"Перемога буде обов'язково": історії колишніх кримських політв'язнів, які стали на захист України

"Перемога буде обов'язково": історії колишніх кримських політв'язнів, які стали на захист України

Ексклюзивно

За 10 років окупації Криму росіяни незаконно позбавили волі з політичних мотивів щонайменше 318 місцевих жителів, деякі з них вже вийшли на волю та пішли захищати Україну з початку повномасштабного російського вторгнення.

Журналісти Суспільне Крим поспілкувалися з двома колишніми бранцями Кремля, які стали на захист України, а також розповідає історії ще трьох звільнених політв'язнів-військовослужбовців.

Читайте також матеріал кримськотатарською

Ігор Мовенко

Колишній політв'язень, український військовий Ігор Мовенко
Колишній політв'язень, український військовий Ігор Мовенко. Фото: Facebook/сторінка підтримки Ігоря Мовенка

Російську агресію родина Мовенків вперше відчула ще у Криму у 2014 році. Тоді вони мешкали у Севастополі. Ігор був діджеєм, а після окупації демонстративно носив українську символіку. Зокрема, за наліпку з емблемою 12 бригади спеціального призначення "Азов" Національної гвардії України та герба України на велосипеді його у 2016 році на вулиці побив колишній співробітник "Беркуту"Колишній підрозділ міліції у структурі МВС України, який існував до 2014 року та здав у "поліцію".

Тоді окупаційні силовики завели справу на Мовенка за "заклики до екстремізму" в соцмережах. У 2018 році йому присудили два роки колонії-поселення, апеляція послабила покарання — до двох років умовно. До цього чоловік провів півтора місяця у СІЗО. На його думку, так його намагались залякати.

"Завдання було саме налякати мене. І надалі були погрози, щоб я покинув Крим — або термін буде справжнім. Мені потрібно було два роки все одно перебувати за місцем проживання. По закінченню двох років ми з дружиною повністю всією сім'єю переїхали", — сказав він.

У Києві родина почала життя з нуля. За словами дружини Мовенка Валентини, особливо переїзду раділа донька, адже через проукраїнську позицію їй довелося пережити булінг у севастопольській школі.

"Там і дітям дуже промивали мізки. І дуже багато приїхало дітей до них до школи. Ну звідкись там... Навіть до фізичного насилля доходило", — зазначила вона.

У 2022 році Мовенко керував комерційним складом, родина тільки облаштувала своє життя в Києві. У перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну він пішов до військкомату. За два роки широкомасштабної війни кримчанин побував майже на всіх напрямках фронту.

"Насправді, я ще в 2014 році хотів поїхати на Донбас. Але я розумів, що якби я тоді поїхав, були б проблеми в моєї сім'ї, яка залишилася в Криму... А у 2022 році це було, не знаю, я навіть особливо там не замислювався, я розумію, що повинен. Ось, просто пішов", — розповів військовослужбовець.

Після короткої відпустки з родиною він повертається на фронт. Мовенко зауважив, що за понад два роки на передовій втомився, але їде до побратимів, серед яких є й його земляки — кримчани.

Євген Панов

Колишній політв’язень, військовий, депутат Євген Панов
Колишній політв’язень, військовий, депутат Євген Панов. Фото: Facebook/Європейська Солідарність Запоріжжя

Євген Панов — уродженець Енергодару Запорізької області, колишній політв'язень, який воює з перших днів вторгнення — ще з часів АТО на Донбасі. Також він є депутатом Енергодарської міської ради. До початку російсько-української війни українець працював водієм-електромеханіком на Запорізькій АЕС.

"Мені здається, що це так природно, що прийшов ворог — ми повинні захищати свою країну, свою родину, дітей, жінок і всіх. Це — наше! Перемога буде обов'язково! Коли — сказати не можу, бо сам не знаю, але буду робити все, щоб вона була найближчим часом. Все, що можу — все роблю", — розповів Панов.

За ґратами в росіян був понад три роки за сфабрикованою справою "кримських диверсантів" (група "Севастопольських диверсантів"). Влітку 2016 року до нього звернулися із проханням вивезти родину з Криму на підконтрольну Україні територію. Це виявилося пасткою, адже у зоні, прилеглій до адмінмежі, на нього чекали російські силовики. На російському пропускному пункті ФСБ побили і заарештували Панова.

У 2018 році окупаційний Верховний суд Криму визнав Панова винним за низкою статей, від підготовки диверсії у складі групи до замаху на контрабанду боєприпасів, і засуджений до 8,5 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

У вересні 2019 року чоловік був звільнений в ході обміну полоненими між Росією й Україною. Після звільнення і повернення в Україну він розкрив деталі тортур, застосованих до нього під час "слідства".

Геннадій Афанасьєв

Колишній політв'язень, військовий Геннадій Афанасьєв
Колишній політв'язень, військовий Геннадій Афанасьєв. Фото: Facebook/Геннадій Афанасьєв

Як Суспільне Крим раніше розповідало у своєму матеріалі, до російської окупації Криму Геннадій Афанасьєв був фотографом з юридичною освітою, який підпрацьовував в турагенції у Севастополі, що належала його мамі.

Наприкінці лютого 2014 року в центрі Сімферополя одночасно відбувалися масові акції кримськотатарського населення, прибічників Євромайдану та проросійських активістів. Відтоді та й після окупації Криму Афанасьєв зайняв активну проукраїнську позицію, був частиною підпілля.

9 травня 2014 року окупаційні силовики затримали Геннадія Афанасьєва у Сімферополі. Вони схопили чоловіка на вулиці, побили, посадили у невідому автівку, одягли мішок на голову та привезли до будівлі ФСБ.

Тоді окупанти повідомили про затримання у Криму "членів диверсійно-терористичної групи "Правий сектор", до якого зарахували Олега Сенцова, Геннадія Афанасьєва, Олексія Чирнія та Олександра Кольченка. За версією окупаційних спецслужб, чоловіки підозрювалися в "підготовці диверсійно-терористичних актів у низці міст" півострова.

Усіх засудили до різних термінів ув'язнення: Геннадій Афанасьєв і Олексій Чирній були засуджені у квітні 2015-го на 7 років суворого режиму, а Олег Сенцов отримав найбільший термін 20 років у серпні того ж року. Афанасьєв і Чирній давали проти себе покази під тиском тортур, на чому неодноразово наголошував сам активіст, а також його адвокат Ілля Новіков.

У березні 2016 року Україна повернула Афанасьєва за обміном. У вересні 2019 року додому повернулися за обміном Олег Сенцов і Олександр Кольченко. Лише у 2021 році після семи років покарань вийшов на волю Олексій Чирній, якого Україна включала до списків на обмін, але безрезультатно.

Геннадій став одним з лідерів руху за звільнення українських політичних бранців, а в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Афанасьєв вирішив піти захищати Україну разом із побратимами ТрО Києва.

18 грудня 2022 року він загинув на Луганщині під Білогорівкою. Нині на розгляді в президента петиція про присвоєння йому посмертно звання Героя України.

Олег Сенцов

Колишній політв'язень, кримський режисер, військовий Олег Сенцов
Колишній політв'язень, кримський режисер, військовий Олег Сенцов. Фото: Facebook/Олег Сенцов

Відтоді як почався Євромайдан, Сенцов, який вже тоді був режисером з кількома преміями, став активним його учасником. Зокрема, приєднався до активістів Автомайдану. Після окупації Криму він часто їздив в рідний Сімферополь, де намагався організувати мітинги "За єдину країну". Сенцов був також волонтером, передавав продукти та інші речі першої потреби українським військовим, які перебували на півострові.

10 травня 2014 року режисера затримали у Сімферополі російські силовики разом з Геннадієм Афанасьєвим, Олексієм Чирнієм та Олександром Кольченком за підозрою "підготовці диверсійно-терористичних актів у низці міст" Криму.

Сенцова засудили 25 серпня 2015 року за звинуваченням у тероризмі до 20 років позбавлення волі з відбуванням покарання у колонії суворого режиму. У вересні 2019 року Україна повернула за обміном Олега Сенцова та Олександра Кольченка.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році він став на захист України. Кримський режисер служить у 47-й механізованій бригаді ЗСУ "Магура". Кілька разів був поранений, але повертався у стрій. У 2023 році у червні чоловік отримав звання молодшого лейтенанта. Сенцов став оператором NLAW (новітній переносний протитанковий ракетний комплекс).

Олександр Кольченко

Колишній політв'язень, військовий Олександр Кольченко із собакою у Києві
Колишній політв'язень Олександр Кольченко із собакою у Києві. Каріна Бугайченко, Суспільне

Уродженець Сімферополю Олександр Кольченко до окупації Криму працював вантажником на пошті та в друкарні, на археологічних розкопках. Також він був активістом лівих, природоохоронних та профспілкових організацій, зокрема брав участь у боротьбі проти забудови Залісського парку у рідному місті.

Після 2014 року брав участь у проукраїнських мітингах у Криму. 16 травня 2014 року окупанти заарештували його у Сімферополі за звинуваченням у "підпалі офісів "Єдиної Росії" і "Російської общини Криму", "підготовці вибуху біля меморіалу Вічного вогню", а також в "належності до організації "Правий сектор" для скоєння терористичних актів" разом з Сенцовим, Афанасьєвим і Чирнієм.

Кольченка засудили 25 серпня 2015 року до 10 років колонії суворого режиму. 7 вересня 2019 року він повернувся в Україну в результаті обміну. Після повернення з російського ув'язнення українець відновив навчання у Таврійському університеті імені Вернадського, відтвореному в Києві. Кримчанин здобував вищу освіту на географічному факультеті за фахом — туризм. Він й надалі займався активною громадською діяльністю.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну колишній політв'язень підписав контракт із ЗСУ та став на оборону української держави, зокрема, воює на південному напрямку фронту.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook

На початок