3 жовтня у Чернівецькому обласному драмтеатрі покажуть виставу "Я хочу жити!" за мотивами віршів Зельми Меербаум, яка у 18 років стала жертвою Голокосту, — її доправили до трудового табору на Вінниччині, де вона померла від хвороби. Вхід на показ вільний.
Про це повідомили на сторінці обласного драмтеатру у Facebook.
Про що вистава
Дія вистави "Я хочу жити!" відбувається у наш час. За сюжетом, двоє людей зустрічаються на вечірці, де знаходять стару рукописну книгу віршів молодої дівчини, оздоблену квітами. Цей збірник стає приводом для випадкової історії про любов.
Оновлено: Жанр вистави – "тиха вечірка", тому глядачі мали б переглядати її в навушниках. Однак у Чернівцях виставу презентують на головній сцені театру, де не має можливості забезпечити усіх відвідувачів навушниками, повідомили Суспільному у пресслужбі драмтеатру.
Вистава триватиме понад годину. Її гратимуть двома мовами – німецькою та українською. 3 жовтня відбудуться два покази вистави:
- 15:00 – для школярів та студентів;
- 19:00 – для усіх охочих.
Що відомо про Зельму Меербаум
Зельма народилась у 1924 році у незаможній єврейській сім’ї. Про це йдеться у документах, що збереглись в державному архіві Чернівецької області. Початкову освіту здобувала у румунській школі. Потім продовжила навчання у ліцеї Гофманна, що був розташований на сучасній вулиці Лесі Українки.
У той час Зельма вступає до єврейської скаутської організації "Гошомер Гацаїр", де через кохання починає писати вірші. Зельма була підлітком, коли розпочалась окупація Буковини. У той час у Чернівцях за наказом румунської адміністрації створили гетто. Там мали на меті зібрати усіх євреїв міста для депортації до Трансністрії.
Сім’я Зельми у 1941 році врятувалась від першої хвилі депортації завдяки авторизації тодішнього бургомістра Траяна Поповича. Таку можливість давали євреям, які володіли професіями потрібними місту. Після усунення тодішнього міського голови Поповича – авторизація втрачає свою силу і Зельма з сім'єю потрапляють у потяг до Трансністрії.
Декілька днів Зельма їхала у переповненому товарному вагоні. У Трансністрії вони будували військову трасу. У грудні Зельма захворіла на тиф, два тижні приховувала свою хворобу, бо таких євреїв у таборі одразу розстрілювали. Від тифу вона померла того ж місяця.
До того, як відправитись у Трансністрію, дівчина встигла передати подрузі альбом з віршами. Та обіцяла віддати їх Лейзеру, хлопцю, у якого була закохана Зельма. Альбом вцілів.
Там збереглись понад 50 поезій дівчини. У них — символи природи, квітів, дощу. У них не йдеться про війну й окупацію. Вцілілий альбом перетворив у збірку поезій вчитель дівчини. У 1976 році він видав її друком.
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
