У Києві 18 лютого презентували аналітичний звіт "Злочини інформаційної війни". У дослідженні було вивчено понад 400 програм російської пропаганди та зафіксовано 151 прізвище осіб, які закликали до геноциду чи воєнних злочинів. Крім того, було проаналізовано понад 78 висловлювань, пов'язаних із лідерами думок, які сприяють поширенню насильства.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Про це повідомляє кореспондент Суспільного Крим.
"Ми вивчали мову ворожнечі ще з 2014 року, адже російські пропагандисти систематично використовували її у своїх повідомленнях. Ми випустили кілька аналітичних звітів, але після повномасштабного вторгнення стало очевидно, що це вже не просто мова ворожнечі – ці висловлювання містять ознаки злочинів", – зазначила одна з дослідниця журналістка-розслідувачка, дослідниця Кримської правозахисної групи (КПГ) Ірина Сєдова.
У межах дослідження фахівці використовували аналітичні сервіси для аналізу ефірів російської пропаганди. Було вивчено понад 400 різних програм, у яких виявили численні заклики до насильства.
"Ми проаналізували понад 78 висловлювань, що мають зв’язок із лідерами думок – релігійними діячами, філософами, політиками. Загалом зафіксували 151 прізвище спікерів, які закликали до геноциду чи воєнних злочинів", – зазначила Сєдова.
Виявлено, що ці заяви поділяються на 10 основних наративів, серед яких:
- заклики до знищення українців або їхньої ідентичності;
- виправдання війни боротьбою з "нелюдськими звірами";
- твердження про те, що Україна – це лише частина Росії;
- заклики до використання ядерної зброї проти України.
За словами дослідниці КПГ, пропагандисти намагаються обґрунтувати свою агресію, вигадуючи причини для знищення українців. Наприклад, вони заявляють, що це війна не з Україною, а з НАТО та США, або що це боротьба з "терористами" на окупованих територіях.
"Ще один небезпечний наратив – боротьба з русофобією. Російська влада навіть включила це поняття в свою стратегію протидії екстремізму", – наголосила експертка.
Кандидатка психологічних наук, доцент Києво-Могилянської Академії Юлія Крилова-Грек розповіла, що починаючи з 2014 року, Україна була №1 на усіх російських телеканалах. І саме ця масовість впливає на свідомість людей.
"Якщо порівняти результати опитувань 2012 року, коли Україну в Росії вважали дружньою державою, з дослідженнями після 2014-го, можна побачити різку зміну ставлення. Сьогодні пропаганда працює на всіх рівнях, формуючи масову підтримку війни", – зазначила дослідниця.
Вона також звернула увагу на правові аспекти питання, зокрема на складнощі у визначенні межі між мовою ворожнечі та закликами до геноциду.
"Постає питання: що саме можна вважати частковим знищенням національної групи? Чи належать до цього заклики знищити українську політичну націю? Це важливий аспект, який потребує юридичного аналізу", – додала Крилова-Грек.
Серед ключових методів пропаганди вона виокремила використання метафор, ефемізмів та релігійної риторики.
"Наприклад, коли війну називають ‘священною’, це виправдовує насильство з моральної точки зору. Аналогічно працює риторика боротьби з так званим ‘фашизмом’, коли всіх українців зображують як нацистів, обґрунтовуючи необхідність їхнього знищення", – пояснила дослідниця.
За її словами, аналіз мовних конструкцій, що використовуються в російському інформаційному просторі, дозволяє ідентифікувати пропагандистські наративи та підбурювання до насильства. Вона наголосила на важливості подальшого вивчення цього питання для підготовки доказової бази у міжнародних судах.
Водночас випадків притягнення до кримінальної відповідальності за поширення ворожнечі на медіаплатформах, які лунають проти України та українців з боку РФ, у міжнародному праві не існує, каже юристка, незалежна консультантка з питань міжнародного кримінального і міжнародного гуманітарного права Анна Микитенко.
"Натомість, існують гарантії свободи слова, з яких ми й починаємо вивчення взагалі питань заборони пропаганди війни та заборони закликів до геноциду. І свобода слова, зокрема за Міжнародним фактом про громадянські та політичні права та за Європейською конвенцією прав людини, звісно, не є абсолютною. Вона може бути обмежена, наприклад, коли висловлювання можуть спричинити порушення прав інших осіб або ідеться про захист здоров'я або моральності населення", — додала юристка.
Проте важливо, на думку правозахисниці, незалежної експертки та тренерки з питань дискримінації, мови ворожнечі та злочинів на ґрунті ненависті Яни Салахової, важливо і надалі проводити наукові дослідження та демонструвати небезпеку, яку своєю пропагандою поширює РФ.
"Важливо показувати небезпечність того впливу, які несуть ці пропагандистські заклики, наскільки і як вони впливають на те, що люди потім вчиняють злочини. І, включно, власне, основа цих досліджень – розробка ефективних механізмів притягнення до відповідальності. Важливо продовжувати, на прикладі того, що робить Кримська правозахисна група, фінансувати та запроваджувати різні програми системного моніторингу", — наголосила експертка.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook
