірою, що людині не варто грати в бога. Натомість ці його перекоання проявлються лише у кількох репліках-маніфестах та обережному агітуванню Зори не віддавати зразки динозаврів лише одній компанії, яка на них озолотиться (але до цього ми ще повернемося).
Сценаристи також ввели у фільм родину з батьком, двома дочками та хлопцем-підлітком — ймовірно, щоб підвищити ставки і додати напруги (адже вони також потрапляють на острів і мають там вижити). Їхні герої відчуваються найбільш реалістичними завдяки сімейній динаміці, але виокремити їхні характери чи особливі риси важко — це просто ще одні герої, яким треба не вмерти. Хоча комедійні сцени найкраще працюють саме між цими персонажами. Але не варто сприймати це за великий комплімент: з гумором у стрічці теж не склалося.
У фільмі є окремі жартівливі фрази чи навіть трохи ситуативного гумору, але він прісний і просто несмішний. Під час пауз у сценах (коли автори фільму закладають час, щоб після жарту глядачі могли посмітися) зал сидів мовчки.
Зате чого стрічці не бракує — так це продактплейсменту. У кадрі можна побачити снеки на будь-який смак: від Doritos та Lays до M&M's.
Але за що "Відродження" можна похвалити? За динозаврів. Їх у стрічці показують багато, графіка якісна, а реакції Бейлі та Йоганнсон підкреслюють видовщиність та ефектність великих ящерів. Вдався фільму і "фінальний бос" – гібрид тиранозавра, що підозріло нагадує збільшену версію Чужого (і від цього виглядає ще більш лячно).
Через що "Світ Юрського періоду: Відродження" дійсно старждає — то це через неоднорідний темп оповіді. Стрічка розганяється повільно і без саспенсу, надалі слідують одні з найбільш напружених сцен — боротьба на воді з морськими динозаврами (тут мимоволі згадюються вищезгадані "Щелепи" Спілберга: чи то умисний омаж, чи ні, саспенс у цих моментах працює найкраще). Але дивним чином, коли команда дістається суходолу, сцени зустрічей з динозаврами не дотягують до вже заданої планки на воді. Винятком є хіба що епізод, де родина тікає від тиранозавра, але й там усе відбувається переважно у водоймі. Загалом у "Відродженні" багато сцен починаються вдало: глядацтво відчуває напругу, адже герої перебувають у небезпечному середовищі. Але автори фільму ніби не розуміють побудови саспенсу і втрачають аудиторію, адже дуже затягують розвиток подій і не підкидають нових приводів для тривоги.
У фіналі фільму усі головні герої виживають (тобто усі, чиї обличчя та імена було більш-менш можливо запам'ятати). Замовник від фармацевтичної компанії помирає, але, знов таки, його смерть не відчувається ані "кармічною" (хоча він увесь фільм виступав як карикатурний злодій), ані цікавою. У підсумку Зора вирішує віддати генетичні зразки різним компаніям по всьому світу, щоб вони могли винайти ліки, які люди дійсно зможуть собі дозволити. Інфантильність цього плану вражає не менше, ніж марна спроба авторів фільму розвинути коментар на теми критики фармацевтичних кампаній та капіталізації системи охорони здоров'я.
Тож "Світ Юрського періоду: Відродження" вийшов вкрай посереднім фільмом, який має хороший акторський склад і реалістичні візуальні ефекти, але не має сильної драматургічної побудови та хорошого сценарію. А без цього, на жаль, стрічку дивитися важко.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
