У Києві презентували книжку “Вільні голоси Криму” — унікальну збірку історій шістнадцяти кримських журналістів-політв'язнів. Проєкт став результатом спільної ініціативи Українського ПЕН, The Ukrainians Media, видавництва Vivat і Центру прав людини ZMINA за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).
Журналістка Суспільне Крим побувала на події.
Видання “Вільні голоси Криму” розповідає про тих, хто навіть за ґратами продовжує боротися за права людини та свободу слова. Російська влада ув'язнила цих журналістів на терміни від семи до дев'ятнадцяти років. Більшість із них — кримські татари.
До збірки увійшли історії Асана Ахтема, Амета Сулейманова, Ремзі Бекірова, Османа Аріфмеметова, Ірини Данилович, Олексія Бессарабова та інших. Також у виданні представлені уривки з листів, щоденників і судових виступів політв'язнів.
Анастасія Левкова, співредакторка книжки, наголосила на складності відбору авторів.
"Справді, складно було, перший виклик — це знайти авторів, тому що тема емоційно дуже складна. І далеко не кожен журналіст зможе впоратися з нею. Крім того, потрібно трохи вникнути в особливості саме кримської ситуації. Я думаю, що в нас справді підібралася дуже хороша команда", — розповіла Левкова.
Ідея створення “Вільних голосів Криму” належить Тетяні Терен, членкині Виконавчої ради ПЕН. Проєкту передувала кампанія #SolidarityWords, яка з 2021 року підтримувала кримських журналістів за допомогою українських письменників і журналістів-амбасадорів.
"Результатом стала книжка, в якій зібрано 16 історій — долі українських журналістів і кримських татар, що постраждали за правду. Це не просто історії: ми зібрали фрагменти листів, щоденників, виступів у судах, щоб голоси ув'язнених звучали якомога сильніше. Спочатку ми планували видати збірку текстів, але зрозуміли: хочемо розповісти цілісну історію кожного. Це велика архівна й дослідницька праця, яку самовіддано виконала вся команда", — резюмувала Терен.
Книжка допомагає привернути увагу світу до проблеми політичних репресій і підтримати тих, хто постраждав.
"Ми намагаємося виходити за межі класичної правозахисної роботи. Книга — це інструмент, який може потрапити до рук будь-якої людини, навіть тієї, що раніше не знала цих історій. Називаючи її "Вільні голоси Криму", ми хотіли донести, що навіть ув'язнивши людину, не можна повністю забрати її свободу", — зазначила голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
За словами Печончик, окрім книги, були також створені документальні фільми, які допомагають глибше відчути долі бранців.
"Мені здається, що мистецтво — документалістика, книги, фільми — здатні передати набагато більше, ніж ми можемо розказати. І дуже важливо, що на показах ми залучали родини, адвокатів, які передавали найсвіжіші новини та деталі", — наголосила вона.
Окрему увагу на презентації буде приділено ролі родин політв'язнів. Левіза Джелялова, дружина Нарімана Джеляла, поділилася розповіла про проблеми, з якими стикалася.
"Постійна юридична боротьба, комунікація з правозахисниками, міжнародними інстанціями — усе це лягає на плечі дружини. Найскладніше — це психологічний тиск і необхідність триматися заради дітей, батьків, суспільства, навіть коли сама знаходишся в стані стресу" — розповіла вона.
Жінка також розповіла, як важко пояснити малим дітям, чому їхній батько відсутній.
"Особливо важко в родинах, де є маленькі діти. Ми з чоловіком ще з 2014 року намагалися готувати наших старших доньок до реалій окупації, розвиваючи критичне мислення, щоб вони могли самі відрізняти правду від брехні" — додала Джелялова.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
