"Обласний центр народної творчості" запустив проєкт "Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини". Ініціатива розповідає про села й міста області та їх топонімічні особливості. Далі у матеріалі читайте про походження назви сіл Киїнської громади.
Село Киїнка
Населений пункт розташований за сім кілометрів від Чернігова. Археологічний матеріал свідчить, що село бере свій початок з періоду Київської Русі.
Киїнка входила до складу полкової сотні Чернігівського полку, а в 1782 році – Козлянської волості Чернігівського повіту. Село з 1963 року входить до складу Чернігівського району. З 1974 року знову стає центром сільської ради.
Біля Киїнки, Жавинки і Гущина виявлене поселення епохи неоліту (V–II тис. до н. е.) і скіфського часу (І тис. до н. е.), курганний могильник та городище часів Київської Русі (Х–ХІІІ ст.).
Біля річки Білоус, яка протікає неподалік від Киїнки, був знайдений золотий змійовик, названий Чернігівською гривною.
"Виріб, враховуючи його цінність, мав належати особі з князівського роду. Чернігівську гривну пов’язують з Володимиром Мономахом. З цим погоджується більшість дослідників".
Село Шестовиця
Населений пункт розташований на правому березі Десни, за 18 кілометрів від Чернігова. Уперше в історичних документах Шестовиця згадується в 1523 році.
За даними археологічних досліджень, Шестовиця була заснована на зламі IX–X століть. Назва села, ймовірно, походить від слова "шестак", яким називають шостого сина з боярського роду. Є й інші версії.
"Узимку шлях позначили «шестами» – жердинами-віхами, щоб подорожні не збилися з нього. Тому й Шестовиця. Також у перекладі з давньолитовської мови слово «шестовиця» означає підвищення над болотистою місцевістю. Ще одна версія, що назва села походить від боярського роду Шестовицьких".
У Шестовиці та її округах знайдено чотири поселення епохи бронзи (ХІ ст. до н. е.), три поселення скіфського періоду (V–III ст. до н. е.), ранньослов’янські поселення перших століть нашої ери, сіверянське VIII–IX ст. А також два городища, шість поселень і великий могильник давньоруського часу IX–XIII століть.
На території села розташований відомий комплекс пам’ятників в урочищі Коровель, де є понад 20 скандинавських поховань.
"Коровель – перша висока точка на правому березі Десни після Болдиної гори в Чернігові, тому там була розташована фортеця, де несли службу найманці-варяги, які, як видно з археологічних досліджень, були асимільовані місцевим населенням".
1923 року село стає центром Шестовицької сільської ради у складі Козлянського (з 1935 року – Михайло-Коцюбинського) району.
У селі також велися археологічні розкопки та було знайдено багато історичних цінностей.
У 2016 році в Шестовиці було відкрито інформаційний стенд і меморіальну дошку Леонідові Бикову, а також інформаційний стенд "Відомі земляки". У 2017 році відбулося відкриття книги пам’яті. У січні 2024 року в селі відкрили кімнату-музей, щоби зберегти унікальні експонати для нащадків.
Нагадаємо, з початком повномасштабного вторгнення понад 30 днів село Шестовиця на Чернігівщині провело в окупації. Саме звідти армія РФ обстрілювала Чернігів, там українські військові розгромили росіян. За даними оперативного командування “Північ”, у Шестовиці російська армія втратила до 40% техніки та особового складу у підрозділах, які перебували у селі.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
