Старший брат Ольги Довганюк Сергій у травні 2022 року пішов добровольцем на фронт. Торік у грудні він зник безвісти на Бахмутському напрямку. На сторінці дівчини у соцмережах вже п’ятий місяць закріплене оголошення про його пошук.
Ольга разом з сім’єю щодня перевіряє, чи немає нової інформації про зниклого брата, та сподівається, що чоловік повернеться додому, – там на нього чекають троє дітей. Крім цього, дівчина допомагає людям розпочати пошуки зниклих безвісти бійців. Суспільне розповідає її історію.
Про початок пошуків
Обидва брати Ольги доєдналися до війська як добровольці. Старшому Сергію – 40 років. Дівчина розповідає, востаннє спілкувалася з братом 24 грудня. Потім зв'язок з ним обірвався.
Наразі Сергій перебуває у статусі зниклого безвісти військового, який виконував бойове завдання під Бахмутом. Майже пів року його розшукують усією родиною.
"Статус зниклого безвісти важкий, проте це надія, що рідний повернеться додому. В перші дні у нас були хаотичні думки, дії та вчинки були непослідовними. Втім з часом ми вже впевнено знали, що нам потрібно робити та як діяти", – розповідає дівчина.
У перші місяці родина спілкувалася з працівниками лікарень, де міг перебувати Сергій у разі поранення. Втім зрозуміли, що лікарі відразу ідентифікують особу військових, щоб повідомити про їхній стан рідних.
Згодом вирішили опублікувати оголошення про пошук зниклого брата у соцмережах – один з дописів закріплений у стрічці Ольги вже п'ять місяців. Дівчина каже, довго міркували з сім'єю, чи варто публікувати цей допис. Вирішили, що повідомлять у ньому лише загальну інформацію про чоловіка.
"Ми дали його фото в цивільному, ім'я, прізвище та день, коли він зник. За яких обставин зник та що був військовим, ми не писали. Раджу робити так кожному", – каже дівчина.
Після публікації оголошення, родина Ольги почала спілкуватися з родичами військових, які зникли того ж дня, що й Сергій. Як потім виявилося, вони служили в одній бригаді й можливо воювали на одному напрямку. Дівчина зізнається, суттєвих результатів через пошук у соцмережах досягти не вдалося. Втім, це дало змогу знайти людей, які розуміють відчуття, коли близька людина зникла безвісти.
"Через такі дописи ми знайомимося з рідними зниклих військовослужбовців. У процесі вже розуміємо, чи це дійсно родич. Інколи подвоїти зусилля може бути допоміжним. Але раджу не залишати [в оголошенні] номер телефону, бо тоді активізуються шахраї", – каже Ольга.
Так шахраї вийшли на родину дівчини й зателефонувати її матері.
"В цій ситуації мати – найвразливіша людина. Її найлегше прив'язати до думки, що рідний перебуває у них й за певні гроші його звільнять. Ми не можемо відчути, що переживає матір у цій ситуації. Розмовляючи з родичами зниклих бійців розумію, що кожна родина пройшла цей етап".
За словами Ольги, попри те, що родина не відреагувала на пропозицію шахраїв, цей дзвінок негативно вплинув на емоційний стан матері та морально тиснув – жінка ще кілька днів міркувала: а що як її син справді перебуває у цих людей?
Перші кроки – найважливіші
Ольга каже, коли родичі отримують сповіщення, що бійця вважають зниклим безвісти, вони мають звернутися до поліції з заявою про зникнення. Також надати ДНК близької людини – батьків чи дітей. Опісля звернутися на гарячу лінію інформаційного бюро за номером 16-48 й там залишити інформацію про зниклого бійця. Ці дані потім передають до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та центру Уповноваженого з питань зниклих безвісти.
У поліції надають витяг з реєстру досудових розслідувань, в якому вказаний номер кримінального провадження — так родич може перевірити, чи внесли дані про бійця в загальну базу.
"Зокрема, у вільному доступі є номер київської бази. Зазвичай, у таких базах ідентифікують тіла загиблих, яких обміняли", – розповідає дівчина.
Наразі родина щодня моніторить статус Сергія та перевіряє відомості про нього. Каже, якщо самі дізнаються якусь інформацію, то передають її уповноваженим органам.
Надає юридичні консультації та допомагає шукати зниклих бійців
Ольга працює юристкою. Каже, у перші два місяці пошуків брата їздили багатьма містами України й зверталася до різних державних органів та волонтерів – тоді усвідомила, що у кожному місті має бути "прихисток", де родичі зниклих безвісти бійців зможуть отримати підтримку.
Наразі Ольга щочетверга консультує рідних зниклих безвісти та полонених військовослужбовців у Центрі допомоги врятованим. Там допомагає рідним заповнювати анкету до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, писати звернення до військових частин, а також організовувати колективні зустрічі родичів зниклих бійців.
"Гадаю, люди, які пережили схожі ситуації, розуміють одне одного, як ніхто. Люди не завжди обізнані, куди можна звернутися в цій ситуації. Аспект довіри надзвичайно важливий, бо відомості про бійців слід надавати лише компетентним органам, які шукають зниклих безвісти", – пояснює Ольга.
Дівчина каже, впродовж двох тижнів за консультаціями звернулися десять родин. Це можуть робити люди з усієї області. Якщо з певного району буде багато звернень, планують організовувати виїзні зустрічі.
За словами Ольги, найчастіше питання виникають до військових частин – люди хочуть дізнатися, за яких обставин зникли їхні рідні. Водночас колективні зустрічі проводять, щоб роз'яснити людям, до яких компетентних органів вони можуть звернутися.
"Зрозуміло, що у воєнний час більша частина інформації – закрита, але це не перешкоджає пошуку, бо інформація належить держорганам, які компетентні здійснювати пошуки стосовно зниклих безвісти військовослужбовців, надсилаючи індивідуальні чи колективні звернення до військових частин. Рідним надають ці дані, наприклад, витяги з наказів чи розпоряджень, але не в повному обсязі", – розповідає дівчина.
Як отримати консультацію?
Центр допомоги врятованим працює на вулиці Головній, 128. Консультації для жителів міста й області проводять щочетверга з 10:00 до 15:00.
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
