Біля Меморіалу пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу у сквері Миру в Києві 18 травня запалили свічки в пам'ять про всіх загиблих в тій трагедії. Вшанувати жертв прийшли близько сотні людей.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Про це повідомила кореспондентка Суспільного Крим.
Серед тих, хто прийшов запалити свічки — голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, надзвичайний і повноважний посол України в Туреччині Наріман Джелял, заступник постійного представника президента України в АРК Денис Чистіков та акторка Світлана Орліченко.
"Тут одразу напрощується відома фраза "І за перекопом є земля". І ця земля є рідною для мене, ця земля є рідною для багатьох кримських татар, українців, багатьох людей, які, на жаль, сьогодні через окупацію змушені були покинути цю землю. Але ми кожного дня пам'ятаємо, що велика кількість наших людей і досі проживає там в окупації", — наголосив Джелял.
а його словами, історична пам'ять — це про сьогодні та про майбутнє. Дипломат додав, що якщо "зло не покарати, то воно обов'язково повертається та буде збирати нові жертви".
"Нехай ці свічки символізують світло, яким ми хочемо поділитися з тими, хто зараз в окупації, за ґратами, в окопах. Коли мене запрошують тепер поспілкуватися, часто кажуть "колишній політв'язень". І я від цього серця бажаю кожному, хто сьогодні за ґратами, в полоні, отримати оцю приставку "колишні". Щоб всі вони повернулися додому, щоб всі могли обійняти своїх друзів, рідних, матерів, батьків. Хоча ми маємо казати правду — не всі вже повернуться. На жаль, є загиблі: Костянтин Ширінг, Джеміль Гафаров, Вікторія Рощина... Ми маємо рятувати тих, хто поки що цю надію має", — заявив Джелял.
"Я просто жадаю того, щоб якнайшвидше повернутися до Криму, звільненого. Зрозуміло, провести курултайЗагальнонаціональний з'їзд тюркських народів, обрати нових делегатів... Япровів зв'язок між нашими батьками, для багатьох з вас — дідами, для того покоління, яке було дітьми викинуто з Криму, десятиліттями було одне устремління в житті — Крим. Вони виховали нас, ми вже своїх дітей — любові до Криму. Це устремління вже давало їм можливість максимально об'єднатися, щоб здійснити свою волю — повернутися до Криму", — заявив Рефат Чубаров.
Акторка Світлана Орліченко розповіла Суспільному Крим ще до початку церемонії, що планує запалити свічки за весь кримськотатарський народ.
"За тих, кого викидали із мерзлих вагонів. За тих, хто не похований. За тих, хто народився в неволі, за тих, хто живе сьогодні та бореться по в'язницях. Я сьогодні запалю стільки свічок, скільки зможу, бо дощ і вітер. Але я буду чиркати і чиркати поки не закінчиться в запальничці газ", — зазначила Орліченко.
За словами акторки, вона пишається брати участь у цій церемонії.
"Я щаслива бути тут. І я пишаюся бути тут. Поки Крим не вдома, поки він не в серці України, можна тільки бути поряд пліч-о-пліч. І сказати: "Любий мій брате, я тут, бо моє серце з тобою сьогодні і повсякчас, я молюся поряд і я люблю", — зауважила вона.
Орліченко також наголосила, що без пам'яті про вчора — "буде кепське "сьогодні" та буде марне "завтра".
"1944 рік — це не так давно. Це майже позавчора. Без пам'яті не буде завтрашнього дня", — зазначила акторка.
Також під час заходу можна написати листа кримським політбранцям, які перебувають у російському ув'язненні.
Раніше президент Володимир Зеленський вшанував пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Він нагадав, що депортація стала смертним вироком для тисяч і тисяч людей, для багатьох сімей.
Також перший заступник голови Верховної ради України Олександр Корнієнко 18 травня заявив, що Україна робить все для того, щоб світова спільнота не забула цю трагедію.
Що відомо про депортацію кримських татар
Депортація кримських татар 18–20 травня 1944 року стала одним із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму під час Другої світової війни, розповів Суспільне Крим історик й член Крайової ради українців Криму Андрій Іванець.
За його словами, загалом відбувалося кілька великих хвиль виїзду кримських татар зі своєї батьківщини ще за часів царського режиму. Особливо потужна хвиля була після анексії Кримського ханства наприкінці XVIII століття і у середині XIX століття. Тоді виїхало майже 200 тисяч кримських татар. Їм вдалося розпочати своє національне відродження наприкінці XIX століття.
У комуністичного режиму були свої плани на Крим як воєнну базу і потенційно прифронтовий регіон у війні з Туреччиною. Історик зазначив, що сталінському керівництву не давала спокою імперська мрія про захоплення Босфору і Дарданелл, а тому вони вирішили примусово виселити весь кримськотатарський народ з півострова.
Пік насильного переселення відбувався протягом неповних трьох діб: почавшись вночі 18 травня 1944 року і закінчившись о 16:00 20 травня. Тоді з Криму депортували майже все кримськотатарське населення, близько 180 тисяч людей. Для цього залучили понад 32 тисячі силовиків.
18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
Також українська влада засудила політику тоталітарного режиму стосовно утисків корінного народу України: умисні вбивства, серйозні тілесні ушкодження, штучно створені життєві умови для фізичного знищення кримських татар.
У Канаді, Латвії, Литві депортація визнана геноцидом кримськотатарського народу. Україна працює над подальшим визнанням геноциду іншими країнами.
Депортація кримськотатарського народу
18 травня 1944 року на світанку розпочалася депортація кримськотатарського народу з Криму. У таємній постанові Державного комітету оборони "Про кримських татар" увесь народ звинуватили у зраді та колабораціонізмі і наказали виселити з Криму. Готували цю операцію тиждень, залучивши до неї 32 тисячі НКВСників.
За майже три доби з Криму вивезли близько 200 тисяч кримських татар. У дорозі та в перші роки після виселення загинуло 46% депортованих.
Вивозили переважно до республік Центральної Азії, зокрема до Узбекистану. 10 тисяч кримських татар, солдатів Червоної армії, які повернулися з фронту в Крим, теж депортували. 12 років кримські татари мали статус спецпереселенців, позбавлених громадянських та людських прав і свобод.
Офіційно повертатись до Криму депортованим дозволили у 1989 році.
У 2015 році Верховна Рада визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
