Нині в російському ув'язненні перебуває 23 жінки з окупованих українських територій. Сім з них отримали вироки. Окупанти звинувачують їх у "держзраді" та "шпигунстві". Це дані центру прав людини ZMINA. Правозахисники кажуть, що переслідування жінок на ТОТ після повномасштабного вторгнення посилилося.
Редакція Суспільного Крим розповідає історії кримчанок, які опинилися за ґратами в російських в'язницях за проукраїнську позицію.
Оксана Сенеджук
26 грудня 2024 року окупаційний суд Севастополя засудив 58-річну кримчанку Оксану Сенеджук, головну спеціалістку Науково-дослідного інституту містобудування та архітектури, до 15 років позбавлення волі за звинуваченням у "державній зраді".
Тоді її донька Марія Костюк вперше побачила матір після її затримання.
"Я була, по-перше, шокована вироком, що стільки років. І я була здивована, як вона виглядала. Тобто вона в житті молода, красива жінка. Через те, що там завжди тьмяне світло в камерах, в неї впав зір. Погіршилось самопочуття, тиск. Я бачу, що вона постарішала. Дуже важко чути від неї слова, що "я не піду далі через етапування в колонію, я скорочу собі віку, але не піду", — розповіла Костюк Суспільному Крим.
За інформацією Генпрокуратури РФ, жінка нібито “фотографувала кораблі Чорноморського флоту та передавала ці знімки українській розвідці”. Українські правозахисники у своїй спільній заяві зауважили, що справжньою причиною затримання Сенеджук є її політичні погляди і публічний осуд агресії РФ проти України.
До окупації півострова вона працювала у Севастопольській міськадміністрації. Має відзнаки за свою роботу та активну громадянську позицію до 2014-го. Оксана Сенеджук була також активісткою Помаранчевої революції та Євромайдану.
14 травня 2025 року по справі Оксани Сенеджук окупаційний суд має розглянути апеляцію. Та за словами її доньки, єдине сподівання — на обмін.
"Те, що цей суд буде на їхньому боці чи що трошки змінить — я не думаю. У мами там, у дівчат, хто за цими самими статтями, в них надія єдина — це на обмін, на те, що їх повернуть в Україну. І оце єдине, чим вони живуть, цією надією, тому що їм дуже важко, там такі умови, що дуже важко їм", — розповіла Марія Костюк.
Лера Джемілова
За даними центру прав людини ZMINA, частину бранок окупанти тримають в умовах інкомунікадо — не визнаючи самого факту ув'язнення. Так, 28-річну кримчанку Леру Джемілову затримали у травні 2024-го після обшуку у неї вдома в Джанкойському районі. Після 15 діб адмінарешту її передали ФСБ, розповідала в лютому мама дівчини Ленора Ізмайлова.
"Було винесено адміністративне покарання у вигляді 15 діб арешту. За відмову проходження медичного свідоцтва на предмет приймання наркотичних засобів вони сказали, що заберуть її з ІТТ до ФСБ. І з того моменту я доньку не бачила і про місце перебування її мені нічого не відомо", — зазначила жінка.
Майже через рік після затримання у російських пропагандистських ЗМІ з'явилося відео допиту 28-річної кримчанки з прихованим обличчям. У представництві президента в АР Крим тоді зазначали, що йдеться саме про Леру Джемілову. Дівчині інкримінують "держзраду". Їй загрожує до 20 років позбавлення волі.
На цьому відео дівчина говорить, що визнає провину. Правозахисниця Вікторія Нестеренко зауважила Суспільному Крим, що це визнання вона озвучила під примусом.
"Вони змушують людину зніматися на відео, робити ці всі пояснення про те, що нібито вони там вчинили і що їм за це соромно і потім це публікувати для того, щоб ЗМІ це розносило по інформаційному простору, щоб ці кейси стали показовими для інших людей, щоб припинити будь-який спротив", — пояснила менеджерка проєктів центру з прав людини ZMINA.
Ніна Тимошенко
Три тижні тому окупаційний суд Севастополя засудив 66-річну Ніну Тимошенко до 16 років ув'язнення. Звинувачують у співпраці з Головним управлінням розвідки Міноборони України. Це наразі найбільший термін серед політбранок за схожими обвинуваченнями.
"Якщо подивитися на оцей стоп-кадр, то видно, що це вона. Пані Ніна — це останній кейс, про який ми знаємо, що уже був вирок. Але чи це остання жінка яку було затримано — важко сказати, тому що затримання продовжуються", — наголосила менеджерка проєктів центру з прав людини ZMINA.
Правозахисники кажуть, що переслідування жінок на окупованих територіях після повномасштабного вторгнення лише посилилося.
"За останні півтора року почали переслідувати більше жінок по таких кримінальних статтях як "шпигунство", "державна зрада", "екстремізм". Кількість самих переслідувань збільшилась. Водночас з початку повномасштабного вторгнення збільшились і вироки. Це досить страшно, тому що зараз багато жінок, на жаль, — це не молоді люди. Галині Довгополій — 68 років. Оксані Сенеджук — під 60", — зазначила Нестеренко.
Єдина звільнена з російського полону торік політбранка-кримчанка Лєніє Умерова зауважила, що про політв'язнів треба більше розповідати міжнародній спільноті, конкретні історії незаконно заґратованих в окупації українців.
"Важливо щоб це були не просто факти і статистика, а щоб міжнародне суспільство за цими цифрами бачило якусь людину, в якої забирають життя і долю просто ні за що", — наголосила вона.
Умерова зазначила, що під час виїздів до суду в Росії перетиналася з іншими політув'язненими. Жінки, затримані на окупованих територіях Херсонщини та Запоріжжя, розповідали про тиск та знущання з боку росіян.
"Мінімальна підтримка України — і все, і ти вже шпигун і терорист. Все, що треба знати про те, що відбувається з місцевим населенням, яке проти російської влади окупаційної. Вони розповідали, що дуже часто відбувається психологічний тиск, фізичні тортури, сексуальне насильство під час конфлікту, тиск на дітей, через дітей", — наголосила Умерова.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
