25-річний буковинець Іван Курелару став чемпіоном світу зі змішаних єдиноборств. Свою перемогу присвятив українським військовим та брату, який служив у десантно-штурмовій бригаді та понад місяць тому зник безвісти на війні.
Іван – військовий Нацгвардії. Він служить з 2019 року за контрактом, втім, бачить себе саме спортсменом. Каже, всі медалі та пояси у любительському спорті зібрав й час починати професійну кар'єру. Суспільне Чернівці розповідає, що для буковинця означає перемога на чемпіонаті та як вдається поєднувати спорт та службу.
“Ваня, бий їх, як востаннє”
Для Івана Курелару цьогорічний Чемпіонат світу – п'яте змагання такого рівня. У попередні роки чоловік виборов нагороди за друге та третє місця – так, каже, "зібрав усю колекцію".
На чемпіонаті було 25 учасників й на шляху до чемпіонського пояса Іван здолав борців з трьох країн світу, серед яких були й чемпіони Європи.
"Цьогоріч ірландець став чемпіоном Європи, і я у нього виграв по балах. За вихід у фінал боровся проти представника Казахстану, а у фіналі я зустрівся зі спортсменом з Таджикистану. У другому раунді я "задушив" його прийомом, який називається "анаконда"", – каже спортсмен.
Свою перемогу Іван присвятив українським військовим та 20-річному брату, який зник безвісти на війні. Хлопець служив у 82-й десантно-штурмовій бригаді, й Іван досі не може знайти жодної інформації про нього.
"З вересня він пропав безвісти. Це теж мене мотивувало виграти цей чемпіонат, бо він мене постійно підтримував. Писав: "Ваня, бий, як востаннє". Я п'ять років йшов до цього титулу: "ганяв" вагу, голодував. Морально та фізично це було дуже тяжко. Для мене честь – стати чемпіоном світу. І я цю перемогу присвячую хлопцям, які віддають життя".
Дивився реслінг у дитинстві
Івану – 25 років й майже десять з них чоловік займається єдиноборствами. Каже, полюбив боротьбу з дитинства.
"Дивився реслінг й ніколи його не пропускав. Там, звісно, було багато "показухи", але наші малі діти тому вірили, й мені дуже подобалося. Вчив ті прийоми й було дуже це цікаво. У селі я ходив на карате, а потім мені хлопці розказували, що у місті є єдиноборства: панкратіон, бої без правил. Я дуже хотів займатися ММА. Мав таку мрію", – каже Іван.
Коли лиш почав займатися змішаними єдиноборствами, Іван не дуже вірив, що так справді можна досягнути великих результатів. А зараз – має звання чемпіона світу. Каже, у цьому головну роль відіграли дисципліна та тренування.
"Все буде з часом. Головне – не здаватися й рухатися. Мріяти можна завжди, але треба над такими речами працювати. Я цей вид спорту люблю й багато роблю для нього", – каже Іван.
"Хочу почати професійну кар'єру"
Іван вже понад 5 років служить у Нацгвардії за контрактом. Зараз має звання старшого солдата. Попри службу, Іван каже, що бачить себе спортсменом, а не військовим. Між чергуваннями відвідує спортзал, дотримується дієти та подається на змагання.
"Я – сімейна людина: маю дружину та двох дітей. Маю заради кого працювати. Є цілі у житті та спорті. Але не було такого, щоб я не думав про війну. Щодня війна у мене в голові, і я роблю над собою зусилля у спорті. Мені важче, а їм [військовим на фронті] ще важче. Дякую Богу, що маю можливість тренуватися й готуватися до змагань, представляти нашу державу", – каже Іван.
За словами Івана, йому часто пишуть у соцмережах побратими, а також військові з інших бригад та спецпідрозділів.
"Пишуть: "О, класно! Ти – молодець, що тримаєш прапор України. Нам дуже приємно". Й люди кажуть: "Є заради чого та кого воювати у цій державі". Кожен має свою роботу. З часом і я можу бути на передовій. Все змінюється. Але в любительському спорті я вже всього досягнув й вже не маю чого комусь доводити. Хочу вже професійну кар'єру починати".
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
