"Звільнення зі служби – найгірше, що може бути": історія бійця з позивним "Дрюлік", який травмував очі у бою

"Звільнення зі служби – найгірше, що може бути": історія бійця з позивним "Дрюлік", який травмував очі у бою

Ледь не втратив зір під час ближнього бою з противником та після лікування понад усе прагне повернутися до служби. 28-річний Андрій з позивним "Дрюлік" розповів Суспільному, що не уявляє свого життя без побратимів зі 164-го батальйону територіальної оборони з Прилук. До його лав приєднався з перших днів повномасштабного вторгнення та під час другої ротації, до Авдіївки на Донеччині, зазнав травми обох очей. З поля бою його евакуював побратим, з яким вони були на позиції. Нині чоловік перебуває на реабілітації та готується до операції.

Андрій потрапив до ЗСУ у 19 років. Брав участь в АТО в складі Першої окремої танкової бригади. У лютому 2022 року приєднався до прилуцької територіальної оборони.

"Коли почалася війна, найближчий військкомат, який був доступний, до якого можна було доїхати, це прилуцький".

"Звільнення зі служби – найгірше, що може бути": історія бійця з позивним "Дрюлік", який травмував очі у бою
Військовослужбовець 164-го батальйону ТрО Андрій. Суспільне Чернігів

"Звільнення зі служби – найгірше, що може бути": історія бійця з позивним "Дрюлік", який травмував очі у бою
Фото Андрія під час служби. особистий архів Андрія

За дві ротації на Схід "Дрюлік" мав кілька контузій. Першого серйозного поранення зазнав торік в районі Серебрянського лісу на Луганщині. 12 квітня 2024 року, Андрій тримав позицію "Вишня" на Авдіївському напрямку.

"Росіянин звалився нізвідки прямо в окоп і в нас з ним відбулася перестрілка. Він відійшов і чую клацання гранати. Від гранати уламок попав в РПГ (ручний протитанковий гранатомет, – ред.). РПГ було заряджене і прямо переді мною воно зірвалося. І в мене все обгоріле було".
"Звільнення зі служби – найгірше, що може бути": історія бійця з позивним "Дрюлік", який травмував очі у бою
Ручний протитанковий гранатомет. особистий архів Андрія

Після вибуху чоловік тимчасово втратив зір. Вижив завдяки побратиму Олександру з позивним "Студент".

"«Студент» стояв за мною і його тільки контузило. На позиції нас було дві людини. Він залишився зрячим. Він не розгубився, не загубився. Красунчик. Аби не він. Я відходжу, він виходить і починається у нього з ним перестрілка. Він гранатами там його трохи закидав. Трьохсотий він точно був".
"Звільнення зі служби – найгірше, що може бути": історія бійця з позивним "Дрюлік", який травмував очі у бою
Військовослужбовець 164-го батальйону ТрО Андрій. Суспільне Чернігів

З поля бою Андрія спочатку евакуювали до Покровська, а потім до Дніпра.

"Дуже проблемне поранення і дуже багато уламкових. Намагаюся ходити в окулярах, тому що вночі погано сплю. Правим оком я не бачу зовсім. Воно в мене ще зашите. Там дуже багато швів. Не факт, що я на нього буду бачити. Пощастило, що так сталося, що живий залишився".

Нині захисник перебуває на реабілітації та готується до операції. Аби зберегти зір, йому мають замінити кришталик у правому оці.

"Дай Боже вилікуватись і повернутись назад. Я не знаю, якщо звільнять — хто знає, що робити. Суть в тому, що звільнення це буде найгірше, що можна придумати".
"Звільнення зі служби – найгірше, що може бути": історія бійця з позивним "Дрюлік", який травмував очі у бою
Андрій з побратимами. особистий архів Андрія

Понад усе чоловік бажає повернутися до служби. Побратимів з батальйону називає своєю родиною.

"Це хлопці, в яких ти впевнений, що тебе не кинуть. Ті, які виручають в найгіршій ситуації. І на бойових, і в цивільному житті. Важко без них".

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

На початок