Рік тому боєць Андрій Кардашов виконував бойове завдання поблизу Авдіївки – разом з побратимами мав стримувати штурми російських військових. Позиції бійців масово обстрілювали – так Андрій отримав поранення ніг, а побратиму довелося тягнути його до місця евакуації через усе село. Завдяки цьому чоловік вижив.
Зараз Андрію – 30 років. Він пережив понад 50 операцій, а останні сім місяців проходить реабілітацію у Вашківецькій лікарні на Буковині. Якщо раніше був прикутий до ліжка, то зараз може самостійно ходити на милицях. Суспільне Чернівці розповідає історію військового та як йому допомагають відновитися після поранення.
Андрій командував відділенням у складі 61-ї окремої механізованої бригади. До війська долучився на початку повномасштабного вторгнення й за час служби виконував бойові завдання на Херсонському, Сумському та Донецькому напрямках. Каже, на війну пішов, бо має трьох сестер й хотів їх захистити.
"Я не хотів, щоб чужі прийшли до Одеси та знущалися із сестер. Тому й пішов – заради родини", – каже військовий.
Чоловік отримав поранення під час наступу російських військ на Авдіївку у лютому минулого року. Тоді мав завдання – закріпитися на позиціях та відбивати російські штурми.
"Ми з третьою штурмовою бригадою укомплектувались й закріпилися у трьох хатах, а на світанку почався наступ. Був масований обстріл, і я отримав поранення. Нас було четверо – всіх поранили, а один хлопець помер. По сусідній хаті були прильоти – на жаль, з підвалу ніхто не вийшов", – розповідає Андрій.
Життям Андрій завдячує своєму побратиму – той сам тягнув військового через усе село до місця евакуації попри те, що дорогою обох ще раз поранили.
"На місце евакуації прилетіла міна, і я думав, що мені відірвало ноги. Мав перелом тазу, пробиті легені, травмовану руку. Коли почався обстріл, я був прив'язаним до нош. Всі почали тікати, а я самотужки намагався шкребтися, повзти й відтягуватися".
Вже у лікарні Андрій чотири доби був без свідомості, а наступні пів року перебував прикутим до ліжка. Через це у чоловіка атрофувалися м'язи, й ноги у колінах не згиналися.
Останні сім місяців військовий реабілітується у лікарні у Вашківцях й кожен день починає з фізичних вправ, які, зокрема, потрібні для розробки суглоба.
"Потроху є результат. Ходити важко, бо через поранення одна нога стала коротшою. Суглоб не працює. Ступня уся оніміла, середній палець взагалі не відчуваю. Дуже сильні фізичні навантаження, як-от на тренажерах, мені не можна, бо підіймається тиск, й при навантаженні болить суглоб", – каже військовий.
За словами фізичної терапевтки Юлії Ткачук, численні осколки, які ще залишились у ногах, завдають болю, коли Андрій ходить. Щоб відновити ходьбу, з ним щодня протягом трьох годин працюють реабілітологи.
Коли військовий потрапив у лікарню, то не міг виконувати частину вправ, які допомагали відновити чутливість ніг. Зараз може ходити на милицях та обслуговувати себе в побуті.
"Він відновився фізично та психологічно. Більше ходить. Сам підіймається, а на початку для нього це було важко. Зараз виконує фізичні вправи, відвідує сеанси у психолога, спілкується з хлопцями", – розповідає Ткачук.
Крім щоденних занять з фізичним та ерготерапевтом, Андрій має бальнеологічні ванни. Вони допомагають відновити роботу суглобів та покращити ходьбу, бо під час процедури прогрівається суглоб.
За словами Ткачук, Андрій може витримати більше фізичне навантаження, й це дозволяє йому швидше реабілітуватися. У вільний час боєць з побратимами грає в ігри, як-от шашки, нарди чи настільний теніс. Коли чоловік завершить реабілітацію, то пройде військово-лікарську комісію, щоб дізнатися, чи може продовжити службу в ЗСУ.
Водночас, каже, що найбільше мріє поїхати назад в Одесу, де купив собі будинок.
"Приїхати й займатися господарством. Хочу сім’ю: дружину та дітей, потихеньку жити".
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
