60 “Калібрів” одночасно: Олег Катков про максимальний залп та ракетні запаси росіян в Криму

60 “Калібрів” одночасно: Олег Катков про максимальний залп та ракетні запаси росіян в Криму

Ексклюзивно

Днями очільник ГУР Кирило Буданов заявив, що Росія накопичувала в окупованому Криму крилаті ракети "Калібр" і може застосувати їх найближчим часом.

Скільки “Калібрів” накопичили росіяни, про ймовірність масового застосування “Цирконів” та чи можливо знищити російські підводні човни у Чорному морі Суспільне Крим поспілкувалося з головним редактором військово-аналітичного порталу Defence Express Олегом Катковим.

Ви аналізували, наскільки масштабні наразі запаси “калібрів” в Криму?

Якщо росіяни не використовують “Калібри”, які виробляють, умовно 20-35 одиниць на місяць, доволі довгий час, мова йде про місяці, звісно вони їх накопичують. Стосовно можливих запасів — у теорії мова йде про 245-285 одиниць накопичених крилатих ракет морського базування "Калібр". Інша справа, скільки саме вони їх виробляють, бо, насправді, ніхто ж не стоїть кожен день і не перевіряє, скільки дійсно виготовлено у РФ певних видів ракет. Але, об'єктивно, якщо ворог не застосовує певні види озброєння, то вони його накопичують. Так, в середньому запаси "Калібрів" наразі можуть бути 250 одиниць. Враховуючи дальність такої ракети — від півтори тисячі кілометрів, а насправді мова йде про більші дальності — то під загрозою ударів вся територія України.

Чи є дані, який максимальний одночасний залп цих ракет можуть задіяти росіяни?

Якщо вони якимось чином зможуть зарядити абсолютно всі пускові комірки, які в них є, на всіх ракетних кораблях Чорноморського флоту, це можна порахувати. Два фрегати проєкту 11356Р "Адмірал Ессен" та "Адмірал Макаров" — до 8 ракет у кожному, тобто 16 одиниць. Три малих ракетних кораблі "Буян-М" "Вишній Волочок", "Інгушетія" та "Грайворон" — до 8 ракет у кожному, у сумі  24 ракети. Малий ракетний корабель "Каракурт" — до 8 ракет. Три підводні човни "Варшав'янка" — до 4 ракет у кожному, тобто 12 ракет. У сумі теоретично виходить до 60 одиниць, але це дуже малореалістично.

На рахунку України знищений торік у вересні російський підводний човен “Ростов-на-Дону”.  Чи мають Сили оборони засоби, щоб нейтралізувати решту, і наскільки це складні цілі? Можливо, росіяни ховають їх під водою?

Це була єдина унікальна ситуація, перша в світі, коли крилатими ракетами було знищено підводний човен. Підводні човни ще з Другої світової війни мають таке обладнання, як шноркель, і можуть перебувати під водою весь час бойового завдання. “Варшав’янки” також мають таку технологію. На базах, звісно, вони знаходяться на поверхні. Проте важко вразити підводний човен, який знаходиться в Новоросійську, враховуючи, що вони там баржами закрили вхід у бухту навіть. Якщо ми беремо такі речі, як дальність, то є обмеження щодо використання західного озброєння по території Росії. А от пошук підводних човнів, які перебувають на бойовому завданні, тобто під водою, це цілий комплекс речей. Це безпосередньо наявність літаків або вертольотів протичовнової авіації, які мають знаходити підводні човни за рахунок складних технологій. Використовувати буї, сенсори. І зрештою мати можливість ураження підводного човна.  Це величезний комплекс завдань, які використовують сегменти протичовнової оборони у військово-морських силах багатьох країн. В умовах, які зараз є, то Україна не має таких можливостей. Тому знищений підводний човен "Варшав'янка" в окупованому Севастополі — це унікальна ситуація, бо він знаходився у сухому доці.

Чому росіяни останнім часом не виводили в Чорне море кораблі-носії ракет?

Була інформація, що в них немає інфраструктури для заряджання ракет "Калібр" у Новоросійську. Вона залишилася в окупованому Севастополі. Там зараз знаходиться чи була перенесена — під питанням. Але знову ж таки, є заява очільника ГУР МОУ, що вони накопичували ракети. Тобто ворог масовано використовував "Калібри" і їхній запас впав нижче критичної межі. Треба розуміти, що "Калібри" є основною крилатою ракетою для всіх ВМС РФ. Тобто це основна ракета, яка використовується всіма новими російськими кораблями на всіх флотах. Не лише в Чорному морі. Не лише проти України. Це ракета створена для того, щоб використати, наприклад, у війні з НАТО. Вони дійшли до певної межі — нижче запасу мінімального, який необхідний для підтримання боєздатності. І цей запас потрібно було відновити. Але це не виключає те, що бухта у Новоросійську дійсно має інфраструктурні обмеження як військова база.

З приводу “Цирконів” — наскільки росіяни масово можуть використовувати ці ракети?

Якщо ми говоримо про такі ракети, як “Калібри”, коли йдеться про сотні ракет, то стосовно “Цирконів” це нереалістичні цифри. "Циркон" — це нова розробка, абсолютно нового технологічного рівня. Це верхівка російських можливостей військово-промислового комплексу, їхніх ракетних технологій. Бо там використовується прямоточний гіперзвуковий двигун. У "Кинджалі", який вони також називають гіперзвуковим, використано звичайний твердопаливний прискорювач. Різниця між цими двома технологіями, як між каменем і ракетою. Тобто камінь можна кинути доволі сильно, але він же сам не летить. От “Кинджал” просто розганяється до цих швидкостей після того, як твердопаливний двигун відпрацював, він починає гальмувати через тертя об атмосферу. Це технологія, яка заснована на твердопаливному двигуні. “Циркон” має прямоточний гіперзвуковий двигун і під час всього свого польоту, за наявними даними, має швидкість стабільну, крейсерську — 5,5 махів. Тобто постійно підтримує швидкість, яка вже є гіперзвуковою. Це абсолютно нова технологія для росіян. Тому "Циркон" не те що золотий, він діамантовий. Я не можу сказати, скільки він коштує, але він точно в рази дорожчий за "Кинджал". Тобто мова не йде про масовість. Ворог тестує свої розробки. Тому що той же “Циркон”, він кілька разів приймався на озброєння, але остання заява була взимку цього року від очільника НПО “Машиностроения”, яке його розробляє, що він ще не прийнятий.

З чого росіяни запускають ці ракети і чому саме з Криму?

Стосовно того, як їх запускають, є дві версії. Перша — це те, що вони модернізували під запуск "Цирконів" береговий ракетний комплекс "Бастіон", який запускає "Онікси". Річ у тім, що "Циркон" створювався, щоб входити у стандартну пускову шахту, з якої випускаються "Калібри" і "Онікси". Цю задачу, вочевидь, не було вирішено. Ракета "Циркон" довша за габаритом. Хоча нема жодного зображення "Циркона" для розуміння. Є лише розмиті стопкадри, низькоякісне відео, яке продукувало Міноборони РФ. Тобто, невідомо, який вигляд має "Циркон". "Кинджал" сфотографовано з усіх сторін, а "Циркон" — ні. Є припущення, що ракета вийшла довша, й довелося модернізувати для її випробування російський фрегат. Наступний аспект — вони модернізували "Бастіон" і можуть напевно використовувати з нього. Питання, скільки таких пускових. Можу сказати, що не дуже велика кількість. Може одна або дві. Наступний аспект — це використання об'єкта "сотка". Це береговий ракетний комплекс "Утьос" під окупованим Севастополем. Була інформація, що його хочуть модернізувати під "Онікси" та "Циркони". Там має бути універсальна пускова шахта і, зрештою, це реалістично. Бо, коли випробовують такі ракети, спочатку їх запускають з випробувальної наземної пускової установки для того, щоб проводити “броскові” такі випробування. Встановити її на базі під Севастополем цілком можливо. Чому Крим? Тому що “Циркон” є протикорабельною ракетою, лише в окупованому Криму базуються “Бастіони” і лише там знаходиться об’єкт “сотка”. Другий аналогічний об’єкт “сотка”, такого ж класу, знаходиться у Баренцевому морі.

За березень Україна знищила один корабель і чотири пошкодила. Наскільки це відчутна втрата для Чорноморського флоту Росії?

Ворог не може використовувати свій Чорноморський флот. Якщо брати супутникові знімки — він загнаний у Новоросійськ. Великі десантні кораблі, які були масово вражені, важливі були для логістичних завдань. Після того, як Кримський міст був виведений з ладу, бо відразу після першого удару там було обмеження для цивільного транспорту. І не мали рухатися вантажівки більше півтори тонни. І, як сказав очільник СБУ Малюк, цей міст уже не може бути використаний ворогом для масштабної логістики. Бо є обмеження конструкцій. У цій ситуації ворог вирішив використовувати великі десантні кораблі як транспортні. Тобто, завантажувати озброєнням і перекидати, умовно, з Кубані до окупованого Криму. Ураження кожного такого корабля зменшує логістичні можливості. Зараз росіяни намагаються добудувати залізницю по сухопутному коридору вздовж Азовського моря. І залежність від великих десантних кораблів буде зменшуватися. Кирило Буданов сказав, що є певні засоби, аби не допустити її добудови. Будемо сподіватися, що для ворога це стане сюрпризом, а не анонсом. Щодо можливостей, то залізниця — це транспортний коридор, який дозволить забезпечити їхні угруповання всім необхідним.  Це скорочення і здешевлення логістичних витрат, порівняно з доставкою автотранспортом. У будь-якому разі це про логістику, про забезпечення, про накопичення запасів, про мобільність на оперативному рівні, про перекидання військ.

Так званий Кримський міст для росіян зараз має ще стратегічне чи вже символічне значення? І наскільки болючим для них було б його руйнування?

У будь-якому випадку ураження такого об'єкта, як Кримський міст, мені здається, є стратегічним. Тут ще важливо як його знищити. Якщо знищити так, що, умовно, центральний проліт впаде і загородить фарватер, це буде означати те, що прохід російських кораблів від Азовського до Чорного моря обмежене. Не тільки кораблів, а і суден. Наприклад, з порту Ростова-на-Дону багато що там рухається. Це важлива артерія насправді для Росії. Але тут питання пріоритетності. Поки Кримський міст не виконує функцію потужного логістичного сполучення, то, напевно, є інші, цікавіші об’єкти, на які треба витратити ресурс. Коли прийде час — його буде знищено. Це очевидно.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook

На початок