Окупанти погрожують депортацією до Узбекистану двом політв'язням з Криму, кримським татарам Насруллу Сейдалієву та Ленуру Сейдаметову, які відбувають незаконне ув'язнення на території РФ. Вони народилися в Узбекистані під час сталінської депортації кримськотатарського народу, але жили і працювали в Україні.
Сейдалієва окупанти засудили за "участь у батальйоні імені Номана Челебіджіхана", Сейдаметову закидають приналежність до ісламської політичної партії "Хізб ут-Тахрір". Детальніше про можливість депортації цих політв'язнів та що на них може чекати в Узбекистані — дізнається Суспільне Крим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Про погрози бранцю Кремля Ленуру Сейдаметову повідомила Суспільному Крим його дружина Аджіре Сейдаметова. За її словами, до Криму з Узбекистану він переїхав 2012-го.
"Він проходив усі процедури: дозвіл на тимчасове проживання, заїзд-виїзд тощо. І коли вже у 2014 році повинен був отримувати паспорт — просто не встиг. У листі він написав, що перебуває у Воронезькому СІЗО. Каже, що спочатку його відправили у розподільчий центр. Але там від нього відмовилися. Пояснили, що він стоїть на екстрадицію в Узбекистан", — зазначила дружина кримського татарина.
Попри те, що Ленур Сейдаметов мав посвідку на проживання та зареєстрований шлюб з громадянкою України, цього замало, щоби повернутися після російської в’язниці в Україну, розповів перший секретар посольства України в Узбекистані, ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юсуф Куркчі.
"Якщо ми говоримо про Ленура, то я так розумію з тих повідомлень, що у нас, що він все ж таки є громадянином Узбекистану. Щодо нього діятимуть закони як Узбекистану, так і країни-агрессора. Ми не можемо в це втручатися, бо ми до цього не маємо жодного відношення. Бо людина жила на окупованій території, але вона проживала по паспорту громадянина Узбекистану", — пояснив він.
Водночас правозахисник громадської організації "КримSOS" Олексій Тільненко наголосив, що завадити депортації політбранця можливо через публічний тиск. Він нагадав, що 2013 року втручання Європейського суду з прав людини вже зупиняло екстрадицію.
"Після цього вже багато чого змінилося. Росія тепер зневажає фактично рішеннями ЄСПЛ. Це тільки публічний розголос, публічний тиск, так само в комплексі із санкційною політикою, яка застосовується до РФ за порушення прав людини. Це фактично єдиний механізм наразі", — зауважив проєктний координатор "КримSOS".
Ленура затримали 2021-го після обшуку в його будинку. Чоловіка звинуватили в участі в партії "Хізб ут-Тахрір", яка заборонена в Росії, але вільно діє в Україні. Його засудили до 13 років ув’язнення.
Керівник інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні Фазил Амзаєв зазначив, що організація заборонена і в Узбекистані — з 1990-х. І ця країна одна з найжорстокіших щодо таких політв'язнів.
"Наразі в Узбекистані ув'язнюють членів Хізб ут-Тахрір. Ми знаємо про тортури, про те, що в місцях позбавлення волі помирають члени Хізб ут-Тахрір. Ми знаємо про те, що в Узбекистані продовжують терміни — "розкрутка", коли майже закінчився термін і фабрикують нову справу. Будь-які види тортур: праскою могли тортури робити, в гарячу соняшникову олію опускали людину або частини тіла", — зауважив Амзаєв.
Він вважає, що проти політбранця Сейдаметова в Узбекистані можуть сфабрикувати справу за новими епізодами. Водночас чоловік не виключає ще один варіант.
"Є така процедура як відбування іноземцем покарання в країні його походження. І тут буде ситуація така, що спочатку він буде повинен той термін в Узбекистані відсидіти, а потім, як я казав, нова справа може бути", — пояснив Амзаєв.
Також за даними менеджерки Кримськотатарського ресурсного центру Зареми Барієвої, екстрадувати до Узбекистану після звільнення з колонії планують і Насруллу Сейдалієва. Його окупанти засудили після повномасштабного вторгнення за "участь у батальйоні імені Номана Челебіджіхана", коли той ще був громадським формуванням.
Юсуф Куркчі заявив, що згідно із міжнародним правом, депортація є незаконною, адже Сейдалієв — громадянин України.
"Тут дійсно немає причин для того, щоб його екстрадували до Узбекистану. І я взагалі не думаю, що узбецька сторона взагалі буде його приймати, бо там же має бути згода країни, яка приймає", — додав колишній перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій.
Олексій Тільненко припускає, що це найімовірніше є засобами психологічного тиску для того, щоб зламати емоційно і психологічно людину.
Правозахисник уточнив, що переміщення населення з окупованих територій — воєнний злочин, а подібні методи окупантів він назвав залякуванням, щоб придушити проукраїнські настрої кримських татар.
"Політично мотивоване переслідування — це один з таких інструментів для того, щоб сказати: "Або ви сидите тихо і нічого не висловлюєте, нікого не підтримуєте і просто собі там тихенько живете, або якщо ви такі прям активні-активні, ось що вас чекає, або ви можете стати політв'язнями, або ви можете стати жертвами насильницьких зникнень і потім вас ніхто не знайде, або ви можете виїхати", — пояснив проєктний координатор "КримSOS".
Водночас Фазил Амзаєв зазначив, що є приклади депортації з Росії до інших країн політбранців, яких обвинувачують в причетності до Хізб ут-Тахрір. Ситуація з кримським татарином Ленуром Сейдаметовим — інша.
"Випадок Ленура Сейдаметова — принаймні відомий перший, чи буде першим випадком, коли людина депортована саме з Криму, яка була затримана на Кримському півострові", — зауважив керівник інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні.
Хізб ут-Тахрір — це ісламська політична партія. У Росії у 2003 році її визнали терористичною організацією, а причетних до неї почали переслідувати. Звинувачують учасників у "антиконституційній діяльності" та спробі створити так званий "всесвітній халіфат". Після окупації Криму у 2014 році окупанти поширили дію свого законодавства і на захоплений Крим. У причетності до Хізб ут-Тахрір почали звинувачувати і кримчан-мусульман, таким чином посиливши тиск на кримських татар за незгоду з окупацією півострова.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
