Фотографиня Аліна Рост упродовж 13 років жила і працювала у Маямі. На другий рік після вторгнення Росії в Україну вирішила переїхати з двома доньками зі США у село Кострижівка на Буковині. Каже, під час повномасштабної війни гостро відчула потребу бути там, звідки вона родом.
Фотографиня співпрацювала з українськими зірками, а її менша донька Ясна була моделлю для світових брендів. Зараз Аліна продовжує фотографувати в містах України та Європи, організовує благодійні фотосесії. Її донькам подобається ходити до місцевої школи, водночас їм не вистачає активностей та доступності до послуг. Суспільне Чернівці розповідає, чому переїхали та як змінилося їхнє життя.
"Мені дуже важливо бути зараз зі своїми людьми"
Аліна Рост родом із села Кострижівка Чернівецької області. У 2010 році переїхала у США до майбутнього чоловіка, також українця. Прожила там 13 років.
Улітку 2022-го приїжджала з дітьми в Україну, волонтерила в дитячому таборі для переселенців у Карпатах. І вже тоді зрозуміла остаточно, що хоче переїжджати. Війна в Україні збіглася з особистими подіями, вже наступного року Аліна з двома доньками Мією і Ясею переїхала у рідне село. Каже, доньки її підтримали, бо й раніше кожного літа були у селі. Чоловік був не проти. Друзі теж схвалили таке рішення.
"Місцеві люди отут в селі, напевно, думають, що я трохи несповна розуму. Я знаю точно, що я тут – у правильному місці і у правильний час. І мені дуже важливо бути зараз тут разом з моїми людьми, разом з моїм родом, разом з моїм плем'ям. Я точно знайшла відповіді на свої запитання і я точно знаю, що зробила правильний вибір".
"Маю більше фотосесій, але менше заробляю"
Аліна живе будинку, де сплачує лише комунальні послуги.
"Кострижівка колись була дуже таким класним селищем міського типу. Будинок, де я живу, дуже гарний і добротний. Тут колись жив колишній директор цукрового заводу. Відтак його викупили місцеві, які зараз живуть в Америці. Я їм дуже дякую за прихисток. Ніколи не думала, що колись буду жити в цьому домі", – ділиться жінка.
Аліна – фотографиня, тому їздить на фотосесії у Київ, Чернівці, Львів, була у Німеччині та Венеції. Каже, під час переїзду ритм життя став швидшим.
"Фотосесій стало більше, але з фінансової сторони я виживаю. Мені цей ритм дуже подобається. Якби у мене не було цих поїздок, я би не витримала у селі. Я їжджу, потім повертаюся і тут заземляюся. Дітям теж організовую поїздки".
Аліна фотографувала українських зірок, а Ясна була обличчям світових брендів
Аліна почала фотографувати, коли народила дітей. Це були фотосесії вагітних, сімей, а відтак й українських зірок, серед яких Jerry Heil, Олександр Чемеров, Ірена Карпа, Христина Соловій, Лєра Мандзюк, Лілія Подкопаєва, сім'я Анатолія Анатоліча, Оксана Муха.
Каже, надихається світовими іменами, має домашню бібліотеку книжок з їхніми роботами, які періодично переглядає. Серед них Пітер Ліндберг.
"Мені би дуже хотілося, щоби люди зрозуміли, що фотографія має нести якийсь сенс: показати людину і її глибину. Це не про одяг і статки. Дуже хочу, щоби мене запросили на якусь сімейну фотосесію, де люди будуть снідати чи вечеряти, а я просто покажу їхнє життя", – ділиться Аліна.
Вона фотографувала дітей для кризового центру "Місто добра", після чого зробили футболку зі світлиною. Хотіла показати, що там діти ростуть в любові.
"Я долучаюся до різних зборів. Нещодавно робила розіграш фотосесії за донат. Збирала для чернівецької медроти. Мені такі дії показують, що я живу, що я не просто сюди приїхала, а я щось роблю".
Менша донька Ясна у Маямі була моделлю та співпрацювала з відомими світовими брендами: Ralph Lauren, Calvin Klein, Tommy Hilfiger, Carter's, Next та Kenneth Cole. Зараз, живучи у Кострижівці, шукають можливості займатися моделінгом у Європі.
"Я фотографую і в певний момент побачила, що Яся дуже органічно почуває себе перед камерою. Вона часто гортала книжки з фотографіями. Я їй запропонувала – і вона погодилася. Я зробила портфоліо, пошукала агентства, написала. Перша наша зйомка була для Ralph Lauren. Це було дуже круто", – каже фотографиня.
"Стає замало села"
Аліна з доньками живе у селі більше року. Каже, дівчата вже наситилися цим і їм стає замало села. Сумують за доступністю до всього, за активностями.
"Спочатку доньки сприймали переїзд у село як відпочинок і пригоду. Водночас тут немає куди вийти, немає освітлення – вечоріє і на вулицях села темнота, неможливо піти гуляти. Дівчатам дуже подобається у місцевій школі: чудові вчителі, маленькі класи. В Америці за це треба було би заплатити великі гроші, як за приватну школу, де є індивідуальний підхід. Перехід на українську мову їм дається важко, бо вчилися в американській школі, де все англійською. Але тут відчувають підтримку", – розповідає Аліна.
Аліна каже, що зараз думає про переїзд до Чернівців, бо їй не вистачає спілкування.
"Період мого ретриту закінчився. Я трішки розслабилася в селі, хоч і ритм шалений. Діти не в захваті від моєї ідеї переїхати у місто. Їм подобається жити тут, а в Чернівці приїжджати періодично і там насичуватися життям. Але я відчуваю, що час настав. Мені потрібно вже до більшого міста".
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
