Бойовий медик з Буковини Андрій Красовський служить у відділенні інтенсивної терапії мобільного госпіталю. Чоловік брав участь в АТО й був готовий, що це переросте у повномасштабне вторгнення.
До 24 лютого 2022 року Красовський працював у дитячій реанімації й загалом у медицині має 15-річний досвід. Зараз служить переважно на Донецькому напрямку: пройшов Курахове, Селидове, Покровськ, Добропілля. Суспільне Чернівці розповідає історію бойового медика.
Стало більше мінно-вибухових поранень
Якщо порівнювати з періодом АТО, то нині військові під час бойових завдань отримують менше кульових поранень. Натомість через масове використання дронів, бійці отримують більше поранень дрібними уламками, а під час наступів зазнають мінно-вибухових травм.
"Найчастіше це як дрібноуламкові, множинні поранення м'яких тканин організму і кінцівок, так і тотальні поранення", – каже військовий.
Щоб надавати пораненим допомогу, бойові медики постійно потребують медичних засобів, зокрема для перев'язок. Це розхідний матеріал, з постачанням якого допомагають волонтерські фонди. Також відчувають нестачу людей.
"Ми завжди потребуємо "рук". Бо дефіцит кадрів є як у військових формуваннях, так і в медичних. Люди виснажуються, люди хворіють. Люди хочуть відпочити. Одні більше, одні менше. Але загалом вони потрібні".
Приймав пологи на передовій
Крім порятунку життів військових, Красовський також надає допомогу цивільним. Пригадує випадок, коли разом із колегами приймали пологи у цивільної жінки Курахового на Донеччині.
"Вони з дому не доїхали до лікарні, але там вже цивільних не було. То військові помогли, ми приймали пологи у фельдшерсько-акушерському пункті", – каже Красовський.
Медик каже, особливо запам'яталося, що більшість військових після поранень рвуться назад у бій, бо хочуть повернутися й допомагати побратимам.
"Сумка з речами була напоготові"
За словами медика, його 15-річний досвід допомагає у щоденній роботі. Працюючи з дітьми, виховав у собі терпіння й делікатність, бо пацієнти з "характером". Водночас вважає, що дорослі – гірше дітей: вони не бояться воювати, але бояться голок.
До повномасштабного вторгнення Андрій Красовський був готовий, тому рішення поїхати на фронт, у родини не викликало здивування.
"Ми з товаришами знали, що все продовжиться. Ми служили разом у 2015-16 році, і готувалися. Тому страху або думки про те, щоб не змінити білий халат на військову форму, не було. Я одразу був у військкоматі. Мені треба було ще допрацювати, закінчити робочий тиждень 2-3 дні. І після цього я вже був з людьми, які евакуювалися в Чернівці, бо хлопці привезли жінок сюди, а самі поверталися назад на схід".
Всі необхідні речі для надання медичної допомоги чоловік приготував заздалегідь. Каже, такі речі завжди зберігав у валізі. Бронежилет і каску отримав у підрозділі.
"Форму, черевики і необхідні речі для надання допомоги я взяв з собою. Мій особистий ларингоскоп як інструмент анестезіолога завжди з собою".
"Різниця між домом і фронтом — разюча"
В Андрія Красовського є дві доньки – Саша і Катя. Старша ходить у шостий клас, а молодша відвідує дитсадок. Коли військовий приїжджає у відпустку, залюбки допомагає дітям робити уроки. Красовський каже, цього разу реалізовував задум Саші про створення класної кімнати майбутнього.
"Вона все сама придумала, але ми додали новітності: проєктори, голограми, щоб можна було відчути ефект присутності. Про клас біології робили: щоб там тварин можна було роздивитися, рослин більше. У кожного мікроскоп, у кожного комфортне місце. Багато різної сучасної апаратури, яка полегшить їм освоєння інформації і знань".
Військовий каже, відпустка швидко завершується, й не встигає втілити все заплановане.
"Різниця, звісно, разюча між фронтом і домівкою. Відпочинок пролітає як один день. За два тижні намагаюсь встигнути все, чого не встигав за попередніх пів року. Можливо це з віком, може наслідки війни, але зараз мені не хочеться бути самому. Хочу проводити час з дітьми, десь сходити прогулятися. Хлопцям, які перебувають удома, потрібно тренуватись і готуватись. Повоюємо усі".
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
