Перейти до основного змісту
"Прошу допомогти повернути мою родину", — сестра затриманої ФСБівцями в Ялті Людмили Колесникової

"Прошу допомогти повернути мою родину", — сестра затриманої ФСБівцями в Ялті Людмили Колесникової

Оновлено
Людмила Колесникова
Людмила Колесникова. Соцмережі Людмили Колесникової

У жовтні 2024 року стало відомо, що в окупованій Ялті ФСБ затримала 34-річну Людмилу Колесникову. Жінці вдалося передати листа з СІЗО №2, де її на той час утримували понад два місяці. Людмила повідомила, що приїхала до Криму з Ірландії попрощатися з важко хворою матір’ю, а окупаційні силовики звинувачують її у “держзраді”.

Суспільному Крим вдалося поспілкуватися з рідною сестрою Людмили, Яною. Вона розповіла, як все відбувалося. З міркувань безпеки прізвища Яни ми не називаємо.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Родина Колесникових — корінні кримчани, розповідає Яна, народилися і жили до 2014-го року в Ялті. Людмила — молодша за Яну на 12 років. Вона каже, сестра завжди була відмінницею в усьому: участь в численних олімпіадах, закінчила школу з медаллю, вступила до всіх вишів, куди подавала документи, червоний диплом по завершенню юридичного університету в Харкові.

З 2011-го Людмила працювала слідчою в МВС Криму. Після окупації півострова залишилася працювати в цій же структурі, але вже підконтрольній РФ. До 2018 року на посаді слідчої, останній рік — дізнавачем. У 2019 році звільнилася.

Нині Людмила перебуває в СІЗО Сімферополя. Доки російський окупаційний суд розглядає проти неї справу за “державну зраду”. Правозахисниця Ольга Скрипник називає затримання Колесникової незаконним та політично вмотивованим з боку окупаційної влади.

“Відповідно до українського законодавства, якщо вона вчинила злочин, який передбачений нашим законом, можливо, передбачені дії як-от колабораціонізмЗгідно статті 111.1 ККУ про колабораційну діяльність: Добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території [... ] караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи інше, якщо її і може хтось притягати до відповідальності, то це українські правоохоронні органи. Вони мають встановити всі обставини і висунути відповідну підозру. На сьогодні ж немає того, щоб вона проходила як підозрювана за українським законом. Незалежно від того, що вона робила до 19-го року, дії російських окупантів проти неї у 2024-му році є точно злочином РФ”, – розповідає Ольга Скрипник.

Джерела Суспільного в правоохоронних органах України також підтвердили, що наразі Людмила Колесникова не фігурує у кримінальних провадження у будь-якому статусі.

Ялта, Крим
Ялта, Крим. Олександра Єфименко

"Зустрілися всією родиною вперше за багато років"

Після окупації Криму Яна виїхала з півострова, а Людмила залишилася. Поїхала після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Отримала тимчасовий захист в Ірландії, там жила в родині, яка її прийняла, закінчила б’юті-курси, влаштувалася на роботу. Але хвороба мами зібрала сестер в Криму знову в травні 2024 року.

"Мамі діагностували рак, їй видалили шлунок, інші уражені хворобою органи. Вона пройшла декілька курсів хіміотерапії, боролася стільки, скільки могла. Вже в лікарні їй відмовилися призначати новий курс хіміотерапії, побоюючись, що організм не витримає. Призначили паліативний догляд. Ми з сестрою розуміли, що маємо якось дістатися додому, щоб побути з мамою. Я приїхала в травні, через багато кордонів, пройшовши фільтрацію. Люда приїхала 1 червня. Це був період, коли ми зустрілися всією родиною вперше за багато років", — розповідає Яна.
Яна і Людмила
Яна і Людмила. Фото з родинного архіву

"Обіцяли, що Людмила повернеться за кілька годин"

Матір Яни і Людмили померла 15 червня 2024 року. А 27 червня до них у дім прийшли з обшуком співробітники ФСБ, каже Яна. Додає, що це було пізно увечері, в дім матері прийшли четверо ФСБівців з двома понятими.

"Ми цього не очікували. Вони вийняли всі документи, забрали Людині паспорти, електронні носії, банківські картки, СІМ-карти. Вилучили мамині телефони, планшет. Сказали, що Людмилу забирають. Ми були дуже здивовані, тому що постанови на затримання не було. Нам не давали подзвонити адвокату і укладеного договору не було. Поряд з домом є юридична контора, мені дозволили вийти, але, враховуючи пізню годину, там вже було зачинено. Мені вдалося додзвонитися до адвоката, але коли він приїхав, його не пустили. Обіцяли, що Людмила повернеться за кілька годин, але вона так і не повернулася. Звичайно, я не спала всю ніч", — розповідає Яна.

Зранку вона обдзвонила всі установи, де теоретично могла перебувати молодша сестра, але ніхто не давав жодної інформації. Пізніше Яна уклала договір із адвокатом і вони почали шукати Людмилу разом. З'ясували, що спочатку Людмилу утримували в будівлі ФСБ у Ялті, а згодом її перевезли в будівлю окупаційного МВС у тому ж місті.

Наступного дня стало відомо, що на Людмилу склали адміністративний протокол за статтею про "дрібне хуліганство". За версією російських силовиків, Людмила "висловлювалася нецензурною лайкою у громадському місці, а на зауваження не реагувала" — це цитата з постанови рішення про адміністративний арешт, яка є у відкритому доступі на сайті Ялтинського міського суду.

28 червня "суддя" Олена Бекенштейн визнала Людмилу Колесникову винною в адміністративному правопорушенні і призначила їй 12 днів адміністративного арешту.

Окупаційна суддя Олена Бекштейн
Окупаційна суддя Олена Бекштейн. Скріншот з YouTube каналу "Студія Ялта ТБ"
"Адміністративна справа це — абсолютно фіктивна історія з метою її затримання. Це було зроблено спеціально, щоб закрити людину та мати до неї доступ, а також до всіх її гаджетів і документів. Можна подумати, вона ходила вулицею, а ФСБівці дивилися з-за рогу і думали: "О вона нецензурно лається, зараз ми її затримаємо". Ну, дурня ж", — пояснює Яна.

Вона відклала свій від'їзд з півострова і чекала на Людмилу. Яна каже, що всі 12 днів боялася повертатися додому, ходила містом до пізньої ночі: "Різко порожній будинок. Мами немає, сестри немає. Ця ситуація дуже сильно тиснула. Надворі хоч щось шумить. А там ти як у пекло поринаєш. Єдиний, хто зустрічав мене, коли я приходила — кіт".

Після 12 діб адміністративного арешту Людмила повернулася додому. Російські силовики наказали їй не виходити з квартири, хоча прямої судової заборони не було. Всі документи в жінки вилучили ще при обшуку. Сестри вирішили, що їхати з Криму потрібно Яні.

Весь час вони спілкувалися, але 29 липня Людмила не зателефонувала. 3 жовтня Яна дізналася, що на сестру відкрили кримінальну справу. В цей же час від Колесникової надійшов лист із СІЗО.

4 жовтня 2024 року російські силовики офіційно порушили проти Людмили Колесникової кримінальну справу за статтею 275 КК РФ, її звинуватили у "державній зраді". Близько двох місяців, з моменту її затримання і до відкриття кримінальної справи, Людмила перебувала в СІЗО № 2 міста Сімферополя.

Людмила Колесникова
Людмила Колесникова. Фото із соціальних мереж

Кіт вижив після трьох тижнів у зачиненій квартирі

Коли ФСБівці затримували Людмилу вдруге, у квартирі залишився кіт Гельсінки. Яна розповідає, що коли Людмила поїхала в Ірландію, його доглядала мама. Він став улюбленцем всієї родини. Російські силовики не дозволили випустити тварину на вулицю і кіт залишився в зачиненому приміщенні сам. Людмила довгий час думала, що Гельсінки помер від голоду. Про кота вона згадує в єдиному листі, який передала зі слідчого ізолятора.

Яна розповідає, що Гельсінки вижив. Він пробув близько трьох тижнів у зачиненій квартирі, знайшов корм, який йому залишила Людмила, а коли котяча їжа закінчилася – гриз горіхи, сухофрукти і суху дитячу суміш, яку знайшов у кухонних шафках. Зараз йому знайшли нових господарів, каже Яна і жартує: "З котом ми постійно на зв'язку".

Кіт Гельсінки
Кіт Гельсінки. Фото з родинного архіву

"Люда – єдина, хто в мене лишився"

Зараз, Людмила Колесникова перебуває в СІЗО №1 міста Сімферополя, термін тримання під вартою їй продовжили до 3 березня 2025 року. Відомо, що 21 січня очікується перше судове засідання по суті.

Сестра каже, що нещодавно їй вдалося через адвоката передати ліки для Людмили, вона захворіла в СІЗО та сильно схудла. Інша ситуація з книгами, Яна каже, що нічого з книжок, які просила Людмила передати не вдалося: ані словники з англійської мови, щоб підтримувати рівень, ані конституцію РФ.

У чому саме звинувачують Людмилу — адвокат через таємність справи за статтею обвинувачення "державна зрада" не коментує.

"На судовий процес налаштована позитивно. В будь-якому разі матеріали, доказова база щодо абсурдності цього звинувачення у нас щонайменше є. Саме перебування в умовах ізоляції, я думаю, не треба навіть пояснювати. Людина в будь-якому випадку буде пригнічена. Дуже засмучена через те, що має обмеження, наприклад у поштовій кореспонденції", – каже адвокат Людмили.

Він додає, що офіційної заборони на листування в Людмили немає, але її у цьому обмежують, використовуючи ізоляцію від зовнішнього світу, як ще один метод тиску на Колесникову.

Яна хвилюється, що після суду сестру можуть етапувати з Криму на територію РФ і вона зовсім втратить з нею зв'язок:

"Я прошу звернути на це увагу, поки я знаю, де вона. Поки ще її не відвезли вглиб Росії, щоб її обміняли. Попереду — суд. Люда — єдина, хто в мене залишився. Я дуже прошу допомогти мені повернути мою родину".
Людмила Колесникова
Людмила Колесникова. Фото із соцмереж

У 2024 році "значно зросла кількість жінок, які були затримані за сфабрикованими справи в Криму", каже правозахисниця Ольга Скрипник. За її словами, відомо про, щонайменше, сімох кримчанок з подібними обвинуваченнями.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook

Топ дня
Вибір редакції
На початок