Перейти до основного змісту
"У Криму в мені зародився український націоналізм". Артем Жаворонков — про російські корені та український фронт

"У Криму в мені зародився український націоналізм". Артем Жаворонков — про російські корені та український фронт

Ексклюзивно

Артем Жаворонков — український військовослужбовець, волонтер, засновник музичного гурту "Вундеркінди" та байкер. Народився в Москві, сформувався як особистість в Криму, а зараз перебуває у Києві. Попри своє походження, ідентифікує себе українцем.

Про свою діяльність в Україні, службу в Збройних силах України та втечу від російського коріння він розповів Суспільному Крим.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Про громадянство

"Я живу в Україні постійно з 1998 року, як переїхав. В мене є посвідка на постійне проживання, як зараз я кажу — безстрокове. Але, на жаль, всі мої спроби отримати українське громадянство, вони розбивались в мур ще радянського, цього менталітету бюрократичного", — зазначив Жаворонков.

Відсутність громадянства не завадила Артему у 2023-му піти до війська, а до того — волонтерити. На його рахунку є 29 виїздів і майже 140 тонн відправленої на фронт допомоги для цивільних та військових.

"Патріотизм — не тільки в вишиванках, а в діях, які ти робиш", — зауважив він.

Обмороження в Гостомелі та квиток у волонтерство "в один бік"

Артем Жаворонков у госпіталі після обмороження ніг
Артем Жаворонков у госпіталі після обмороження ніг. Facebook/Артем Жаворонков

У березні 2022-го під час своєї волонтерської діяльності у вже звільненому Гостомелі чоловік обморозив собі ноги. Потім довго лікував.

Він називає волонтерство квитком в один бік, оскільки розпочавши — не можеш полишити.

"Я допомагав війську. Я там рвав, вибачте, шановні глядачі, дупу на фашистський хрест, щоби зробити все можливе для Збройних сил. Людина може перестати бути волонтером, але волонтер цією людиною не може перестати бути", — зауважив Жаворонков.

Військова служба: через чотири відмови до успіху

Згодом він відчув, що має робити більше, тому вирішив йти до війська.

"Це був довгий процес, бо мені рази чотири відмовили. З п'ятого разу — пощастило. Мене прийняла військова частина. Я займався останні півтора року в службі на благо України", — зазначив боєць.

За його словами, морально триматися на війні допомагає гумор. Дехто з побратимів вихлюпує злість через лайку. Такого способу Артем не схвалює.

"Я не лаюсь матом і мені складно іноді з моїми побратимами. На українську лайку дуже складно перейти, бо треба менталітет мати український для того, щоб лаятися українською, трясця твоїй матері", — пояснив військовий.

Від Москви до Криму: становлення української ідентичності

Артем згадує, що 1998 року, після переїзду з Росії, вирішив залишитися в Криму. Там він відчув повну свободу.

"Це була нереальна різниця. Поїхавши в Крим — це була просто якась прірва, безодня між московським і сімферопольським життям. Бо я був абсолютно вільною людиною. Я просто перестав відчувати будь-який страх в Криму", — наголосив Жаворонков.

За словами чоловіка, в Криму він сформувався як особистість.

"Саме в Криму я зустрів українських націоналістів, які мені вправили мозок і пояснили взагалі історію відносин України і Росії. І саме в Криму в мені зародився український націоналізм жорсткий, тобто який повністю почав скасовувати всі російські наративи. Я почав в цьому розбиратися. Я саме в Криму вивчив українську мову", — розповів Жаворонков.

Він уточнив, що ситуація змінилася після Помаранчевої революції. На півострові з'явилося засилля російської пропаганди.

"До 2004-го у Криму були ще всі шанси бути проукраїнським. Багато людей розмовляли українською і вчили її. І себе ідентифікували як частина України. Тобто на першому місці в Криму "Океан Ельзи" і Кузьма стояли завжди, а не якесь там "Любе", — зауважив Артем.

Він зрозумів, що не готовий миритися зі зросійщенням Криму. У 2006 році перебрався до Києва. Багато знайомих, каже, теж тоді виїхали.

"Кримчани, які Україну в серці мають, їм абсолютно не підходить російський менталітет, російський спосіб життя, тому вони просто обирають. Бо Україна — це свобода, а Росія — це плац топтати якийсь тюремний", — наголосив військовослужбовець.
Артем Жаворонков зі своєю бабусею Іскрою Чумак
Артем Жаворонков зі своєю бабусею Іскрою Чумак. Facebook/Артем Жаворонков

Артем розповів, що йому часто сниться Крим. Востаннє там був у лютому 2014-го, на день народження бабусі.

"У своєї бабці на 90-річчя ми святкували. І якраз я виїхав, а наступного дня вже "зелені чоловічки" оточили наш аеропорт. Відтоді я вдома в Криму не був. Все там залишилось — сумно звісно. І сниться Крим часто, дуже часто", — уточнив Жаворонков.

Російське переслідування

У Росії проти Артема відкрили кримінальне провадження.

"На мені в Росії стаття на 15 років висить за проукраїнську антиросійську діяльність. Я не виїзний, а в інші країни я теж не виїзний, бо в мене вже давно закордонний паспорт російський закінчився", — повідомив він.

Два позивних

У війську він обрав позивний на честь своєї бабусі — Іскри Семенівни Чумак.

"Це мій позивний — "БабУшка", "БАбушка". Вона була крутим кухарем-технологом і в Сімферополі була директором ресторану "Огоньок". Вона навчила мене готувати. В армії... треба, щоб всі були нагодовані та в шапці. Це моє. Я душу своїх побратимів турботою, любов'ю", — зазначив військовий.

Ще один позивний Артема — "Стоматолог", — залишився з панківського середовища. Він розповів, що займається альтернативною музикою ще з юності.

"Коли я вже в Києві остаточно осів — зрозумів, що я хочу займатися музикою для себе. І я тоді зібрав гурт "Вундеркінди". Це просто стала розвага, яка почала приносити гроші. Це стало роботою-задоволенням, яке переросло в бізнес", — пригадав музикант.

Музика, байки та сімейне життя

Крім того, Жаворонков — затятий байкер. Від цього захоплення на своєму тілі має безліч слідів.

"Це травми байкерських довоєнних часів. В мені багато заліза, бо руки й ноги були переламані під час аварії. Це дурне. Їдьте на мотоциклах відповідально, не дуріть", — звернувся він до людей.

Артем від першого шлюбу має дорослого сина. З теперішньою дружиною познайомилися завдяки музиці. Вона прийшла на його концерт. А одружилися вони завдяки волонтерству.

"Я лежу в шпиталі з цими гангренами після Гостомеля, ноги відморожені. А вона на студії нашій старій, що була розташована за заводом "Артем" і туди, за 100 м від студії, упав "Калібр". Сколихнуло дуже сильно. І мені дзвіночок в телефон: "Алло! Ти повинен одружитись зі мною. Я не хочу помирати зі своїм прізвищем!" Все. Я на милицях зі шпиталю вийшов, і ми пішли та одружились", — пригадав Жаворонков.

За словами Артема, після одруження вона поставила йому ультиматум і змусила продати всі його мотоцикли. Останній — розіграли за донати.

"Розіграли вже разом з Radio ROKS і Сонею Сотник (ведуча ранкового шоу "Камтугеза" на Radio ROKS, співачка — ред.). Його виграв військовий, слава Богу. Мотоцикл дістався військовому. Вогонь, я радий!" — зауважив Жаворонков.

Для військових та їхніх сімей Артем з дружиною в Києві організовують музичні вечори. Він зізнався, що пишається готовністю українців допомагати один одному.

Свій заклад чоловік називає укриттям, де можна сховатися в повітряну тривогу і завжди знайти підтримку.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook

Топ дня
Вибір редакції
На початок