"Обласний центр народної творчості" запустив проєкт "Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини". Ініціатива розповідає про села й міста області та їх топонімічні особливості. Далі у матеріалі читайте про походження назви сіл Бригинцівського старостинського округу.
Село Бригинці
Назва населеного пункту спочатку звучала як Брагинці, який за литовсько-польських часів був у складі Любецької волості. На початку XVI століття жителі цього міста литовські князі переселили для відбудови Київського та навколишніх замків, які були зруйновані ордою кримського хана Менглі-Герая в 1482 році.
"На території сучасного Козелецького району переселенці поселилися у двох нинішніх селах – Кошанах, нині Остерська громада та Брагинцях. З часом прізвище й назва населеного пункту трансформувалися у Бригинці. Перша документальна згадка про село записана у матеріалах про Київський полк 1729–1730 років. Там сказано, що за часів Богдана Хмельницького хутір Бригинці був «войсковим»".
Село Карасинівка
Точна дата заснування села невідома, проте етимологія назв місцевих урочищ свідчить, що люди в тих місцях жили ще за часів Київської Русі.
"Імовірно, тут був один із форпостів оборонної лінії від кочівників навколо Києва, відомої як Змієві вали, побудованої за часів князя Володимира Великого. За місцевою версією, назва села походить від слова «карасі», бо їх багато водиться у довколишніх водоймах".
Перша письмова згадка про село датується 1666 роком. На той час у Карасинівці було 24 двори та церква.
У 1837 році поміщик із сусіднього села Риків, на прізвище Шаповал, пожертвував десятину землі на церкву і кладовище, яке проіснувало до 1903 року. У 1837 році в Карасинівці розпочалося будівництво нової церкви.
У 1858 році в селі налічувалося 82 двори, а парафіян сільської церкви Різдва Богородиці в 1860 році налічувалося 1310 чоловік.
На початок 1917 року в селі активно працювали ковалі, теслярі, шевці, чоботарі, чинбарі, бондарі.
Село Корніїв
Назва села походить від імені його першого поселенця – Корнія. Ким була ця людина, невідомо.
"Перша згадка про Корніїв хутір задокументована 1699 роком. Хоча сам населений пункт був заснований раніше. Адже в купчій грамоті, датованій тим роком, згаданий не лише сам хутір, але і його жителі – сільський козацький отаман Іван Кравченко та Овдій Лапченко. У купчій грамоті, датованій 1706 роком, записані корніївські козаки Павло Власенко і Павло Степаненко".
У XVIII столітті землі в селі та навколо нього скупила відома козацько-старшинська родина шляхтичів Велігорських, які тоді жили в селі Мостище. У Корнієві вони почали постійно проживати з другої половини ХІХ століття.
Село Мирне
Дати заснування села Святеньке — це перша назва Мирного, точно невідома.
"За переказами – це було козацьке село, з усіх боків оточене лісами та ставками. Першим поселенцям ця місцевість здалася святою, тому й назвали село – Святеньким".
Перший письмовий запис про Святеньке належить до 1795 року. У 1965 році за ініціативи місцевого активіста Сираша село перейменували на Мирне.
Село Пізнє
Назву селу дав перший поселенець, на прізвище Пізній, який заснував на березі болота Помоклі хутір.
"Коли це сталося, невідомо. Уперше нинішнє село згадане в ревізії 1787 року під назвою хутір Познинський. На той час там проживали дві козацькі сім’ї, а загалом було близько 20 жителів".
Село Риків
За легендою, місцевість, де виникло село Риків, називалася "місце, де ричали звірі".
"Очевидно, звірі ричали у непрохідних болотах, що прилягали зі сходу до нинішнього села. Уперше село Риків згадане в Рум’янцевському переписі 1766 року. З Риковом пов’язав свою долю нащадок відомого старшинсько-дворянського роду Савелій Закревський. Під час війни він служив підводником на Чорноморському флоті. Пізніше був головою Бригинцівської сільської ради".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
