Учасника другої Сімферопольської групи "справи Хізб ут-Тахрір" 64-річного Сервета Газієва, родина якого два місяці не знала, де він, доставили у виправну колонію №5 у місті Петропавловськ-Камчатський. Вона розташована за понад 12 тисяч кілометрів від його рідного Криму. Це найвіддаленіше етапування з усіх, що відбулися щодо кримських політв'язнів раніше.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Про це розповіла сестра кримськотатарського активіста Світлана Аблямітова у коментарі громадській організації "Кримська солідарність" 11 березня.
Засуджений окупантами на 13 років ув'язнення зв'язався із родиною через "Зонателеком". Його вивезли з в'язниці №2 у Владимирі 28 грудня 2024 року. Етапування зайняло понад два місяці.
Наразі Газієв перебуває за 12,7 тисяч км від рідного Сімферополя. Це понад три дні в дорозі, включно з пересуванням автобусами, потягом і літаками з пересадкою в Новосибірську.
Лише в лютому він зміг зателефонувати до сім'ї та сказати, що перебуває в Хабаровську проїздом і йому вже замовили квиток на літак до Камчатки. Він також зазначив, що значно втомився за час пересування і застудився.
Вдруге за етапування кримський татарин зв'язався з родиною на початку березня та сказав, що його привезли до колонії на Камчатці.
"Йому цього року виповнюється 65 років. І таку літню, хвору людину відправляють у таку далечінь, що я тепер не зможу поїхати до нього в колонію!... Хоча б трохи співчуття до нього немає. Чи не можна було відправити ближче до дому?", — наголосила Аблямітова.
Що відомо про Сервета Газієва
Сервет Газієв народився 15 квітня 1960 року в Узбецькій РСР, Самаркандській області, Каштакурганському районі, селище Ігічки.
Працював після закінчення ПТУ за своєю спеціальністю в "Таштекстильмаш". Пропрацювавши там півтора року, отримав черепно-мозкову травму, довгий час лікувався і лежав у диспансері.
У 1988 році переїхав до Криму на постійне місце проживання. Газієв допомагав оточуючим у міру своїх можливостей. Також допомагав матерям-одиначкам із сімей політв'язнів. В останній рік до арешту хворів і ніде не працював. Іноді підробляв на будівництві.
Був затриманий за необґрунтованими звинуваченнями 27 березня 2019 року, після того, як в будинках кримських татар у мікрорайонах Кам'янка та Строганівка у Сімферополі відбулися наймасовіші обшуки в окупованому Криму з подальшим затриманням.
У січні 2023 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону засудив за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ ("Участь у діяльності терористичної організації") до 13 років ув'язнення п'ятьох кримських татар з 25 фігурантів другої Сімферопольської групи "справи Хізб ут-Тахрір": Сервета Газієва, Аліма Карімова, Сейрана Муртазу, Ерфана Османова і Джеміля Гафарова.
Також Газієву і Карімову призначили обмеження в пересуванні на рік і шість місяців, іншим — на рік. Джеміль Гафаров помер в ув'язненні 10 лютого 2023 року.
На стадії апеляції у вересні того ж року російський суд не змінив вирок кримським татарам, зокрема, померлому Гафарову. Водночас Газієву, якому суд першої інстанції не надав перекладача, на апеляції теж його не надали і не дозволили виступити з останнім словом.
Він пережив мікроінсульт, після чого у Газієва погіршився стан здоров'я. Але отримав лише знеболювальні уколи, замість належної медичної допомоги, розповів його адвокат Еміль Курбедінов. Кримськотатарському активісту також проводили обстеження, але так і не назвали діагноз.
"Як і Джеміль аг'а, який постійно говорив, що йому погано і що він потребує медичної допомоги, який, як мученик, помер у катівнях, немолодий Сервет аг'а давно просить провести адекватне обстеження і призначити лікування, але цього не відбувається", — зазначив адвокат.
На стадії касації суд також не змінив вирок фігурантам справи, окрім Гафарова — проти нього справу припинили у зв'язку зі смертю з нереабілітуючих підстав.
У листопаді 2024 року Газієв повідомив, що в нього продовжує погіршуватися здоров'я. Як описував кримський татарин, у нього повністю боліла права рука і була порушена координація: не слухаються пальці, не може тримати ручку. Також розповідав про проблеми з кишечником.
Що відомо про другу Сімферопольську групу "справи Хізб ут-Тахрір"
27 березня 2019 року в Криму пройшли масові обшуки в будинках кримських татар. Слідчі дії проводили в Кам'янці, Строганівці, Білому Сімферопольського району. Окупанти затримали 20 кримських татар за підозрою в причетності до міжнародної політичної партії Хізб ут-Тахрір.
Ще трьох осіб російські спецслужби оголосили в розшук. 28 березня 2019 року вони відзвітували про затримання ще трьох кримських татар у місті Аксай Ростовської області Росії. Серед затриманих був цивільний журналіст "Кримської солідарності" Осман Аріфмеметов.
Того ж дня окупаційний Київський районний суд Сімферополя заарештував всіх затриманих, обравши їм запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Влітку 2019 року кількість затриманих по цій групі "справи Хізб ут-Тахрір" збільшилась до 25 людей. Багато із затриманих були активістами громадського правозахисного руху "Кримська солідарність", відомого своєю активною роботою із захисту жертв політичних переслідувань у Криму. Серед них є правозахисники, громадянські журналісти та волонтери.
Через величезний обсяг матеріалів окупанти розділили кримінальну справу з 25 учасників на п'ять п'ятірок підсудних.
24 листопада 2022 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону визнав фігурантів справи винними в терористичній діяльності та спробі захоплення влади. Енвера Аметова і Яшара Муєдінова засудили до 13 років колонії суворого режиму, а цивільних журналістів Руслана Сулейманова, Рустема Шейхалієва і Османа Аріфмеметова — до 14 років. Чотири роки політв'язні проведуть у в'язниці, а потім ще рік будуть обмежені у свободі пересування. Підсудні винними себе не визнали і вважають своє переслідування політичним.
Хізб ут-Тахрір — це ісламська політична партія. У Росії у 2003 році її визнали терористичною організацією, а причетних до неї почали переслідувати. Звинувачують учасників у "антиконституційній діяльності" та спробі створити так званий „всесвітній халіфат“. Після окупації Криму у 2014 році окупанти поширили дію свого законодавства і на захоплений Крим. У причетності до Хізб ут-Тахрір почали звинувачувати і кримчан-мусульман, таким чином посиливши тиск на кримських татар за незгоду з окупацією півострова.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook
