Олександр Сізіков — один із понад сотні кримських мусульман, яких російські силовики переслідують за тяжкими кримінальними статтями. Незрячого фігуранта четвертої Бахчисарайської групи у "справі Хізб ут-Тахрір" окупанти засудили до 17 років позбавлення волі.
Мати політв’язня Олена розповіла Суспільне Крим, що встиг зробити син за останні чотири роки, коли перебував під домашнім арештом та в якому стані наразі знаходиться Олександр.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
"Зробив дім. Перекрив дах. Підняв на дві цеглини. Пінопластом утеплив. Оце все побудував. Оцей сарай старий повністю зніс, новий за чотири роки повністю з нуля побудував", — наголосила жінка.
У Олександра перша група інвалідності та ще низка хронічних захворювань. Зір чоловік втратив п’ятнадцять років тому.
"Він пережив тяжку аварію. У нього металева пластина у голові. Немає селезінки. Він повністю сліпий на обидва ока. Йому необхідно приймати ліки. Щотри місяці проходити профілактичне лікування", — розповіла мати Олександра.
За словами Олени, сина ці недуги не зламали. Олександр має сильну жагу до життя — любить читати і слухати музику.
"Він навіть почав вивчати арабську мову. Це все його книги. Спеціально на замовлення робили, щоб за Брайлем людина могла вивчати мусульманську релігію, молитви, хадіси".
Зазначається, що шрифт Брайля Олександр опанував ще й для письма. Завдяки цій навичці політбранець згодом склав перелік на понад шістдесят пунктів порушень його прав російським судом.
"Саня, він молодець. Він дійсно герой. Така от сильна, вольова людина. Жага до життя. Дуже справедливий... Написав цілий список порушення цих прав. Їхній закон за вироком. У нього тут 63 пункти", — розповіла Олена Сізікова.
Окупаційна влада звинувачує Олександра у створенні осередку мусульманської партії Хізб ут-Тахрір. Вона вільно діє у багатьох країнах світу, проте в Росії визнана терористичною, а її членів переслідують.
Вперше російські силовики затримали Сізікова у 2020 році. Тоді ж окупаційний Сімферопольський суд відправив його під домашній арешт, що тривав до 14 вересня 2024-го.
"Ані зібратися, нічого не дали. Зайшли. Він лежав, спав. Погано почувався зранку. Тягнули. Нашвидку він зібрався. Він не збирався, я його збирала. Він тільки вдягнувся, а цей, не знаю його як назвати, нелюд, тягнув. Погрожував, що застосує до нього фізичну силу, якщо він буде пручатися. Я кажу: “Яке пручатися? Він не бачить. Він лише на звук може реагувати”, — розповіла мати політвʼязня.
Російські силовики повідомили Олені, що виконують вирок апеляційного суду, який напередодні залишив в силі рішення попередньої інстанції — 17 років позбавлення волі.
"17 років — це рахуйте смертельний вирок... Ніякого пом’якшення вироку. Не вказано, що у нього є інвалідність. Ось просто написано, що має якусь інвалідність", — наголосила Сізікова.
Окупанти помістили Олександра спершу в ізолятор тимчасового тримання у Бахчисараї.
"Після цього, звісно, валер’янка щодня, нерви, нічого не можу ані їсти, ані пити взагалі... Посадили у камеру, скла не було. Сусід по камері там застудився, його лікували. Саша давав свої ліки, які у нього з собою були, які я встигла дати", — розповіла мати Олександра.
За тиждень політв’язня перевезли до одного із Сімферопольських СІЗО. Там його утримують і дотепер. Під час переміщень він загубив молитовний килимок. Сізікова розповіла також, які їй вдалося потрапити на побачення до сина.
"Я зайшла. Він сидів так напівобертом. Він навіть не знав куди повернутися обличчям, навпомацки сидів. Я йому кажу: “Сину, повернися до мене обличчям”. І він навпомацки торкався і питав... Загалом, через решітку, через скло ми з ним спілкувалися. Дві з половиною години десь. Загалом він не скаржиться. Але те, що не може обходитися без сторонньої допомоги, це його пригнічує. Доводиться все робити навпомацки, добре, що палицю у нього не забрали", — зауважила жінка.
Олена наголошує, що її сина окупанти засудили незаконно.
"Вирок підтасований. Таємні свідки, докази підкинуті, начебто, забороненої літератури. Все це — сфабрикована справа. Бо людина має свій погляд на життя, активний, має власну позицію — людську і релігійну", — зазначила Сізікова.
За даними захисниці Олександра Сізікова, речовими доказами у його справі, зокрема, стали книги релігійно-політичного змісту. Звичайні книги, які, на думку російських слідчих, читав незрячий чоловік.
"Це підло просто. Затирається все. Все, що можна. І світова спільнота має на це реагувати. Якщо зло не карати, воно буде ще більше квітнути і нахабніти", — підсумувала Олена Сізікова.
Наразі Олександр очікує на огляд у медсанчастині Сімферопольського СІЗО. Працівники установи заявили, що самі проведуть медогляд і відмовилися прийняти документи про стан здоров’я політв’язня через нібито застарілі дані.
Що відомо про другу Сімферопольську групу "справи Хізб ут-Тахрір"
27 березня 2019 року в Криму пройшли масові обшуки в будинках кримських татар. Слідчі дії проводили в Кам'янці, Строганівці, Білому Сімферопольського району. Окупанти затримали 20 кримських татар за підозрою в причетності до міжнародної політичної партії Хізб ут-Тахрір.
Ще трьох осіб російські спецслужби оголосили в розшук. 28 березня 2019 року вони відзвітували про затримання ще трьох кримських татар у місті Аксай Ростовської області Росії. Серед затриманих був цивільний журналіст "Кримської солідарності" Осман Аріфмеметов.
Того ж дня окупаційний Київський районний суд Сімферополя заарештував всіх затриманих, обравши їм запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Влітку 2019 року кількість затриманих по цій групі "справи Хізб ут-Тахрір" збільшилась до 25 людей. Багато із затриманих були активістами громадського правозахисного руху "Кримська солідарність", відомого своєю активною роботою із захисту жертв політичних переслідувань у Криму. Серед них є правозахисники, громадянські журналісти та волонтери.
Через величезний обсяг матеріалів окупанти розділили кримінальну справу з 25 учасників на п'ять п'ятірок підсудних.
24 листопада 2022 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону визнав фігурантів справи винними в терористичній діяльності та спробі захоплення влади. Енвера Аметова і Яшара Муєдінова засудили до 13 років колонії суворого режиму, а цивільних журналістів Руслана Сулейманова, Рустема Шейхалієва і Османа Аріфмеметова — до 14 років. Чотири роки політв'язні проведуть у в'язниці, а потім ще рік будуть обмежені у свободі пересування. Підсудні винними себе не визнали і вважають своє переслідування політичним.
Хізб ут-Тахрір — це ісламська політична партія. В Росії у 2003 році її визнали терористичною організацією, а причетних до неї почали переслідувати. Звинувачують учасників в "антиконституційній діяльності" та спробі створити так званий "всесвітній халіфат". Після окупації Криму у 2014 році окупанти поширили дію свого законодавства і на захоплений Крим. У причетності до Хізб ут-Тахрір почали звинувачувати і кримчан-мусульман, таким чином посиливши тиск на кримських татар за незгоду з окупацією півострова.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook
