Колись Крим асоціювався з морем, горами та туристичним бізнесом. До 2014 року щороку сюди приїжджали мільйони відпочивальників. Проте після російської окупації півострів перетворився на мілітаризовану зону. Росіяни завезли сюди десятки тисяч військових, зброю, ракетні комплекси, а місцеву економіку поставили на дотації.
Суспільне Крим розповідає, як колись туристичний півострів росіяни перетворили на військову базу.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Халіт Білялов — ресторатор, який до 2014 року мав у Криму кафе, сім фастфудів і ресторан у центрі Старого Криму. Після окупації він виїхав до Києва, де створив власний заклад східної кухні. Про рідний півострів йому нагадують лише світлини на стінах.
"Вони дуже старі. Їм може бути років десять або більше. І вони завжди зі мною у всіх моїх закладах", — розповідає він.
У Криму, розповідає Халіт, місцеві переважно займалися туристичним бізнесом.
"Хто продавав медову пахлаву, ходив по пляжу. Хто ставив кафешки, хто займався квітами. Всі працювали літній сезон, а взимку всі відпочивали", — зазначив ресторатор.
Туризм у Криму: міф чи реальність?
В останній рік перед окупацією півострів відвідали близько 5,5 мільйона туристів. Але з початком війни Крим почав втрачати статус туристичного регіону.
За даними окупаційної адміністрації, у 2023 році півострів відвідали шість мільйонів туристів. Але реальність інша. Західне узбережжя Криму, де колись були переповнені пляжі, зараз стоїть пусткою. Основні відпочивальники — російські пільговики: вчителі, працівники соціальних служб, яким видають безкоштовні путівки.
"Російська Федерація зі своєю мілітаризацією вбиває Кримський півострів, тобто вони виділяють багато коштів в начебто розвиток туризму, забудову заповідних зон, та інших територій, але насправді туди ніхто не їде, воно не прибуткове, ця інфраструктура зараз використовується з мілітаризаційною складовою", — зазначає представниця президента України в АР Крим Ольга Куришко.
Окрім цього, туристична інфраструктура занепадає. Готелі та пансіонати, які колись приймали тисячі гостей, зараз або використовуються військовими, або просто руйнуються через відсутність догляду та інвестицій.
Колись самодостатній туристичний бізнес в Криму — зараз дотаційний. У 2023-му з російського бюджету на так звану підтримку галузі виділили понад два мільярди рублів. Їдуть до Криму зараз лише росіяни, кажуть у представництві президента України в АРК.
Мілітаризація півострова
Паралельно з туристичним занепадом Крим перетворюється на російську військову базу. На Тарханкуті окупанти розмістили ракетно-локаційні комплекси, радари, системи ППО "Бастіон" і "Панцир-С1".
"Ворог натягнув на терени Криму неймовірну кількість ракетного озброєння. Це система протиповітряної оборони — очевидно для чого. Для того, щоб захистити важливі військово-стратегічні об'єкти, а також об'єкти інфраструктури в Херсонській області. Звісно, що вони натягнули ту величезну кількість ракетного озброєння, зокрема, ті самі балістичні ракети, якими час від часу вони поцілюють по півдню нашої України", — зазначає полковник запасу, ексречник Генштабу Владислав Селезньов.
Окопи на пляжах Криму та військові полігони на території заповідників — це частина інфраструктури, яка насправді слугує військовим цілям. Селезньов зазначає, що дорога Таврида, побудована після окупації, використовується для швидкого перекидання техніки. На початку війни стратегічно важливим був і Кримський міст.
У свою чергу, дії російських окупантів не залишаються без відповіді з боку українських Сил оборони. Згідно з даними ВМС, минулого року Росія змушена була перевести свої великі кораблі з кримських бухт до Новоросійська. ЗСУ також неодноразово завдавали ударів по аеродромах, складах боєприпасів і комплексах ППО на півострові.
Вплив окупації довкілля
Окрім перетворення Криму на військову базу, окупанти завдали величезної шкоди навколишньому середовищу півострова, що оцінюється у понад 14 мільярдів доларів. Ці збитки були зафіксовані Держекоінспекцією України після інциденту з танкерами, що зазнали трощі в Керченській протоці, спричинивши витік мазуту. Наслідки цієї катастрофи мали руйнівний вплив на екосистему Криму: на пляжах залишились нафтопродукти, а в водах півострова з'явились мертві птахи та дельфіни.
Крім того, після окупації росіяни значно погіршили стан кримських природних заповідників, де активно проводяться військові навчання та встановлюються військові полігони. Це також сприяє додатковому забрудненню та знищенню природних ресурсів.
Крим після деокупації
Крим сьогодні — це не лише окупована територія, але й втрачений дім для тисяч людей. За період з 2014 року до початку повномасштабної війни з півострова виїхали не менше 100 тисяч кримчан, як зазначали у представництві президента України в АРК. За останні три роки кількість мігрантів залишилась невідомою.
"Ми, корінні кримчани, вже 10 років не можемо повернутися додому. Це дійсно боляче. Ті, хто має родинні зв'язки з Кримом, зрозуміють мене. Крим — це місце сили, і ти не можеш потрапити туди", — ділиться своїми переживаннями бронзова призерка Олімпійських ігор 2016 року, художня гімнастка Ганна Різатдінова.
Про повернення до рідного Криму після другої вимушеної розлуки з півостровом мріє і Мустафа Джемілєв. Лідер кримськотатарського народу зазначає, що для нього та тисяч кримських татар це не просто бажання, а життєва мета.
"Незалежно від того, що там буде — навіть якщо пустеля — ми все одно повернемося до своєї батьківщини. Крим — це не тільки море. Це люди, це наша історія, наші предки, наша батьківщина", — підкреслює Джемілєв.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook
