26 грудня 2024 року окупаційний суд Севастополя засудив 58-річну Оксану Сенеджук, головну спеціалістку Науково-дослідного інституту містобудування та архітектури, до 15 років позбавлення волі за звинуваченням у "державній зраді".
За інформацією Генпрокуратури РФ, жінка нібито “фотографувала кораблі Чорноморського флоту та передавала ці знімки українській розвідці”. Українські правозахисні організації оприлюднили спільну заяву, в якій йдеться, що справжньою причиною затримання Оксани Сенеджук є її політичні погляди і публічний осуд агресії РФ проти України.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Суспільне Крим поспілкувалося з донькою Оксани Сенеджук Марією Костюк, її знайомою Тетяною Рихтун та правозахисницею Ольгою Скрипник.
"Мама не виїхала з Криму через стареньких батьків"
Оксана Сенеджук — філологиня за освітою, до окупації півострова працювала у Севастопольській міськадміністрації. Має відзнаки за свою роботу та активну громадянську позицію до 2014 року. Вона була активісткою Помаранчевої революції та Євромайдану, — розповідає донька.
“Вона брала участь у різних акціях, їздила сюди, в Київ, на революції. Мама отримала значок “Активний учасник Помаранчевої революції”. А в Севастополі [до 2014 року] працювала у відділі внутрішньої політики. І там всіма силами викладалась в самоуправління в місті. ФСБ викликали її на допити протягом цього всього періоду: до повномасштабної і за час повномасштабної війни.”

Сама Марія поїхала з Криму одразу після його окупації Росією у 2014 році. Наразі проживає в Києві. Каже, мама з татом теж хотіли виїхати, але не змогли залишити в Криму своїх стареньких батьків.
“Вони лишились, бо у тата була старенька мама, вона вже померла, на жаль. І у мами теж старенька, бабусі 86 років, то мама не хотіла залишати її і їхати, бо бабуся виїжджати не могла і не хотіла, то мама хотіла вже догледіти її. Тому, на жаль, не виїхали вони вчасно”, — розповідає Марія.
Марія розповідає, що ФСБівці почали переслідувати її проукраїнську родину в Криму з осені 2023 року:
“Почалося все з моєї двоюрідної сестри. До неї було якесь питання, її викликали в ФСБ, змусили якесь відео записати, вибачитися і все на тому. Але почали, напевно, після того ще далі перевіряти всю сім'ю. Ну і, зрозуміло, що вся сім'я має проукраїнські погляди. Ще тоді вони прийшли перший раз з обшуком, вилучили всі ноутбуки, телефони. Тобто це тривало рік, навіть більше”, — згадує Марія.
Про арешт мами їй розповів батько:
“Я так розумію, були якісь доноси від сусідів. І вони (ФСБ - ред.) прийшли ще раз з обшуком. Тобто, вони приїхали додому, був, здається, тільки тато вдома, а маму забрали з роботи. Це 14 серпня. І, ну, і все, одразу її повезли в відділок ФСБ в Севастополі”, — розповідає донька Оксани Сенеджук.
15 серпня 2024 року, за рішенням окупаційного Ленінського райсуду, Оксану Сенеджук взяли під варту. Окупанти помістили жінку в СІЗО-1 у Сімферополі і висунули звинувачення у “державній зраді”.
“Швидко забрали і повезли. При тому, що в неї здоров'я так собі, серце хворе і їй стало погано ще на першому суді. Їй запропонував лікар, що давайте в лікарню, може, на якийсь час, але адвокат на той момент була від ФСБ і вона сказала, що вас зараз нікуди не повезуть, все буде нормально. Зараз буде суд, вас відпустять чи під домашній арешт. Ну мама така: "Ну, добре, не поїду в лікарню, давайте там суд і може дійсно домашній арешт, але сталось не так, як гадалося. Одразу забрали і все. Після того вдома вона не була. Тільки на суди її привозили до Севастополя”, — розповідає Марія.
26 грудня окупаційний Севастопольський міський суд присудив 58-річній Оксані Сенеджук 15 років позбавлення волі за звинуваченням у “державній зраді”. Їй також призначили штраф у розмірі 200 тисяч рублів (77 тис. грн). “Обвинувачення” ґрунтувалося на тому, що жінка жила неподалік моря і нібито передавала українській розвідці відомості про дислокацію кораблів Чорноморського флоту РФ.
Цей “суд”, розповідає Марія, відбувався у закритому режимі, не пустили навіть найближчих родичів — матір, брата та чоловіка. Зараз донька спілкується з мамою через батька. Той перебуває в Криму і може писати листи та інколи телефонувати через російський “Зонателеком”. Остання розмова з татом, зізнається донька, її дуже стривожила:
“Тато каже, мама взагалі шість днів не їла перед “судом”, погано почувається, бо все ж таки теж їй 58 років, з серцем недобре. І загалом у неї зараз такий настрій, що мені страшно за неї. Тато каже, що вони розмовляють і вона каже: "Я не буду сидіти такий термін. Я щось зроблю”. І я розумію, що вона така принципова, що може щось зробити з собою”, — каже Марія.
Донька розповідає, що мати відмовилася від послуг адвокатки, запропонованої ФСБ, ще на початку “процесу”, далі її захищав інший адвокат. Зараз родина планує подавати апеляцію, проте єдина надія — скорочення терміну ув’язнення, про скасування вироку навіть не йдеться. Порятунком матері, каже Марія, міг би бути обмін.
“Я вже зверталася і в Меджліс, може там з їх боку вони з обмінами кримчан якось допоможуть. В Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, вони прийняли звернення. Десь вона вже є в списках, але ж, зрозуміло, що ці списки великі зараз і багато людей на обмін. Тим паче, вона цивільна, а я розумію, що, може, військових швидше поміняють і міняють взагалі, ніж цивільних”, — розповідає Марія.
“ФСБ відпрацьовує список українських громадян, які брали участь у революції в 14-му”
На наступний день після оголошення окупаційним судом “вироку” Оксані Сенеджук 15 українських правозахисних організацій оприлюднили спільну заяву, в якій йдеться про те, що справжньою причиною затримання Оксани Сенеджук є її політичні погляди — вона публічно висловлювала свій осуд агресії РФ проти України. Правозахисники закликали, зокрема, українські органи влади розслідувати незаконне ув’язнення громадянки України Оксани Сенеджук та запровадити санкції щодо причетних до цієї “справи” росіян. А уряди іноземних держав та міжнародні організації — сприяти звільненню жінки з російського ув’язнення.

Серед підписантів — Кримська правозахисна група. Її очільниця Ольга Скрипник вважає, що 15 років позбавлення волі для 58-річної Оксани Сенеджук можна вважати смертним вироком.
“Вирок в 15 років він дійсно є настільки страшним, оскільки в такому віці і стані здоров'я вкрай важко перенести таке покарання в російських тюрмах, де дуже жахливі умови тримання. Те, що ми зараз можемо проаналізувати зі справи, ми бачимо, що, в принципі, вона доволі типова з точки зору фальсифікації, тому що це справа, яка фабрикувалася ФСБ. І ми вважаємо, що реальна причина переслідування Оксани — це власне, її позиція, яку вона не ховала, в тому числі і після 22-го року”, — каже Ольга Скрипник.
Журналістка Тетяна Рихтун до окупації у 2014 році працювала в Криму і, розповідає, — з робочих питань часто перетиналася з Оксаною Сенеджук.
“Я її знала в часи роботи в Севастопольській державній адміністрації. Це була дуже компетентна людина, як кажуть, людина на своєму місці, завжди привітна, завжди можна було отримати в неї консультацію. Це був відділ, здається, внутрішньої політики. Тобто, які події де відбуваються в адміністрації, залежало від їхньої роботи і від того, наскільки вони інформували про це журналістів. Оскільки я працювала не один рік, то не те що претензій, якихось навіть непорозумінь ніколи не було. Дуже привітна, дуже приємна в спілкуванні людина”, — згадує Тетяна Рихтун.
Вона теж вважає цей “вирок” окупаційного суду вбивчим для Оксани Сенеджук.
“15 років для жінки, якій 58 років, це просто вбивчий вирок. Просто вбити, просто заживо хоронити людину. Я не думаю, що вона взагалі могла зробити щось протиправне, але росіяни, вони кожного підозрюють і діють досі за принципом Сталіна — була б людина, а злочин для неї знайдеться”, — каже Тетяна Рихтун.
За словами доньки Оксани Сенеджук, у СІЗО Сімферополя в камері з її мамою перебували ще шість жінок та дівчат, яких росіяни теж звинуватили за статтею - “держзрада”. Аналізуючи подібні “справи”, правозахисниця Ольга Скрипник відзначає схожість формулювань та тенденцію в окупованому Криму.
“Я маю припущення, що зараз ФСБ відпрацьовує окремий список активних українських діячів, громадян, які брали участь саме в революції в 14-му році. Тому що ми бачимо по затриманнях, які відбуваються, що саме серед цих людей, в тому числі жінки, як пані Оксана та інші, що вони якраз були власне учасниками таких акцій протесту в 14-му році. Тому ми передбачаємо, що це окрема вказівка Москви, з ФСБ Москви, тому що, в принципі, вони основні куратори цього всього”, — зазначає Ольга Скрипник.
Ольга Скрипник вважає, що росіяни бояться реального спротиву на півострові, водночас фабрикують “справи” проти “диверсантів” та “зрадників”, щоб просувати пропагандистський наратив ФСБ про існування великих терористичних та шпигунських груп і тотальну загрозу з боку українських громадян.
Фото надані донькою Оксани Сенеджук.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook