Заморожені активи РФ на понад 270 млрд доларів США: чи має право на ці гроші зруйнований війною бізнес в Україні

Заморожені активи РФ на понад 270 млрд доларів США: чи має право на ці гроші зруйнований війною бізнес в Україні

Ексклюзивно
Заморожені активи РФ
Готель "Україна" в Чернігові та заморожені активи РФ. Дмитро Сахон/Суспільне Чернігів

У ніч з 11 на 12 березня 2022 року, під час блокади Чернігова, у готель "Україна" російські війська запустили ракету "Іскандер". Пропагандистські медіа зняли про це декілька сюжетів. Вони не заперечують того, що саме готель був ціллю, а метою атаки назвали "знешкодження іноземних найманців".

Представник власника готелю Микола Тарасовець каже, що хоче відшкодування від того, хто завдав збитків — Росії. Сам бізнесмен не поспішає з відбудовою, бо це, за підрахунками компанії, яка управляє "Україною", понад 12 мільйонів доларів США. З його слів, на даний час він не знає механізму компенсації збитків від держави та куди йому з цього приводу звертатися.

Чи можливо відшкодувати втрати бізнесу, який зазнав збитків внаслідок вторгнення, коштом заморожених активів РФ з різних країн світу, який алгоритм дій наразі напрацьований в України, в яких країнах зберігаються ці активи, що про це кажуть юристи, експерти та чи може отримати бізнес реальні гроші — дізнавалася Ксенія Рекун.

Скільки російських активів вдалося заморозити?

У відповідь на інформаційний запит Суспільного Офіс Президента України повідомив, що станом на травень 2024 року, у різних країнах світу заморожено активів РФ на понад 270 мільярдів доларів США.

"Після 24 лютого 2022 року РФ перестала публікувати свої офіційні дані. Виходячи з відкритих джерел, більшість російських активів заморожено в країнах Європи. Найбільша частина заморожених активів РФ, а саме близько 205 мільярдів доларів перебувають у Бельгії (зокрема, у депозитарії Euroclear), у Франції заморожено близько 21 мільярда доларів, у Швейцарії близько восьми мільярдів, у США — від чотирьох до п'яти мільярдів, 34 мільярди у Японії".

Заморожені активи РФ
Відповідь від Офісу Президента України щодо заморожених активів Росії. Ксенія Рекун/Суспільне Чернігів

Тут варто зазначити, що зазвичай ці резерви переважно у вигляді цінних паперів. Тому їх отримують не банки, а центральні депозитарії цінних паперів, такі як Euroclear, каже аналітикиня Київської школи економіки Анна Власюк.

"Стосовно безпосередньо грошових коштів, зараз їх стає більше. Настає строк погашення цінних паперів, і тому Euroclear отримує грошові надходження, адже всі зобов'язання продовжують діяти. Тому наразі з'являється більше грошей".

"Хочемо, щоб нам за все відплатила Росія"

"Звісно, ми хочемо, щоб нам відплатила за все РФ. Адже, вона зруйнувала наш бізнес. Але я не знаю алгоритму дій взагалі. В Україні, як у держави, його немає. Як і немає визначеності, що робити далі постраждалому бізнесу", — сказав представник власника готелю "Україна" в Чернігові Микола Тарасовець.

Кандидат юридичних наук та керівник проєктів Інституту законодавчих ідей Андрій Климосюк розповів: треба наполягати на тому, щоб компенсація шкоди, завданої агресією, здійснювалася коштом того, хто завдав цієї шкоди.

"Це основа деліктного права,Сукупність норм, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення (делікту). коли збитки має відшкодувати той, хто її завдав. Ця аксіома застосовна й до наслідків найважчих порушень міжнародного права та збитків, завданих війною".

Микола Тарасовець додає, що в українські суди він не подає позови, адже одна сторона, тобто відповідач (Російська Федерація, — ред.) буде відсутня в судовому процесі.

"Це взагалі нонсенс для судового процесу. Проблема в тому, як матеріали нашого суду будуть виглядати в міжнародних судах надалі. Ми консультувалися з юристами-міжнародниками, вони не дуже задоволені саме таким алгоритмом дій. Тому нам залишається тільки чекати від держави алгоритму дій для постраждалого від війни бізнесу".

Заморожені активи РФ
Микола Тарасовець. ФОТО: Суспільне Чернігів

Такої ж думки й аналітикиня Анна Власюк.

"Російські заморожені активи перебувають не в Україні. Ми конфіскували те, що могли, те, що в нашій юрисдикції. Бізнесу краще чекати. Тому що немає сенсу судитися в українському суді проти Росії. В принципі — можна, але потім його ж потрібно виконувати в міжнародному суді".

Як використовуватимуть доходи від заморожених активів РФ

Анна Власюк каже, що конфіскувати активи інших країн — це нормальна практика з країною, з якою проголошений стан збройного конфлікту.

"Спочатку була позиція в усіх країнах G7, що це взагалі навіть не варто обговорювати. Зараз ми бачимо обговорення варіантів використання доходів, які отримує Euroclear на заморожені активи".

13 червня 2024 року лідери країн G7 все ж таки ухвалили рішення щодо виділення Україні 50 мільярдів доларів з доходів від заморожених російських активів. Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі Х. Україна зможе отримати гроші до кінця року.

Раніше G7 зобов'язалися тримати активи замороженими, доки Росія не виплатить Україні компенсацію за завдану шкоду. Пізніше США, Велика Британія, Японія та Канада наполягали на конфіскації активів на користь Україні. В той час інші країни G7 були проти такого рішення.

Наразі завдані збитки оцінюють в майже 500 мільярдів доларів, йдеться у спільному комюніке країн "Групи семи" після саміту в Італії.

За даними Світового банку, сума завданих збитків Україні оцінюється в 486 мільярдів доларів. Однак з кожним днем "ця сума збільшується", йдеться у документі.

У травні 2024 року посли країн ЄС погодили принципові заходи щодо використання надприбутків від заморожених російських активів на відновлення та озброєння України.

Як зазначив Андрій Климосюк, потенційні 50 мільярдів доларів із заморожених російських активів навряд чи витратять на відшкодування зруйнованому або пошкодженому бізнесу. Скоріш за все, вони будуть використані на поточні фінансові витрати та оборону у 2024 та 2025 році

Заморожені активи РФ
Андрій Климосюк. З особистого архіву Андрія Климосюка

Водночас у Раді ЄС повідомляють, що прибутки від використання заморожених російських активів використовуватимуть для подальшої військової підтримки України, у тому числі із залученням підприємств українського ОПК (оборонно-промисловий комплекс, — ред.), а також для програм відновлення.

Схвалений механізм передбачає, що центральні депозитарії у країнах ЄС, які утримують російські суверенні активи та резерви на суму понад один мільйон євро, спрямують на ці цілі частину чистого прибутку від використання таких активів, накопиченого з 15 лютого 2024 року.

Ці суми будуть виплачуватись Центральними депозитарними банками ЄС раз на два роки та використовуватимуться для подальшої військової підтримки України через Європейський фонд миру, а також для підтримки потужностей оборонної промисловості України та її потреб у відбудові за програмами ЄС. Кошти розподілятимуть таким чином: у Європейський фонд миру – 90%; програми ЄС, що фінансуються з бюджету ЄС, – 10%.

Єврокомісар із питань торгівлі Валдіс Домбровскіс на прес-конференції 21 червня ECOFIN також сказав, що "в першу чергу увага на використанні цих доходів буде зосереджена на військовій підтримці України".

"Перший транш з доходів від заморожених російських активів Україна, ймовірно, отримає до кінця літа 2024 року. За нашими оцінками, цього року завдяки нашим заходам буде доступно до 3 мільярдів євро (3,21 млрд доларів), і ми очікуємо здійснити перший платіж у розмірі 1,5 мільярда євро", — сказав Домбровскіс.

Інший варіант — це компенсаційний механізм, додає Анна Власюк, який для таких випадків зараз і створюється.

"Але це питання досить складне, багатокомпонентне, політично вмотивоване. Більш політично, ніж юридично. Тому що можливість відшкодування саме коштом певних заморожених активів, доходів від них, конфіскації цих коштів — це окремі питання, які потребують окремого обговорення. Наразі немає реальних дієвих інструментів, які б дозволяли компенсувати завдану шкоду. Є лише певні державні програми, які спрямовані на часткову компенсацію і грошову допомогу постраждалим від війни", — сказав Андрій Климосюк.

Компенсаційний механізм — що це?

Про міжнародний компенсаційний механізм в Україні та разом з міжнародними партнерами почали говорити в перші місяці після повномасштабного вторгнення РФ. І вже 18 травня 2022 року Президент України підписав відповідний указ про його створення.

2 квітня 2024 року у місті Гаага офіційно запрацював Реєстр збитків для України щодо відшкодування збитків, завданих російською агресією.

За даними Мін'юсту, компенсаційний механізм містить такі елементи:

  • Реєстр збитків, який прийматиме заяви щодо завданих збитків, втрат чи шкоди;
  • Комісія з розгляду заяв, яка на основі інформації з реєстру розглядатиме заяви та присуджуватиме компенсації;
  • Компенсаційний фонд, який буде джерелом виплат за рішеннями комісії та, як передбачається, наповнюватиметься коштом конфіскованих за кордоном суверенних російських активів
Заморожені активи РФ
Відповідь від Міністерства юстиції України щодо заморожених активів Росії. Ксенія Рекун/Суспільне Чернігів

Суспільне надіслало до Офісу Президента інформаційний запит із запитаннями: "Чи можуть підприємства розраховувати на відшкодування збитків коштом заморожених російських активів та який алгоритм дій для підприємців?" Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра відповіла на них так:

"Перше, що треба зробити — подати заяву до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. 26 березня 2024 року Конференція учасників Реєстру збитків затвердила понад 40 категорій заяв, які можуть бути внесені до Реєстру збитків. Наразі можливість подання заяв доступна щодо першої категорії — А3.1 «Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна». Очікується, що інші категорії будуть запущені протягом року. Зокрема, однією із затверджених категорій заяв є категорія С3 «Збитки бізнесу та інші економічні втрати»".

Заморожені активи РФ
Відповідь від Міністерства юстиції України щодо заморожених активів Росії. Ксенія Рекун/Суспільне Чернігів

"Реєстр збитків є лише першим компонентом міжнародного компенсаційного механізму. Наразі Україна разом з міжнародними партнерами працює над створенням двох інших елементів міжнародного компенсаційного механізму: комісії з розгляду заяв, що розглядатиме заяви, які надходять до Реєстру збитків, та компенсаційного фонду, з якого безпосередньо будуть виплачуватися компенсації. Заяви, внесені до Реєстру збитків, будуть автоматично направлені до комісії з розгляду заяв, коли така буде створена", — зазначили в Мін'юсті.

За словами Ірини Мудрої, подання перших реальних заяв від постраждалих до Міжнародного Реєстру збитків — це ознака того, що запропонована концепція компенсаційного механізму втілюється в реальне життя.

"Заявники вже можуть подавати до Реєстру заяви, пов'язані з пошкодженням або знищенням житлової нерухомості. Пошкодження і знищення житлової нерухомості також порушують належне функціонування суспільства, загострюють гуманітарну кризу та можуть мати довготривалі негативні економічні наслідки для громад, ускладнюючи процеси відновлення та розвитку. Очікується, що в цій категорії буде подано від 300 000 до 600 000 заяв", — повідомляє Міжнародний реєстр збитків.

"Поки все запрацює — пройдуть роки"

Керівник проєктів Інституту законодавчих ідей Андрій Климосюк також додав, що концепт майбутнього компенсаційного механізму та запуск першого його компоненту — Реєстру збитків був здійснений за "рекордно для світової історії короткий термін".

"Фактично його створили й запустили менше ніж за рік від початку повномасштабного вторгнення. Це для світової історії дуже швидко і ми сподіваємося, що інші компоненти компенсаційного механізму, зокрема, комісія, яка буде розглядати кожну заяву і присуджувати фактично виплати постраждалим, і фонд, тобто основне джерело, завдяки чому будуть здійснюватися ці виплати, вони будуть теж швидко створені".

"Реєстр створили, та потім треба сформувати комісію. Знайти правових експертів, і ці люди мають в якомусь шаленому режимі розглядати ці справи й виносити по них рішення, і присуджувати компенсацію. Потім з цією компенсацією звертатися в фонд. Це займе роки", — розповіла Анна Власюк.

Заморожені активи РФ на понад 270 млрд доларів США: чи має право на ці гроші зруйнований війною бізнес в Україні
Анна Власюк. З особистого архіву Анни Власюк

З правилами подання заяв та механізмом роботи Міжнародного реєстру збитків можна ознайомитись за посиланням.

Як зазначили в Мін'юсті, концепція майбутнього Міжнародного компенсаційного механізму передбачає, що виплати, зокрема підприємствам, будуть здійснюватись зі створеного у майбутньому міжнародного компенсаційного фонду, який буде наповнюватися коштом знерухомлених російських активів.

Коли Реєстр почне працювати на повну потужність, передбачається, що в ньому буде працювати до 45 співробітників, повідомили в Міжнародному Реєстрі збитків. Десять з них працюватимуть в Київському офісі Реєстру, відкриття якого відбулося 22 березня.

Заморожені активи РФ
Відповідь від Міжнародного Реєстру збитків щодо заморожених активів Росії. Ксенія Рекун/Суспільне Чернігів

Що робити власникам зруйнованого бізнесу?

Власники зруйнованого готелю "Україна" в Чернігові, каже Климосюк, як і інші юридичні особи поки що не можуть подавати заявки до Міжнародного реєстру збитків.

"Реєстр містить понад 40 категорій шкоди, які відкриватимуться поступово. Для юридичних осіб така можливість очікується в найближчому майбутньому. Однак слід розуміти, що на цьому етапі йдеться лише про фіксацію шкоди, конкретні виплати будуть здійснюватись лише після запуску роботи відповідної Комісії та наповнення фонду. Однак в тому, що таке відшкодування буде рано чи пізно здійснено, сумнівів немає".

За його словами, наразі треба збирати якомога більше достовірних доказів для подачі заяви до Реєстру.

"Кожен постраждалий, незалежно від того, чи це юридична особа, чи це фізична особа — має зібрати якнайбільше доказів, адже наразі ми не знаємо, який буде стандарт доказування, тобто чого буде достатньо для комісії: наприклад, письмових доказів та документів, чи достатньо буде показів свідків, чи потрібно буде ще щось. Зазвичай, у таких справах стандарт доказування є пониженим та має враховувати обʼєктивні обставини війни. Але важливо зібрати якомога більше доказів, які доводять, що шкода була завдана саме російською агресією, а також підтвердження розміру завданої шкоди, якщо це можливо. Тоді буде вищим шанс у майбутньому отримати належну компенсацію за рахунок активів РФ", — розповів Андрій Климосюк.

Суспільне звернулося до віцепрезидента Європейської комісії Валдіса Домбровскіса щодо пояснення можливості використання заморожених російських активів для надання зруйнованому або пошкодженому від вторгнення Росії бізнесу.

Від Міністерства юстиції України ми чекаємо роз'яснення: чи Міжнародний Реєстр збитків це єдиний механізм для бізнесу або існують інші шляхи для відшкодування отриманих збитків від ударів РФ. Також ми попросили пояснити, хто займається створенням компенсаційної комісії у Міжнародному Реєстрі збитків та що гальмує створення комісії та фонду.

На момент виходу матеріалу Суспільне не отримало відповіді на вищезгадані запитання.

Представник власника готелю “Україна” у Чернігові Микола Тарасовець розповів, що на даному етапі правоохоронці порушили кримінальне провадження, провели експертизи, а компанія отримала від слідчих всі матеріали в рамках справи.

"Цим СБУ займалося. Вони нам надали всі матеріали. Ми зробили собі копії. Потім дослідження було, якою ракетою та звідки був завданий удар по готелю. Є вже й дослідження експерта по будівлі, що вона в непридатному стані. Тобто зі своєї сторони ми зібрали все, що могли".

Заморожені активи РФ
Відповідь від Чернігівської обласної прокуратури по відкриттю кримінального провадження по готелю "Україна". Ксенія Рекун/Суспільне Чернігів

Станом на 22 червня, готель "Україна" оточений парканом. Там проводять демонтаж, щоб аварійна будівля в центрі Чернігова не несла загрозу містянам. Особливо — під час зміни погодних умов.

Заморожені активи РФ
Готель "Україна" в Чернігові. 14.06.2024 рік. Ксенія Рекун/Суспільне Чернігів

Демонтаж проводиться коштом власників готелю "Україна", розповів Микола Тарасовець.

"На кожному етапі аналізуватимемо, чи можна щось зберегти, чи доведеться повністю розбирати будівлю. Це наш перший такий досвід. Безпека на першому місці".

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

На початок