6 травня 2025 року на 86-му році життя помер Валерій Шевчук — український письменник, перекладач, літературознавець, один із найсвітліших голосів у культурі незалежної України та представник покоління шістдесятників. Його тексти стали частиною сучасного літературного канону. Своїми вчителями Шевчук називав класиків української літератури — Тараса Шевченка та Івана Франка, а от любові до літератури навчили його брат та родина.
"Вважаю, що письменник мусить мати дистанцію від політики. Інакше партійна заангажованість заважатиме його творчості", — говорив Шевчук в одному з інтерв'ю. Але він ніколи не стояв осторонь історичних подій.
Серед його доробку — укладена ним книга "Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів", де Шевчук вишукує знання в минулому.
На основі розмов Шевчука і колегами з видань "Читомо", "День", ВВС Україна" та "ЛітАкцент", Суспільне Культура публікує цитати видатного письменника про життя, літературу і людяність.
- "Кожен із нас — гість у цьому житті, але кожен у ньому, як уміє і як може, будує свій храм. Той храм і є душею нашою — чистим серцем. Усе минає, все зникає та нищиться, одна тільки любов вічна. Вона живильна сила нашого духу, вона спонука праці нашої та життя".
- "Соцреалізм — це прокрустове ложе. На нього кладуть митця, якщо він не дотягує, йому витягують ноги, а коли ноги виставляються, то ці ноги обрубують".
- "Людина має себе збагнути і зрозуміти, безпомилково обрати ту справу, яка їй природжена, й віддатися їй — така людина вважається добротворною. Не закопати, а приростити і дати якесь світло у цей світ — оце і є щастя, і я щаслива людина".
- "Мене завжди дивувало те, що ми чомусь завжди мали бути дурніші за росіян, а наше мистецтво — гірше за російське. Кожний підлеглий Росії народ відчув себе рабом. А які ж були багаті та своєрідні культури, приміром, Вірменії, Грузії, середньоазійських народів! Крізь усе моє творче життя проходить і досі триває це безмежне захоплення течією бароко. Ось так потекла моя наукова та творча доріжка".
- "Для мене читання — це вивчення нового. Якщо цього немає — значить книжка мені не потрібна. Мусиш сказати людині про світ те, чого ще не сказав ніхто. І тільки тоді ти — особистість творча. А коли йдеш по слідах і цілуєш сліди когось — це графоманія".
- "Я ставив перед собою завдання не мале — повернути українській літературі її гуманістичне обличчя в межах світового гуманізму. Аби воно входило у світовий спадок як справжня культура справжнього народу".
- "Свобода не є подібною до випадковості, бо свобода — це можливість існування духовного життя. Не в церковному розумінні, а у філософському".
- "Справа в тому, що людина — розумна, якщо вона розумна й добротворна, якщо вона виховує в собі, за Сковородою, Внутрішню Людину — духовну людину, вона має силу й можливість спілкуватися з Богом без посередників".
- "Коли б людина знала своє майбутнє — вона б жила важче, ніж вона живе, а так вона плекає в собі ілюзії, надії, сподівання. І коли б існувала така прогнозованість — ми б знову мали тоталітарне суспільство".
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
