У Чернівецькій області цьогоріч змінювали керівників обласної лікарні. Щодо призначеного під час воєнного стану ексочільника Сергія Бродовського наразі відкриті кримінальні провадження. Також цього року під час службової перевірки звільнився Юрій Марчак, який понад 20 років був керівником муздрамтеатру. А з відстороненим керівником перинатального центру Дмитром Манчуленком не можуть розірвати договір.
Про роботу комунальних закладів, зміну керівників та як вирішуватимуть спірні земельні питання з громадами області — читайте в інтерв'ю з головою обласної ради Олексієм Бойком.
– У березні Рада оборони області припинила повноваження виконувача обов'язків гендиректора обласної лікарні Дмитра Домбровського й призначила Сергія Бродовського, якому пізніше оголосили підозру у привласненні гумдопомоги. Ви дізнавались, чому тоді змінювали керівника?
– Я спілкувався з тодішнім керівництвом ОВА, але дізнався з наказів про це та всі подальші рішення щодо зміни керівників. Хоча я не вважаю, що ці рішення були зовсім законні. Тому, як ви знаєте, потім відбувалися перепризначення, якраз розпорядженням голови обласної ради. Оскільки закони, які діють у воєнний час, дещо відмінні від звичайного штатного режиму роботи облради та ОВА.
Ми консультувалися з нашими юристами, з апаратом Верховної Ради. Потім було роз’яснення, що призначення керівників, розпорядження комунальним майном – це виключно компетенція облради. З паном Бродовським я не спілкувався, я спілкувався з ним виключно через листування.
– Сергій Бродовський – це не нова людина у лікарні. Він відповідальний за напрям трансплантології. Він співпрацював з обласною радою в цьому напрямку?
– У нас було декілька нарад. Ще до початку повномасштабної війни був пілотний проєкт обласної лікарні спільно з Міністерством охорони здоров'я щодо впровадження у нас трансплантології. Звичайно, ми бачилися з ним, були знайомі, спілкувались.
– А після оголошення йому підозри?
– Після його призначення ми з ним не спілкувалися. Оскільки він вважав, що центр прийняття рішень – це обласна військова адміністрація. Тому він не вважав за потрібне мати якийсь зв'язок або з головою, або з апаратом облради. Це його рішення.
Жоден з керівників, які були, на мою думку, незаконно усунені, не подав до суду. На той час не подала до суду і обласна рада, бо ми розуміли, що зараз не час для розбрату. Водночас всі вони висловлювали свою прикрість через те, що хотіли себе реалізувати в такий складний для країни час. Вони були повні сил та ідей, і я не розумію причини їхнього звільнення. Вони робили всі завдання, які на той час ставила перед ними ОВА, облрада.
– Дмитро Домбровський зараз виконує обов’язки керівника обласної лікарні. Чи плануєте ви продовжити з ним співпрацю до завершення воєнного стану?
– Щодо Домбровського було безліч судових рішень. Останні рішення підтверджують, що конкурс визначив його переможцем. Тобто зараз він не виконувач обов’язків, він призначений гендиректором, але на період воєнного стану. Після завершення воєнного стану його питання затвердження його на посаду буде винесено на розгляд депутатів обласної ради. Тобто про конкурс у випадку Дмитра Домбровського не йдеться.
Під час воєнного стану ми принципово не проводили ці конкурси. Зараз не час для цього, ми використовуємо право, надане нам законом. Ми призначали інших керівників до завершення воєнного стану, а тоді оголосимо конкурс. І ми не допустимо ситуації, яку ми застали, коли були сформовані різні комісії через те, що було закладено дуже багато конфліктів в колективах. Ми не можемо навести в цьому лад, бо маємо зараз безліч судів.
Я визнаю, що витратив два роки на те, щоб розібратися з комунальними закладами, в тому числі охорони здоров’я. Просто попризначати керівників. Керівники – це люди, за якими стоять колективи. І колектив повинен почувати себе комфортно і знати, що в них є керівник. А не мати 12 закладів без керівників, які в судових процесах. Це неправильно.
– Вже приблизно шість років триває справа з відстороненням і поновленням Дмитра Манчуленка на посаді керівника перинатального центру. Торік йому оголосили підозру, він ймовірно передавав хабар посадовцю облради, щоб з ним продовжили договір.
Цьогоріч у серпні ви не продовжили з ним договір. Згодом виявилося, що він має інший чинний договір, підписаний попереднім керівником облради. Чи бачили ви цей документ?
– Збоку – це комічна ситуація. Я розповім, як це середини відбувається. Це людина, якій оголосили підозру, і триває суд. Як я, як голова облради, можу його допустити до виконання своїх обов’язків? Вважаю, що це неправильно. Але в нього такої заборони нема, наскільки мені відомо, стосовно того судового провадження. Водночас контракт, який в нього був основний, який, на його думку, правильний – завершився у липні. Інший контракт з’явився для мене в розгляді судових процесів, де його продемонстрували і сказали, що є чинний контракт, на підставі якого він буде на посаді до 2025 року.
Проте жодних документів, слідів, заяв, створення і засідань комісії або вихідної документації щодо якогось листа, щодо реєстрації цього контракту чи розпорядження голови обласної ради – немає і не було. Тому ми пропонуємо йому і у судовому порядку, і у листуванні, і телефоном — принесіть, будь ласка, нам контракт, щоб ми подивилися і розібралися. Можливо, ми дійсно щось забули.
До мене просто виникнуть питання у інших правоохоронних органів, якщо в мене немає жодного документа, який регламентує нашу трудову діяльність обласної ради з паном Манчуленком. Немає такого контракту. Оригінал, він говорить, він стверджує, що він в нього є, але нам навіть не дає його копію.
– Але суддя визнає цей контракт чинним?
– Так, суддя визнає чинним. Проте без наявності контракту я не можу допустити Манчуленка до роботи. Тому виникають такі колізії. Я вважаю, що я роблю правильно і згідно з законом. Я не можу допустити до роботи людину, яка не демонструє свій контракт.
– Ви опублікували наказ Манчуленка, який він видав, щоб підвищити на 40% заробітну плату своєму синові, який теж працює у перинатальному центрі. Цей наказ чинний?
– Ні. Мені дивно. Тут окрім жаги повернутися на якусь посаду, я більше не бачу нічого. Тут просто людина бере рішення суду, на їхню думку, можливо, воно правильне, демонструє колективу і виносить розпорядження. І без розпорядження голови обласної ради, без роботодавця, без якогось документа, сідає в кабінет і збирає нараду.
У мене немає такої опції, щоб я своїм розпорядженням його звільнив назавжди ось і все.
Хоча для врегулювання цього конфлікту йому юристи пропонували посаду заступника, тобто за цим новим контрактом, якщо він має рацію, щоб дати йому можливість працювати і показати йому, що ми не переслідуємо ідеї його звільнити.
Манчуленко не коментував оголошення підозри і суд публічно. Також Суспільному не вдалось сконтактувати з ним — у нього вимкнений телефон.
– Щодо попереднього керівника муздрамтеатру Юрія Марчака проводилася перевірка щодо ефективності його роботи. У підсумку він звільнився сам. Розкажіть про результати цієї перевірки.
– Ви ж всі бачите, що це питання не одного місяця. З часу обрання мене на посаду були різні скарги, і були різні сюжети у ЗМІ – звільняються знані актори, проблеми з фінансуванням, багато іншого. Були перемовини, постійно були наради, запрошували. Наскільки я знаю, там була і комісія ОВА, яка займалася перевіркою певних фактів. Я бачив, що просто змін немає. Колектив, наскільки розумію, був поділений на прибічників колишнього директора, на людей, які були проти нього, і на людей, які хотіли просто працювати. Для мене, як для керівника, найбільша цінність – це люди, які хочуть працювати.
– А які були скарги?
– Було багато скарг різного характеру. Коли я їх читаю, я не можу відразу переконатися, що таке є, бо це буде упереджено. Оскільки керівник може бути на своєму місці, а хтось хоче його очорнити. Після скарг і з однієї, і з іншої сторін ми призначили комісію. Ми відсторонили Юрія Марчака з посади зі збереженням зарплати, щоб не було ніяких думок.
До закінчення воєнного стану я призначив Івана Бутняка, бо я його знав, як фахівця і організатора. Він погодився на волонтерських засадах побути два місяці. На період нашої перевірки ми зустрічалися з колективом і з однієї, і з іншої сторони. Я задекларував, що якщо факти підтвердяться, буде реагування, не підтвердяться – він буде далі працювати, щоб ніхто не ображався. Вони всі погодились, ми знайшли спільну мову. Іван Бутняк працював, потім Юрій Марчак прийшов з пропозицією, що він напише сам заяву за згодою сторін. Ми її задовольнили.
– А ви його не питали, чому він прийняв таке рішення?
– Він сказав, що бачить роботу молодого керівника. Ми досить нормально, тепло поспілкувались. Він ситуацію зрозумів, він вже знає, що це було не один рік. І я його просив як керівника зробити так, щоб не було конфліктів в колективі. По-перше, це ненормально, бо театр має розвиватись. Є приклади інших театрів, які були не в такому стані, як наш – вони зараз у топі. А про наш ніхто не чув, умовно кажучи.
— То які результати перевірки? — Нещодавно мені подали доповідну, результати перевірки були, які слугували би причиною винесення питання щодо звільнення цього керівника, але оскільки він уже був звільнений, ми закрили цю перевірку.
Там було порушення умов контракту, були кадрові питання, які не несуть фінансових втрат. Якби були ці втрати, ми б звернулися в правоохоронні органи. Після закінчення воєнного стану буде конкурс. До речі, проєкт малої сцени буде втілений за позабюджетні гроші, тобто у воєнний стан гроші на такі речі ми витрачати не будемо.
Суспільне зверталося за коментарем до колишнього керівника муздрамтеатру Юрія Марчака про причини його звільнення та ставлення до результатів перевірки. Він відповів, що не коментуватиме це.
— У санаторію "Брусниця", який фігурує у кримінальній справі проти попереднього керівника облради Мунтяна, забрали ліцензію і він перестав працювати як санаторій. Знаємо, що там приймають вимушених переселенців. Чи є план відновлення цього санаторію? — Санаторій 50 років працював без акредитації. Коли ми його запустили, я хотів включили його у відповідний перелік, і ми могли б продавати путівки. В тому числі й нашим громадам, щоб вони могли не купували путівки військовим, які потребують реабілітації, в інших областях.
Втім виявилося, що його не можна включити в перелік, бо він немає акредитації, тому нас позбавили ліцензії і зупинили його діяльність. Люди розійшлись — ніхто без зарплати працювати не буде. Заклад закрили.
Зараз ми розглядаємо таку ініціативу, щоб зробити реабілітаційний центр на базі обласного госпіталю ветеранів війни. Втім подивимося, яким буде співфінансування, чи знайдемо меценатів.
— Територія Брусницького санаторію є предметом судового спору між Брусницькою сільрадою і облрадою. Ви не розглядали можливість повернути без судового рішення землю громаді?
— Обласна рада не може бути власником комунальної землі, може бути тільки міська громада, у цьому випадку Брусницька громада. Проте ці землі можуть бути у них у власності, але вони в користуванні цього закладу, який там є. Тобто зміна витягу з реєстру ні на що не впливає.
Але оскільки за декілька каденцій раніше зробили цю реєстрацію за нами, а реєстратора не можуть відмінити, потрібне рішення суду або сесії. Ми намагаємось знайти шлях, як правильно прийняти це рішення, бо це прецендент.
Я хочу і точно передам ці землі, але це треба зробити законно. Наразі державою не передбачений порядок передачі комунальних земель у комунальну власність.
— Міськрада судиться з облрадою, щоб передати земельну ділянку на території Чернівецької психіатричної лікарні у власність міста. Цю землю орендує підприємець. На яких умовах, за яким договором, на скільки років?
— Там не тільки один підприємець. Там ще були зареєстровані приватні підприємства, під які були взяті в оренду відповідні приміщення. Ми винесли ті земельні ділянки в натуріВстановили межі земельної ділянки та закріпили їх межовими знаками на місцевості за допомогою геодезичних пристроїв., передивилися ті сервітути, які дозволяли цьому підприємцю їздити в будь-який час доби з будь-якої території. Ми відновили те, що комунальне підприємство не може вивозити сміття за підприємця. Ми попросили, щоб вони зробили розрахунки, скільки би вони мали заплатити за ту частину, якою вони користувались за період, і підприємство облаштувало там безкоштовно парковку. Ми зробили благоустрій біля в'їзду.
Щодо цього є три судові процеси: підприємець з нами судиться, і підприємство, і міська рада. Ці землі будуть передані у міську раду, вони будуть у користуванні нашого комунального підприємства, але власником буде Чернівецька міська рада.
— Щодо цієї справи є судове рішення, яким зобов’язується на розгляд депутатів винести питання передачі 58 соток. Зважаючи, що ця ділянка є предметом спору між міською та обласною радами у суді, чи можете виносити це питання на сесію?
— Будь-які питання щодо зміни права власності земельних ділянок або комунального майна на сесії під час воєнного стану винесено не буде. Зараз не те законодавство, не той час, щоб цим займатися. По-друге, якщо до того часу ми не передамо, там є виконавчий лист, щоб нам його виконати правильно, щоб відповідальності не нести за це. А якщо до того часу ми передамо, то це вже будуть проблеми міської ради.
— Цьогоріч бюджет області затверджувала ОВА, а не облрада. Чи бачили ви бюджет на наступний рік і чи потребував він правок?
— Я думаю, що це вперше в історії, коли не обласна рада голосує за бюджет, а приймає розпорядженням голова ОВА. Цей бюджет ми обговорили — він такий, який може бути в умовах воєнного стану. Звичайно, ми не можемо собі дозволити те, що могли у мирний час, але він орієнтований на забезпечення життєдіяльності області, на військові наші потреби, на переселенців. Я вважаю, нормальний, всі депутати могли задати запитання або внести пропозиції.
— Які три основні завдання на наступний рік?
— Планів дуже багато, нічого не можна прогнозувати, бо у нас складні часи. Але перше — це розвиток трансплантології, ми створимо відповідне відділення трансплантології. Друге — допомога армії, волонтерам. Третє — це розвиток комунальних закладів. Це інвентаризація майна з тим, щоб упорядкувати його використання.
Читайте Суспільне Чернівці в Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
