Перейти до основного змісту
Як ратифікація Римського статуту вплине на покарання колаборантів та відповідальних за окупацію Криму: думка експертів

Як ратифікація Римського статуту вплине на покарання колаборантів та відповідальних за окупацію Криму: думка експертів

Ексклюзивно

21 серпня Верховна Рада ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду. За відповідний законопроект №0285 проголосували 281 народний депутат.

Суспільне Крим поспілкувалося з експертами, щоб дізнатися як ратифікация Римського статуту вплине на покарання кримських колаборантів, так званих "самооборонівців" і відповідальних за окупацію Криму.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Експерт Асоціації Реінтеграції Криму Борис Бабін зазначив, що після ратифікації Римського статуту Україна зможе брати участь у дискусіях щодо його вдосконалення, зводити нові склади злочинів та брати участь у контролі за виконанням Статуту третіми країнами, а також брати участь у кадровій політиці, фінансовій політиці в Гаазі, в обранні суддів від України, в делегуванні українських правоохоронців у штат офісу МКС, реформувати систему українського кримінального процесу.

"Ми маємо величезний пласт того, що мали давно вже досягти... Публічно виявилося, що начебто після ратифікації Римського статуту українські комбатанти, військовослужбовці чи чиновники можуть бути притягнуті за щось до відповідальності в Гаазі. Ми ці зобов'язання на себе взяли у 2014 році. По-перше, якщо б дійсно хтось вчинив — це давно було під юрисдикцією Гааги. По-друге, не слід забувати, що МКС це не райвідділ поліції і не районний суд. Він притягує до відповідальності за більш масштабні воєнні злочини, за злочини проти людяності... Для того, щоб ми могли просити в Гаазі видавати на когось ордер має бути, по-перше, склад злочину. По-друге, це питання в Гаазі хтось має підіймати. Якщо в штаті Офісу є громадяни України – це, погодьтеся, буде простіше робити аніж листуванням", — наголосив Бабін.

Окремо він виділив фігурантів так званої "кримської самооборони". Зокрема, скоєнні ними злочини складно кваліфікувати і проводити через суд.

"Бо норми недосконалі. За 10 років накопичилося десятки проєктів і це нікуди не призвело. А після ратифікації у нас не буде вибору. І нарешті ми впорядковуємо наші кримінальне і кримінально-процесуальне законодавства", — зазначив Бабін.

Адвокаційний та комунікаційний менеджер Ukrainian Legal Advisory Group (ГО “Українська правова консультативна група”) Арьє Мора розповів, що ратифікація Римського статуту дозволить покращити роботу МКС по Україні та посилити українські впровадження на національному рівні.

"Тобто те, що розслідує та переслідує Україна. Щоб Україна могла своїми діями, по-перше, осилити сам Міжнародний кримінальний суд в очах міжнародної спільноти, а, по-друге, брати повноцінну участь в його роботі. І, власне, щоб голос України був почутий та врахований МКС", — наголосив Мора.

Відповідаючи на запитання, чи зможе українська влада вимагати арешту колаборантів Константінова і Аксьонова, Арьє Мора зазначив, що повноваження в МКС щодо розслідування їхніх дій вже є.

"Відповідно, і вимагати, а точніше адвокатувати, радше, ми можемо. Вимагати — ні. Тому що суд вирішує, Офіс прокурора МКС сам вирішує, що саме він розслідує в залежності від того, яка є доказова база і які в нього є ресурси. Але також залежить від того, чи має можливість, бажання по цих випадках розслідувати Україна сама ці справи. Ми знаємо, що впровадження по цьому також відбувались, тому, гіпотетично, це все, що можливо, що якісь справи з цих справ можуть бути відкриті", — розповів він.

Також за словами Мора, існує певна проблема в тому, що МКС наразі дивиться насамперед на події з 24 лютого 2024 року. Відповідно мало приділяє уваги подіям до повномасштабного вторгнення.

"Ратифікація прямо на це не впливає, але вона дозволяє і створює більше можливостей Україні, як державі, взаємодіяти з судом на різних рівнях. Щоб сприяти тому, щоб суд більш всеосяжно розслідував... В наших силах як держави, як повноцінної і повноправної членкині Римського статуту, країни-учасниці, власне, впливати на те, щоб у суді було більше можливостей розслідувати більше подій. І з більшою ймовірністю подій в Криму до 2022 року можуть потрапити у фокус уваги", — зауважив експерт.

Чи понесуть відповідальність кримські колаборанти та причетні до окупації півострова — це інше питання, зазначає Мора. Відповідальність та переслідування цих злочинів буде відбуватись як в рамах МКС, так і в рамках інших механізмів правосуддя.

"Важливо розуміти, що МКС не зможе розслідувати дуже багато випадків. І той факт, що вже є 6 ордерів на арешт, це насправді серйозний вже такий темп розслідування. Скільки ще таких буде ордерів на розслідування ми точно не знаємо... І ще нам потрібно дивитись на архітектуру правосуддя ширше: які в нас зараз є інструменти, щоб притягнути до відповідальності членів незаконних формувань, Аксьонова і всіх інших. Чи вистачає ресурсів і законодавчої рамки, яка є на національному рівні і чи зможуть зараз свідчити прокурори в достатній мірі, як переслідувати за ті порушення на національному рівні", — підсумував він.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та Facebook

Топ дня
Вибір редакції
На початок