У Києві 15 червня відкрилася реконструйована виставка італійського художника Янніса Кунелліса — "Янніс Кунелліс, «Без назви», 1997/2025". Це відновлений проєкт, який митець створив у 1997 році для Центру сучасного мистецтва Сороса у Києві, що розташовувався у будівлі Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії.
Оригінальний проєкт, так само як і його виставку-реконструкцію, курувала засновниця Центру сучасного мистецтва Сороса Марта Кузьма. За її словами, сьогоднішня реконструкція створеної у 1997 році роботи Кунелліса означає визнання впливу війни на митця. Адже він народився у 1936 році у Греції, де пережив Другу світову війну та громадянську війну, що сталася опісля.
Марта Кузьма вважає, що ця подія важлива у сучасному українському контексті: "На тлі війни, яку продовжує вести Росія, відродження проєкту Кунелліса й повторне відтворення його роботи в червні 2025 року є жестом, що привертає увагу до автономії мистецтва та життя".
Виставка триватиме до 1 вересня, вхід вільний. Відвідати можна з середи по неділю, з 12:00 до 19:00. Староакадемічний корпус розташований за адресою Григорія Сковороди, 2.
Про проєкт "Янніс Кунелліс, «Без назви», 1997/2025"
Як і у 1997 році, інсталяція розміщена вздовж нефу. Це сталеві балки до яких підвісили церковні дзвони. За задумом Кунелліса дзвони мали бути історичними й походити з України. Для сучасної експозиції 14 дзвонів, датованих 1688–1925 роками, надав Музей дзвонів Замку Любарта у Луцьку, а ще два — Софійський собор у Києві.
У 1997 році Україна була одним з провідних виробників металу у світі, мала заводи у центральних, південних та східних областях. Однак у 1929 році радянський уряд видав декрет, що забороняв дзвонити у дзвони та закликав їх переплавляти для повторного використання сировини. Таким чином реалізувати проєкт у 1997 році було доволі складно.
В оригінальному кураторському тексті Марта Кузьма зазначає: "В цілковиту відсутність дзвонів він (Кунелліс — прим.) вірив як у практичну, і логічну, він вірив, що країна, в якій мають бути дзвони, повинна мати дзвони, а їхнє зникнення – є парадокс, дивна «бастардизація»Акт занепаду, схожа на грубе маніпулювання мовою".
За настановою митця, яку він дав у 1997 році, для дзвонів, що не мали язиків, відлили била: "не для того, щоб дзвонити у них, але для того, щоб відновити потенціал їхнього звучання", — зазначає кураторка.
Про Янніса Кунелліса
Янніс Кунелліс народився у Греції у 1936 році, а у 1956-му емігрував до Італії, де мешкав у Римі до своєї смерті у 2017 році.
Творча кар'єра Кунелліса тривала понад 60 років. Впродовж цього часу він створював живопис, колажі, скульптури, інсталяції, перформанси та театральні постанови. Художник виставлявся по всьому світу, зокрема у Парижі (Франція), Ейндховені (Нідерланди), Мілані (Італія), Мадриді (Іспанія), Мехіко (Мексика), Буенос-Айресі (Аргентина), Пекіні (Китай).
Митець є центральною фігурою руху "арт повера" (art povera), що перекладається з італійської як "бідне мистецтво". Рух виник в Італії, наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років. Він характеризувався використанням простих матеріалів, що вважалися непридатними для мистецтва — до прикладу, земля, каміння, тканина, дерево, метал, рослини. Таким чином митці хотіли протистояти комерціалізованому світу мистецтва з традиційними формами та матеріалами.
Термін "арт повера" ввів у 1967 році італійський мистецтвознавець Джермано Челант.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
