У лютому минуло 9 років з часу затримання кримчанина Вадима Сірука. У 2016-му його та п’ятьох кримських татар росіяни звинуватили в причетності до ісламської організації Хізб ут-Тахрір, яка заборонена в Росії, проте вільно діє в більшості країн світу. 2019-го за цією сфабрикованою справою російський суд присудив Сіруку 12 років ув’язнення. З дружиною і дітьми політв'язня поспілкувалося Суспільне Крим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Дружина Вадима Сірука Анна Богачова живе з двома донька 10-річною Амірою та на два роки молодшою Ханіфою. Вони єдині її помічниці по господарству.
"Коли чоловіка забрали, я опинилася одна з дворічною дитиною на руках, вагітна, на зйомній квартирі, оплата оренди якої закінчувалася за два тижні, та з кількома тисячами рублів у руках," — каже Анна Богачова.
Так жінка згадує 2016-й. Їхньому шлюбові на той момент було чотири роки. Коли познайомилися у спільній компанії, Вадим і Анна вже були в ісламі.
"До того часу я теж прийняла іслам, напевно, десь рік як. У нас було дуже багато спільного, багато чого обговорити, якісь схожі цінності, шлях, напевно, нам було цікаво спілкуватися разом", — говорить жінка.
Після окупації Криму Вадим допомагав родинам політв’язнів, ходив на незаконні суди. Анна згадує, що років п’ять після арешту їм вдавалося бачитися лише на судах. Там же він вперше побачив молодшу доньку.
"Коли їй було два тижні, вперше вона була на суді в Сімферополі, а я її показала чоловікові — через сітку, коли чоловіка виводили з будівлі суду і вели в автозак. Ось через огорожу він зміг її побачити," — каже жінка.
У 2021-му Вадима Сірука етапували до колонії міста Салават у Башкортостані — це за 2000 кілометрів від Криму. Тоді Анна вперше поїхала на тюремне побачення до чоловіка.
"Ми з дружиною іншого політв’язня разом поїхали в колонію, в Башкирію. Ані я, ані вона до того жодного разу там не були. Тоді ще літали літаки із Сімферополя, ми полетіли. Нікого там не знали, нічого не знали, але якось упоралися. Вона до свого чоловіка, я до свого. Після цього я зрозуміла, що їздити можна, не лячно. Подумала, що можна взяти дітей." — каже Анна.
Уже в 22-му взяла в далеку дорогу доньок. Дівчата згадують зустрічі з батьком, кажуть, вчить слухати маму і допомагати їй, а також просить більше читати.
"Вони щоразу забувають, який тато має вигляд. Спершу взагалі не можуть до нього підійти," — розповідає жінка.
Востаннє на побачення родина їздила до Вадима в листопаді 24-го. Жінка каже, що чоловік за ці роки майже не змінився.
"Скільки я до нього не їздила на суди, в СІЗО, в колонію, він завжди в гарному настрої. Я не знаю, це він радий мене бачити чи сім'ю, чи сам він такий? Я не знаю, він на вигляд бадьорий. Я би не сказала, що він якось змінився за ці роки, хоча в лютому минуло 9 років, як він за ґратами", — говорить Анна Богачова.
З групи кримців, яких судили разом із Вадимом, двоє — Арсен Джеппаров та Рефат Алімов — вже на свободі. Сіруку залишилося ще три роки незаконного ув’язнення.
Що відомо про Вадима Сірука
Вадим був активним членом громади, він долучався до відновлення культових споруд, зокрема мечеті в селі Василівка, займався захистом старовинного кладовища в Сімеїзі, організовував святкові заходи та брав участь у релігійних обрядах.
Після початку російських репресій та переслідувань, спричинених агресією й окупацією Криму, Вадим активно підтримував сім’ї політв’язнів, відвідував незаконні “судові” процеси, надаючи моральну та матеріальну підтримку родинам політв’язнів.
11 лютого 2016 року в окупованих Ялті та Алушті силовики окупаційної адміністрації провели чергові незаконні масові обшуки у будинках місцевих жителів. Разом з Вадимом Сіруком той день були затримані релігійний діяч Муслім Алієв, правозахисник Емір-Усеїн Куку та охоронець школи Інвер Бекіров.
25 червня 2020 року суд міста Власиха у Московській області Росії відмовив Вадиму Сіруку в апеляції.
Після відмови в апеляції політв’язень був етапований до колонії ІК-2 у місті Салават, Республіка Башкортостан, РФ що за понад 2000 км від Криму.
Відразу після прибуття його було незаконно поміщено в штрафний ізолятор на 17 діб. Крім того, через поганий клімат, відсутність нормального харчування та дефіцит вітамінів здоров’я політв’язня постійно погіршується. До того ж він має проблеми із зубами, а тюремний стоматолог майже не з’являється, щоб надати необхідну допомогу.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook
