Поліцейський на псевдо Малюк розміновував території двох деокупованих областей України. За його словами, найважче було на Херсонському напрямку, який російські військові щільно "засіяли" вибухівками.
З 2022-го року він був у п’яти ротаціях. Зараз готується до наступної. Суспільне Чернівці розповідає, які небезпечні предмети знешкоджував "Малюк" та які випадки розмінувань запам’ятав найбільше.
Розміновує території три роки
29-річний поліцейський-вибухотехнік на псевдо Малюк вже три роки розміновує деокуповані території. Працював у Харківській і Херсонській областях. За його словами, за цей період розмінував десять квадратних кілометрів територій.
"Зараз вже змінилося встановлення мін. І самі міни змінилися, про які ми не знали і не бачили в книжках. Кількість вибухів перейшла за 200, може і більше із різною кількістю вибухівки", – розповідає Малюк.
За словами Малюка, найважче було працювати на Херсонському напрямку, адже росіяни навмисно залишали після себе заміновані території, щоб люди травмувалися.
"Для мене був шок, коли ми почали заходити у населені пункти розмінувати і якось побачив дві могили. Будинок був напівзруйнований, там було декілька місцевих мешканців, дідусів. І я почав у них розпитувати, що це. За їхніми розповідями, росіяни зайшли в будинок, де були мати з донькою, доньку почали ґвалтувати, а мама не змогла пережити ці тортури. Мені важко було дивитись на територію, де мешканці похоронили двох людей у дві могили", – каже Малюк.
За словами Малюка, коли з колегами розпочинають працювати, ніколи не знають про кількість та види вибухонебезпечних предметів. Тому дотримання мінно-вибухової безпеки в особового складу – понад усе.
"Були моменти, що ми виїжджали і працювали на локації, де нас обстрілювали з мінометних мін. У такі моменти потрібно згуртуватися, заспокоїтися і діяти далі. Ми дійсно не маємо права на помилку, тому стараємося робити все з розумом. Розмінування деокупованих територій – це дійсно велика небезпека", – каже Малюк.
У розмінуванні допомагає собака
Перед тим, як розпочати роботу на території, вибухотехніки обстежують її за допомогою дронів. Також залучають службову собаку Грея і робота, яким керують.
"Робот не може пронюхати і подати сигнал, що він там щось побачив. Але пес на це вчиться, щоб виявляти вибухонебезпечні предмети. Більше довіряти можна собаці, але якщо відбудеться вибух, то робот — це металолом, а собака живий", – розповідає Малюк.
Службовому собаці Грею пʼять років. Бувають випадки, коли він виявляє те, що пропустили вибухотехніки.
Виклики на Буковині в більшості фальшиві
Коли не на ротаціях, вибухотехніки виїжджають на виклики про замінування в області. За словами Малюка, більшість із них є неправдивими. Також були ситуації, коли люди залишали сумки у громадських місцях. Ці предмети вибухотехніки підривали їх.
"Для руйнування, щоб подивитися, що є всередині. Ми ніколи не знаємо, що нас чекає завтра, тому що в нас різні повідомлення, різні напрямки, різні території. Тому ми готові завжди виконувати бойові завдання, через це йде вдосконалення навичок", – розповідає Малюк.
Наразі Малюк готується до наступної ротації.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
